Назад

Вечір



ВЕЧІР

Тихо. Тихше.

Все темніше.

Вечір. Вечір...

Де ж малеча?

Он на плечах

тягне коні —

  сонні, сонні...

 

  У осиках

  холод сика.

  Сонно блика

  сірий вечір.

 

Йде малеча,

гучно шмарка.

Сонна галка

чує коні

і спросоння

двічі карка...

У Пилипа

чобіт хлипа —

просить каші...

Лізуть наші.

 

Із-за лісу

вовком лізе

чорна ніч...

Ой, до хати!

В дверях — мати:

— Так гуляти? —

Уже ніч!

Боти б зняти,

в зуби — шмата

та й на піч!..

Спати...

Спати...

Спати...

   Джерело: Будяк Юрій. Вечір : вірш / Юрій Будяк // Зима : зб. для дітей серед. віку. – Київ, 1928. – С. 61-62.