Книга й цукерки
КНИГА Й ЦУКЕРКИ
Мама зібрала велику в’язку старих газет і сказала своїм синам:
— Віднесіть газети та здайте на макулатуру. Одержите гроші – купіть цукерок чи іграшки. Що хочете, те й купіть.
Микола й Андрій віднесли газети на приймальний пункт й одержали цілого карбованця.
— Поділимось, – каже Микола. п’ятикласник. – Хай кожен купляє, що захоче.
— Добре, – погодився Андрій, третьокласник, – тобі п’ятдесят копійок і мені п’ятдесят.
Пішли хлопчики до крамниці. Довго ходили від прилавка до прилавка, думали, що б його купити. Микола купив цукерок, їсть, дає Андрієві й питає:
— Ти теж купиш цукерок? І мені даси?
Андрій дякує Миколі за цукерку й відповідає:
— Я книгу куплю.
Купив Андрій книгу про таємниці моря. Іде додому з книгою і не може очей відвести од малюнків, на яких зображено дивовижні риби.
Поїв Микола цукерки. А Андрій читає книгу, не може відірватись від неї.
Прочитав раз, потім ще раз перечитав.
Прочитав книгу й Микола. Чарівний, прекрасний і дивний світ відкрився перед ним.
Лежить книга про таємниці моря на столі.
Щоразу, глянувши на неї, Микола пригадує той день, коли він їв цукерки, а Андрій купляв книгу.
Джерело: Сухомлинський В. Книга й цукерки / В. Сухомлинський // Я розповім вам казку… : філософія для дітей : зб. творів / В. Сухомлинський. – Харків, 2016. – С. 472-473.