Back

Чому заєць без шапки ходить



П. Ребро. "Чому заєць косоокий". ОбкладинкаПід кущем собі лежить
Заєць на світанку.
Дума: що коли пошить
Шапочку–ушанку?

Не страшна тоді зима
Й віхола шалена.
Всі б сказали, що нема
Розумніших мене.

Це б про мене на весь край
Слава полетіла!...
Заєць очі протира
І – мерщій за діло!

Смушок взяв у барсука,
Нитки – у лисиці,
Голку в друга–їжака, -
Заходивсь трудиться!

І не спав він, і не їв
З ранку і до ранку –
Наш зайчисько собі шив
Шапочку–ушанку.

А пошив - ще й не надів,
Як звірята й птиці
Прибули з усіх кінців
Шапку подивиться.

Кожен гладив теплий міх,
Кожен дивувався.
А зайчисько слухав їх
І ще більш пишався!

Та озвався тут ведмідь:
-  Шапочка чудова.
Нумо, зайчику, надіть
Просимо обнову!

Заєць шапочку в ту ж мить
Враз надіти хоче,
І не може це зробить!
А вже ліс регоче!

Покотився дружний сміх
З краю і до краю.
А зайчисько з усіх ніг
Дременув із гаю.

Як летів поміж кущів, -
Поколов і лапки.
Так чому ж він не надів
Свою теплу шапку?

Чом він мерзне стільки літ
В дощ і в завірюху?
Бо ту шапочку надіть
Заважають...
                            вуха!



Ребро, П. Чому заєць без шапки ходить / П. Ребро // Ребро П. Чому заєць косоокий. - Дніпропетровськ, 1958. - С. 30-34.