Назад

Яка насправді я?



      Яка насправді я?

Як ввечері Катрусю

Покликали до хати,

То зважилась матусю

З порога запитати:

 

– Чому допізна, ненько,

Мені не можна грати?

– Тому,  що ти мале-е-енька

Й пора тобі вже спати!

 

– Чому ж ти вранці стиха,

Як хочеться дрімати,

Вже кажеш, що велика 

І час мені вставати? – 

 

Дівча, зробивши знову

Крок ближче до матусі,

Продовжило розмову

У «вибраному» дусі.

 

– Ніяк не розберуся:

Яка я є, рідненька? – 

Запитує Катруся, – 

Велика чи маленька?

 

– Тепер ти мусиш знати, 

Що в снах ростуть всі дітки, – 

Всміхнулась ніжно мати, – 

Це мудрість, а не плітки.

 

Як вдень не спиш, любенька,

Скажу, що так негоже,

Бо лишишся маленька,

Й ніхто не допоможе!

      Джерело: Панчук С. М. Яка насправді я / С. М. Панчук // Весняний подих : вірші та казка [для дітей дошк. та мол. шк. віку] / С. М. Панчук. — Чернівці, 2016. — С. 73.