Back

Білі метелики



Білі метелики

Килинко! Килинко! Дивись, річка закипіла!..

Схилився Тимко над водою, не збагне, що сталося.

З глибини раптом винирнули комашки. Цілий рій! Та кумедні які – зеленаві, з вусиками.

Тріснула шкурка одної, і – диво яке! – з неї випурхнув білий метелик. Потім з другої… з третьої… І – знялась, закружляла над річкою заметіль.

− Це поденки! – закричала Килинка. – З личинок вилітають…

Білий метелик сів Тимкові на плече. Крильця – пелюстки, хвіст – ниточками…

  Обережно торкнувсь його:

  − Здрастуй!... З днем народження!

Джерело: Шиян Леонід. Білі метелики / Л. Шиян // Лечу на сріблинці / Л. Шиян. – Київ, 1965. – С. 16-17.