Зима прийшла!
ЗИМА ПРИЙШЛА!
Гей, а хто там добре слуха?!.
Затуляйте, діти, вуха,
одягайтеся в кожуха,
бо навколо — білий дим.
Ой, невже ж горим?
То бушує завирюха:
скаженіє,
снігом віє,
сюди,
туди
хука, дмуха —
поганя вітри!
______
Із-за лісу, з-за гори
та й не день уже й не три
ой, задули, загули,
завіяли, замели
жигуни-вітри:
той — летить,
той — вихрить,
той звірюкою плига
на бігу:
пруть сніги —
як стоги,
заховують всі луги,
заковують береги
в крицю синю та тугу.
Га-ги!
Гі-гу!
Гу-у-у!..
Ой, ти, Зимо, ти Зима,
стида — сорому нема:
затіяла —
загула,
завіяла —
задула
всі простори,
всі шляхи,
по оборі
пхи та пхи.
З-за комори:
хи-хи-хи!..
Ти зраділа,
що за ніс
укусила
аж до сліз!
А ми з тебе
сміємось,
ми тебе
не боїмось:
затюкаєм
твій мороз,
затупаєм —
приморозь!
Ось, ось!
Ось, ось!
Ні стільки не боїмось!
Джерело: Будяк Юрій. Зима прийшла! : вірш / Юрій Будяк // Зима : зб. для дітей серед. віку. – Київ, 1928. – С. 15-18.