Back

Ще про чупакабру



 

  Ще про чупакабру

 

У темному лici сумна чупакабра

самотньо i тихо жила.

Були в її xaті лиш віник i швабра,

півмиски, шматочок стола...

 

У хащі у дикій гуляла півночі,

шукаючи здобич, вона.

А інших півночі на гнізда copoчі

понуро дивилась з вікна.

 

А зранку зламавши i віник, i швабру,

i ледь не зваливши димар,

навідав самотню сумну чупакабру

самотній сумний чупакабр.

 

І тем для розмови було в них багато,

i трапеза спільна була — 

любісінько двоє взялись догризати

півмиски, шматочок стола...

 

Хоч часу відтоді пройшло небагато,

а вже голоси в них дзвенять,

вже сум де й подівся, бо в них повна хата

маленьких чупакабренят.

    Джерело: Андрусяк Іван. Ще про чупакабру / І. Андрусяк // Вибрані твори : у 2 т. / І. Андрусяк. – Тернопіль, 2019. – Т. 2 : М'яке і пухнасте. – С. 57.