Яка насправді я?
Яка насправді я?
Як ввечері Катрусю
Покликали до хати,
То зважилась матусю
З порога запитати:
– Чому допізна, ненько,
Мені не можна грати?
– Тому, що ти мале-е-енька
Й пора тобі вже спати!
– Чому ж ти вранці стиха,
Як хочеться дрімати,
Вже кажеш, що велика
І час мені вставати? –
Дівча, зробивши знову
Крок ближче до матусі,
Продовжило розмову
У «вибраному» дусі.
– Ніяк не розберуся:
Яка я є, рідненька? –
Запитує Катруся, –
Велика чи маленька?
– Тепер ти мусиш знати,
Що в снах ростуть всі дітки, –
Всміхнулась ніжно мати, –
Це мудрість, а не плітки.
Як вдень не спиш, любенька,
Скажу, що так негоже,
Бо лишишся маленька,
Й ніхто не допоможе!
Джерело: Панчук С. М. Яка насправді я / С. М. Панчук // Весняний подих : вірші та казка [для дітей дошк. та мол. шк. віку] / С. М. Панчук. — Чернівці, 2016. — С. 73.