Мрія
Мрія
По-осінньому плаче скрипка,
Спить ведмедик тихо на печі.
Я мамі дав слово
І буду іти до мети.
Я буду багато читати
І майструвать кораблі,
Пісні буду мамі співати
Й пекти смачні калачі.
Я мамі сплету намисто
І подарую його.
І буду ходити чистим,
І робити добро.
Я буду вірші писати,
Навчуся на скрипці грати
І маму буду охороняти.
Я хочу розумним стати!
Коли мама ляже спати,
Я ніжно її поцілую.
Вийду тихенько із хати
Мамусеньку намалюю.
Нехай моїй мамі насниться,
Що став найкращим у світі.
Як Мюнхаузен, стану хоробрим,
Завжди даруватиму квіти.
Нехай мама вже не сумує,
Що інколи я пустую.
До мамочки притулюся,
Може, і я наснюся?!
Джерело: Логінова О. В. Мрія / О. Логінова // Бабусині гостинці: поезії для дітей / О. В. Логінова ; худож. оформ. Т. А. Полушина. – Вид. 2-ге, допов. – Чернівці, 2012. – С. 12.