Назад

Книга й цукерки



КНИГА Й ЦУКЕРКИ

Мама зібрала велику в’язку старих газет і сказала своїм синам:

— Віднесіть газети та здайте на макулатуру. Одержите гроші купіть цукерок чи іграшки. Що хочете, те й купіть.

Микола й Андрій віднесли газети на приймальний пункт й одержали цілого карбованця.

— Поділимось, каже Микола. п’ятикласник. Хай кожен купляє, що захоче.

— Добре, погодився Андрій, третьокласник, тобі п’ятдесят копійок і мені п’ятдесят.

   Пішли хлопчики до крамниці. Довго ходили від прилавка до прилавка, думали, що б його купити. Микола купив цукерок, їсть, дає Андрієві й питає:

— Ти теж купиш цукерок? І мені даси?

Андрій дякує Миколі за цукерку й відповідає:

— Я книгу куплю.

Купив Андрій книгу про таємниці моря. Іде додому з книгою і не може очей відвести од малюнків, на яких зображено дивовижні риби.

Поїв Микола цукерки. А Андрій читає книгу, не може відірватись від неї.

Прочитав раз, потім ще раз перечитав.

Прочитав книгу й Микола. Чарівний, прекрасний і дивний світ відкрився перед ним.

Лежить книга про таємниці моря на столі.

Щоразу, глянувши на неї, Микола пригадує той день, коли він їв цукерки, а Андрій купляв книгу.

Джерело: Сухомлинський В. Книга й цукерки / В. Сухомлинський  // Я розповім вам казку… : філософія для дітей : зб. творів /  В. Сухомлинський. – Харків, 2016. – С. 472-473.