Back

Не вгадаєте ніколи!



НЕ ВГАДАЄТЕ НІКОЛИ

-           -   Гляньте, діти, сюди на папір.

Відгадайте, який оце звір?

В нього грива кошлата, як вовна…

-            -    Що гадати? Це ж лев, безумовно!

-            -    Ні, не лев.

В нього роги розкішні на диво…

-            -   Так тоді це корова, можливо?

-            -    Ні, не корова.

Вуса довгі, цупкі, наче дріт…

-         Догадались! Звичайно, це кіт!

-         Ні, не кіт.

Ніжки ніжні, тонкі, мов лоза…

-         Почекайте! А може, коза?

-         Ні, не коза.

Весь колючий, неначе будяк…

-         Ну, тоді це, звичайно, їжак!

-         Ні, не їжак.

На копитах підкови стальні…

-         Так це кінь, очевидно? Чи ні?

-         Ні, не кінь.

Хвіст пухнастий – аж любо дивиться.

-         Ну, тоді, безумовно, лисиця!

-         Ні, не лисиця.

Не вгадаєте, мабуть, ніколи.

Це «художники» юні Микола,

Митя, Вітя, Тарасик і Федя

Уп’ятьох малювали ведмедя.

Схожий?

        Джерело: Ребро П. Не вгадаєте ніколи! / П. Ребро // Квіти мають імена : вірші / П. Ребро. – Київ, 1995. – C. 32.