|
Прізвище, ім’я, по батькові |
найбільш вживане |
Коцюба Гордій Максимович (при народженні Коцегуб) |
|
Основні дефініції щодо постаті |
Член літературних організацій: спілка пролетарських письменників «Гарт» (1923–1925), ВАПЛІТЕ (1925–1927), «Пролітфронт» (1930–1931) |
|
Літературознавчі статті |
Матеріали з Інтернету:
Коцюба Гордій Максимович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Коцюба_Гордій_Максимович (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.
Коцюба Гордій Максимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=1166 (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.
Загорулько Р. Гордій Максимович Коцюба [Електронний ресурс] / Р. Загорулько // ЦДАМЛМ України : [вебсайт]. — Режим доступу: https://csamm.archives.gov.ua/2021/04/12/hordii-maksymovych-kotsiuba-1892-1938/ (дата звернення: 10.05.2024). — Назва з екрана.
У фондах НБУ для дітей:
...З порога смерті... : Письменники України — жертви сталін. репресій. Вип. 1 / упоряд., передм. О. Мусієнко ; худож. О. Яцун. –– Київ : Рад. письменник, 1991. –– 494 с. : іл. –– [С. 272-274].
Мацько В. Злотонить : нариси, літ.-критич. ст. / В. Мацько ; передм. Д. Білоуса ; худож. В. Петренко. –– Кам'янець-Подільський, 1994. –– 283 с. : іл., фотогр. –– [С. 157-164].
|
|
Біографічна довідка |
Гордій Коцюба народився 16 січня 1892 р. у с. Костів на Харківщині в родині хлібороба. Початкову освіту здобув у Валківській трирічній народній школі, потім підробляв писарем у канцеляріях. Екстерном склав екзамени за 8 класів гімназії, після чого навчався на юридичному (1912) та історико-філологічному факультетах Петроградського університету, який закінчив у 1917 р.
У часи Визвольних змагань був членом Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів) (жовтень 1917 – травень 1918 рр.). Наприкінці 1921 р. працював у пресбюро радянського посольства у Варшаві. Від 1921 р. жив у Харкові. Став співзасновником і редактором харківського журналу «Шляхи мистецтва» (1921-1923). Працював у редакціях газет «Вісті ВУЦВК», «Селянська правда» та журналів «Всесвіт», «Червоний шлях», «Уж». Був членом літературних організацій «Гарт» (1923-1925), «ВАПЛІТЕ» (1925-1927), «Пролітфронт» (1930-1931), СРПУ (1934-1938).
Гордій Коцюба почав друкуватися у 1919 р. (оповідання «Два світи» в одеському альманасі «Червоний вінок»). Писав у стилі «червоного символізму» та психологічного реалізму про життя і працю шахтарів, учених-селекціонерів, будівників «Дніпрогесу», а також про моральні переживання людей під час революційних подій, за що засуджувався офіційною критикою. Перша збірка оповідань «На межі» вийшла у Харкові в 1924 р. Інші відомі твори письменника: збірки оповідань та новел «Біля гудків» (1925), «Свято на буднях» (1927), «Змова масок» (1929), «Чекання» (1929), «За заслоною» (1930), «Бронзові люди» (1931), «Дніпрові саги. Новели Дніпрельстану» (1931), «На терезах. Вибрані новели» (1931); оповідання «Дорогою змагань» (1932), «Майстер кухля» (1933); романи «Нові береги» (1932), «Родючість» (1934), «Перед грозою» (1937).
У 1926 р. одружився з поетесою Оленою Колобковою. Від 1930 р. разом із дружиною та сином Юрієм жив у харківському будинку письменників «Слово» у квартирі № 23.
21 березня 1938 р. Гордій Коцюба був заарештований працівниками НКВС за обвинуваченням у членстві в антирадянській організації українських есерів, що нібито здійснювала підготовку збройного повстання. Під тиском слідства визнав свою вину. 17 грудня 1938 р. засуджений військовим трибуналом Харківського військового округу до розстрілу. Того ж дня розстріляний у Харківській тюрмі НКВС. Письменник був реабілітований посмертно у 1957 р. |