Собака і вовк
.jpg)
Собака і вовк
У пастуха на ім’я Тітар було два собаки: Левкон і Фірідам. У великій дружбі жили собаки, все робили разом.
Завітав до них якось Вовк та й каже:
— Хочу, щоб ви назвали мене своїм другом. Я зі шляхетного роду, маю гарну освіту.
— Це добре, - відповіли собаки.
— Я і голосом схожий на вас, і волосом.
— Гарний збіг.
— Одне нас різнить…
— Що саме?
— У мене хвіст лисячий, а погляд вовчий.
— Це на завада для дружби, - мовив Левкон. - Пастух Тітар зосім не схожий на нас, проте він наш справжній друг.
— Отже, ми друзі! – радо вигукнув сірий.
— Ні, Вовче, – вдумливо мовив Фірідам. – Голосом і волосом ти до нас подібний, але серце твоє далеко від нас.
— Як так? Поясни.
— Ми стережемо овець і щодень дякуєм їм за молоко. А ви, вовки, шкуру з овець здираєте і їсте їх замість хліба.
Сила:
Як ясно й просто сказав про дружбу Сковорода! Дружити можна лише з тим, із ким відчуваєш сердечну єдність. Про кого радо кажеш: «Це мій справжній друг, бо він порядна людина».
Джерело: Сковорода Г. Собака і вовк / Г. Сковорода // Григорій Сковорода – дітям. — Київ, 2021. — С. 34-41.