Не втратив, а знайшов
Не втратив, а знайшов
Коли синові виповнилося дванадцять років, батько дав йому нову лопатку і сказав:
– Іди, сину, в поле, відміряй ділянку площею сто кроків уздовж і сто впоперек і скопай.
Пішов син у поле, відміряв ділянку і став копати. А копати він ще не вмів. Важко було спочатку, поки набив руку й до лопати прилаштувався.
Наприкінці робота пішла дедалі краще й краще. Але, коли син устромив лопату в землю, щоб перевернути останню скибку ґрунту, лопата поламалася.
Повернувся син додому, а на серці неспокійно: що скаже батько за поламану лопату?
– Пробачте мені, батьку, - сказав син. – Я завдав втрати в господарстві. Лопата поламалась.
– А копати ти навчився? Копати тобі наприкінці було важко чи легко?
– Навчився, і копати наприкінці мені було легше, ніж на початку.
– Отже, ти не втратив, а знайшов.
– Що ж я знайшов, батьку?
– Бажання працювати. Це найдорожча знахідка.
Джерело: Сухомлинський Василь. Не втратив, а знайшов / В. Сухомлинський // Я розповім вам казку… Філософія для дітей : зб. творів / В. Сухомлинський ; уклад. О. В. Сухомлинська. – Харків, 2018. – С. 280.