Хоч обійди усі краї…
Хоч обійди усі краї…
В своїм селі,
В своїм краю
Люблю я співи солов’їні,
Весняний гомін ручаю,
І руту-м’яту при долині;
Налиті сонцем колоски,
Гінке-гінке безмежне поле,
І мамин хліб.
І ті стежки,
Якими вранці йду до школи;
Люблю переліски й гаї,
Сади, серпанком оповиті…
Хоч обійди усі краї –
Нема такого
В цілім світі!
Компанієць Лідія. Хоч обійди усі краї… / Л. Компанієць // Мій дім, мій рідний край : вірші / Л. Компанієць. — Київ, 1981. — С. 6.