Ще про чупакабру
Ще про чупакабру
У темному лici сумна чупакабра
самотньо i тихо жила.
Були в її xaті лиш віник i швабра,
півмиски, шматочок стола...
У хащі у дикій гуляла півночі,
шукаючи здобич, вона.
А інших півночі на гнізда copoчі
понуро дивилась з вікна.
А зранку зламавши i віник, i швабру,
i ледь не зваливши димар,
навідав самотню сумну чупакабру
самотній сумний чупакабр.
І тем для розмови було в них багато,
i трапеза спільна була —
любісінько двоє взялись догризати
півмиски, шматочок стола...
Хоч часу відтоді пройшло небагато,
а вже голоси в них дзвенять,
вже сум де й подівся, бо в них повна хата
маленьких чупакабренят.
Джерело: Андрусяк Іван. Ще про чупакабру / І. Андрусяк // Вибрані твори : у 2 т. / І. Андрусяк. – Тернопіль, 2019. – Т. 2 : М'яке і пухнасте. – С. 57.