Віртуальна бібліографічна довідка. Об'єднана довідкова служба публічних бібліотек України
     
   
     
Привіт, Гість :: Вхід
українська мова     русский язык

Ліміт запитань на сьогодні: 33 .:. Запитань у базі: 42335
   


Автор запитання: Олена із міста: Кривий Ріг :: Запитання: 35888  
Олена запитує:
Доброго дня. Прошу допомогти з пошуком літератури на тему "Біологія болотної черепахи", бажано в природних умовах України. Дуже дякую.
Наша відповідь:
Доброго дня! Пропонуємо скористатися наступними матеріалами:

1. Naulleau Gir. "Изучение наземной активности и летней спячки у болотной черепахи с использованием телеметрии". Hungarian Nat. Hiat. Mus. Budapest 1992. С.343-346.
2. Бадмаева В.И., Корсакова Н.Д., Чурюмова Е.Ю. Экология болотной черепахи Сарпинской низменности Калмыцкой АССР // Вопросы герпетологии: Тез. докл. 6-й Всесоюзн. герпетолог, конф. Л., 1985. С. 17-18.
3. Бакиев А.Г. Болотная черепаха Emis orbicularis в Самарской области (региональная сводка) // Актуальные проблемы герпетологии и токсикологии: Сб. научн. тр. Вып. 5. Тольятти. 2001. С. 3-18.
4. Банников А.Г. Материалы к познанию биологии кавказских черепах. // Уч. записки Московского городского педагогического института, т.26 в.1. М., 1951. С.62-63.
5. Бойко В.П. Зрительная система черепах. // Бюллетень Московского общества испытателей природы, отд. биологии, т.89, в.З. М., 1984. С.24-34.
6. Булахов В.Л. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни (Amphubia et Reptilia) / Булахов В.Л., Гассо В.Я., Пахомов О.Є. – Дніпропетровськ : Вид-во ДГУ, 2007. – 420 с.
7. Даревский И.С. Руководство по изучению земноводных и пресмыкающихся / Даревский И.С., Щербак, Н.Н., Татаринов К.А. – К., 1989. – 172 с.
8. Дробенков С.М. Морфологическая структура полесской популяции европейской болотной черепахи {Emys orbicularis) II Современная герпетология. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2003. Т. 2. С. 51-63.
9. Завьялов Е.В., Табачишин В.Г. Особенности биологии и морфологическая характеристика болотной черепахи (Emys orbicularis) в северной части Нижнего Поволжья. // Проблемы общей и прикладной экологии. Саратов, 1997 б. Вып. 4. С. 49-54.
10. Звонок Е.А., Данилов И.Г., Сыромятникова Е.В.,и др. О новых находках черепах в эоцене Украины // Современная палеонтология: классические и новейшие методы. Седьмая всероссийская научная школа молодых ученых-палеонтологов: Тез докладов. – М., 2010. – С. 15–16.
11. Звонок Є. Нові дані про місцезнаходження й таксономічне розмаїття еоценових крокодилів і черепах України) [Електронний ресурс] / Є. Звонок // Палеонтологічний збірник . - 2011. - № 43. - С. 107-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/paleozb_2011_43_16.pdf
12. Звонок Є.О. Середньо- і верхньоеоценові рептилії України: нові відомості про місцезна-ходження й таксономічне розмаїття // Значення комплексних літо- і біостратиграфічних досліджень під час пошуків нафти і газу: Тези доп. всеукр. наук. конф. – Львів, 2011. – С. 32–33.
13. Иванов А.Н. Особенности пигментации панциря болотной черепахи. // 6-я Всесоюзная герпетологическая конференция (Ташкент). Л.: Наука, 1985. С.81.
14. Кармишев Ю. В. Плазуни півдня Степової зони України (поширення, мінливість, систематика та особливості біології) : Автореф. дис... канд. біол. наук : 03.00.08 / Ю. В. Кармишев; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. - К., 2002. - 20 c. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&Image_file_name=DOC/2002/02kyvsob.zip&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1
15. Кармишев Ю.В. Земноводні та плазуни Молочного лиману / Кармишев Ю.В., Клушин В.В. // Збірка матеріалів Міжнародної конференції «Сучасні проблеми біології, екології та хімії», присвяченої 20-річчю біологічного факультету ЗНУ 29 березня – 1 квітня 2007 р., Частина 1. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – С. 143–145.
16. Кармышев Ю. В. Современное состояние фауны пресмыкающихся побережья Молочного лимана [Електронний ресурс] / Ю. В. Кармышев // Питання біоіндикації та екології . - 2014. - Вип. 19, № 1. - С. 199-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/pbte_2014_19_1_19.pdf
17. Кармышев Ю.В. Выживаемость потомства болотной черепахи (Emys orbicularis) в степной Украине / Кармышев Ю.В. // Материалы первой научно-практической конференции «Актуальные вопросы биоразнообразия животных в антропогенном ландшафте». – К.: УАМБН, 1999. – С. 57.
18. Кармышев Ю.В. Земноводные пресмыкающиеся Северо-Западного Приазовья / Кармышев Ю.В. // Питання біоіндикації та екології. Вип. 12, №2. – Запоріжжя, 2007. – С. 108–118.
19. Кармышев Ю.В., Шевченко С.И. Видовое разнообразие и организация мониторинга пресмыкающихся южной степи Украины // Вестник ЗГУ. – 2001. - №2. – С. 129-132.
20. Кистяковский А.Б. Смогоржевский JI.A. Изучение ориентации болотных черепах// Вестник зоологии. -1973.-Т.5.-С. 83-85.
21. КНИГИ ПО ГЕРПЕТОЛОГИИ - ПРЕСМЫКАЮЩИЕСЯ И ЗЕМНОВОДНЫЕ http://zoomet.ru/metod_reptilii.html
22. Котенко Т.И. Современное состояние пресмыкающихся в степной зоне Украины и роль заповедников в их сохранении//Теор. и практика заповед. дела.–М.,1993.–С.82–104.
23. Лукина Г. П. Экология размножения болотной черепахи в Восточном Приазовье // Герпетология. Межвуз. сб. науч. Трудов. Краснодар: Изд-во Кубанского ун-та, 1976. - Вып. 218. - С. 76-80.
24. Матвеев Андрей Малоизвестная фауна дельты Дуная. Европейская болотная черепаха (Emys orbicularis L.). http://dbr.org.ua/ru/page/dich01122004_st7
25. Оненко, Володимир Іванович. Черепахи / В.І.Оненко. — К. : б. в., 2007 (Друк. ВАТ вид-во ”Київ. правда”) — 62 с.
26. Рева П.П. Риби, земноводні та плазуни заплави ріки Молочної / Рева П.П., Власов І.І., Заброда С.М., Кармишев Ю.В. // Педвуз сьогодення: стан і перспективи навчання й науки. Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 65-й річниці з дня заснування МДПІ. Частина І. – Мелітополь, 1995. – С. 65–67.
27. Рева П.П., Власов І.І., Заброда С.М., Кармишев Ю.В. Риби, земноводні та плазуни заплави ріки Молочної // Педвуз сьогодення: стан і перспективи навчання й науки.- Мелітополь, 1995.- C. 65-67.
28. Сихарулидзе Н.И. О функциях мозжечка и переднего мозга в поведении болотных черепах. ДАН СССР.-1972.-Т.205.-С. 1258.
29. Снешкус Э. Процесс вылупления и первые месяцы жизни болотной черепахи. // 6-я Всесоюзная герпетологическая конференция (Ташкент). Д.: Наука, 1985. С.196.
30. Снешкус Э.Г. Самки болотной черепахи (Emys orbicularis) с некоторыми внешними признаками самцов // Фенетика природных популяций: Материалы IV Всесоюз. совещ. М., 1990. С. 266-267.
31. Спасская Т.Х. Сезонная и возрастная динамика некоторых морфозиологиче-ских показателей болотной и средиземноморской черепах. // Тезисы докладов. 6-я Всесоюзная герпетологическая конференция (Ташкент). JL: Наука, 1985. С.199.
32. Сурядна Н. Амфібії та рептилії / Сурядна Н. // Молочна ріка – диво природи. – Мелітополь, 2002. – С. 63–73.
33. Тороп С.О. Черепаха болотная (Emys orbicularis) http://www.bizslovo.org/content/index.php/ru/plavni/65-tvarynny-svit/197-cherepaha.html
34. Хозацкий Л.И. Современное и прошлое распро-странение черепах в СССР // Проблемы зоо-гео-графии суши: Мат-лы всесоюзн. совещ. Львов, 1958. С. 319-324..
35. Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 600 с.
36. Чурносов Е.В. Данные электрофизиологического изучения суточной активности болотных черепах и серого варана// В кн.: Механизмы сна. Л.: Наука. -1971.- С. 102-103.
37. Щербак Н.Н. Земноводные и пресмыкающиеся Крыма. Киев, 1967
38. Экологическая и морфофизиологическая характеристика Emys orbicularis, Mauremys caspica , Testudo graeca и их эктопаразиты в условиях Дагестана http://www.dissercat.com/content/ekologicheskaya-i-morfofiziologicheskaya-kharakteristika-emys-orbicularis-mauremys-caspica-t

.: Розділ: Зоологія. Тваринництво :: 15.01.2015 12.22.58 :.
.: Донецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н.К.Крупської :.
.: Версія для друку :.
 

Автор запитання: Вікторія із міста: Острог :: Запитання: 35565  
Вікторія запитує:
Доброго дня ! Допоможіть , будь ласка, знайти якомога більше джерел та літератури! Тема незвичайна. "Атлас комах нашого краю, та поява нових видів комах в умовах безпрешкодного перетену кордонів" Це має бути курсова.- Минуле повідомлення я не уточнила якого краю - то це має бути КИЇВЩИНА - іншими словами київська обл. Дякую за Допомогу !!!
Наша відповідь:
Доброго дня, Вікторіє!
До Вашого запиту за №35551 додатково пропонуємо переглянути:
Афанасьєва О. А. Екологічний стан київських водойом : [монографія] / О. А. Афанасьєва, Т. С. Багацька, Л. Г. Оляницька, І. В. Небогаткін, Л. А. Хрокало ; Київ. міс. держадмін., Комун. п-во по охороні, утриманню та експлуатації внутр. водойм м. Києва "Плесо". - К. : Фітосоціоцентр, 2010. - 256 c.
Берест З. Л. Голосіївський ліс як рефугіум комах у мегаполісі // Природно-ресурсний потенціал збалансованого (сталого) розвитку України. — К., 2011. — Т. 1. — С. 191-195.
Євтушенко, М. Д. Термінологічний словник-довідник з ентомології, фітопатології, фітофармакології : [Навч. посіб. для студентів агр. спец. вищ. навч. закладів III – IV рівнів акредитації] / М. Д. Євтушенко, Ф. М. Марютін ; Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 1998. — 201 с.
Падій М. М. Лісова ентомологія : [підруч. для студентів вузів із спец. «Лісове і садово-паркове госп-во»] / М. М. Падій.— 2-е вид., перероб. і допов. — К. : Вид-во УСГА, 1993. — 349, [2] с.
Сільськогосподарська ентомологія. Назви основних шкідників сільськогосподарських культур і лісових насаджень : навч. посіб. / [Б. М. Литвинов, М. Д. Євтушенко, Г. В. Байдик та ін.] ; М-во аграр. політики України, Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Х., 2007. — 76 с.
Сніжок О. В. Шкідники ріпаку озимого та контроль їх чисельності в Поліссі України : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 16.00.10 / О. В. Сніжок; НААН України, Ін-т захисту рослин. - Київ, 2014. - 20 c.
Федоренко В. Ф. Ентомологія : підруч. для підготовки фахівців напряму ”Агрономія” у вищ. аграр. навч. закл. II-IV рівнів акредитація / В. П. Федоренко, Й. Т. Покозій, М. В. Круть; за ред. В. П. Федоренка ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. — К. : Фенікс, 2013. — 342, [1] с.
Тварини Київської області, занесені до Червоної книги України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://redbook-ua.org/animals/region/kijivska.
Червона книга України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://redbook-ua.org/.
http://koda.gov.ua/news/article/komahi_fitofagi
На жаль, це все, що вдалося знайти у доступних нам джерелах.

.: Розділ: Зоологія. Тваринництво :: 27.11.2014 09.45.00 :.
.: Національна бібліотека України для дітей :.
.: Версія для друку :.
 

Автор запитання: Вікторія із міста: Острог :: Запитання: 35551  
Вікторія запитує:
Доброго вечора ! Допоможіть , будь ласка, знайти якомога більше джерел та літератури! Тема незвичайна. "Атлас комах нашого краю, та поява нових видів комах в умовах безпрешкодного перетену кордонів" Це має бути курсова. Дякую !
Наша відповідь:
Доброго дня, Вікторіє!
На жаль, із Вашого запиту не зрозуміло що саме слід шукати. "Атлас комах нашого краю...". Якого краю (м. Острог, області, регіону...)?
Тому пропонуємо наступні джерела:
Атлас комах України [Електронний ресурс] / В. І. Гусєв [та ін.]. - К. : Радянська школа, 1962. - 307 с. – Режим доступу: http://filegiver.com/free-download/gusyev-v-i-yermolenko-v-m-svishchuk-v-v-shmigovskiy-k-a-atlas-komakh-ukrayini-1962.pdf.
Бригадиренко В. В. Основи систематики комах [Текст] : навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / В. В. Бригадиренко ; Дніпропетровський національний ун-т. - Д. : РВВ ДНУ, 2003. - 203 с.
Галій А. І. Методи створення та оптимізації племінних культур комах [Текст] / А. І. Галій [та ін] ; Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди, УААН, Інститут шовківництва. - Х. : Оригінал, 1998. - 83 с.
Довгань С. В. Прогноз розмноження ґрунтових шкідливих видів комах в Україні [Електронний ресурс] / С. В. Довгань // Цукрові буряки. - 2010. - № 2. - С. 15-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Cb_2010_2_8.pdf.
Єрмоленко В. М. Атлас комах-шкідників польових культур / В. М. Єрмоленко. – Київ : Урожай, 1984 . – 126 с.
Канівець В. М. Навчальна практика з зоології безхребетних та методичні рекомендації до визначення комах [Текст] : навч.- метод. посіб. / В. М. Канівець [та ін] ; Ніжинський держ. педагогічний ун-т. ім.М.Гоголя. - Ніжин : [б.в.], 2000. - 208 с.
Козак В. Т. Комахи України [Текст] / Василь Козак. - Т. : Підручники і посібники, 2010. - 175, [64] с.
Лабораторні культури комах [Текст] / А. Д. Бегека [та ін.] ; Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х. : [б.в.], 1996. - 384 с.
Лісовий М. М. Екологічна функція ентомологічного біорізноманіття. Фауна комах-фітофагів деревних і чагарникових насаджень Лісостепу України [Текст] : монографія / М. М. Лісовий, В. М. Чайка ; Українська академія аграрних наук. Інститут агроекології. - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2008. - 383 с.
Мєшкова В. Л. Історія і географія масових розмножень комах-хвоєлистогризів [Текст] / В. Л. Мєшкова ; Укр. НДІ ліс. госп-ва та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького. - Х. : Майдан, 2002. - 244 с.
На допомогу юному ентомологу [Текст] : посібник для студ. Вип. 1 : Корисні комахи / О. З. Злотін [та ін.] ; Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х. : Оригінал, 1997, 1997. - 111 с.
Рідкісні та зникаючі види комах і концепції Червоної книги України [Текст] : зб. наук. пр., 29-31 березня 2004р. / НАН України, Укр. етномолог. т-во, Ін-т зоології ім. І. І. Шмальгаузена, Київ. від-ня Укр. етномолог. т-ва ; голов. ред. В. Г. Радченко. - К. : [б.в.], 2005. - 164 с.
Різун В. Б. Рідкісні і зникаючі види комах України в ентомологічних колекціях Державного природознавчого музею [Текст] : кат.- довід. / В. Б. Різун [та ін.] ; НАН України, Держ. природознав. музей. - Л. : [б.в.], 2000. - 74 с.
Черній А. М. Регулятори життєдіяльності комах / А. М. Черній ; Укр. акад. аграр. наук, Ін-т захисту рослин. — К. : Колобіг, 2008. — 295 с.
Якщо наша відповідь Вас не задовольнить, задайте питання більш конкретно.

.: Розділ: Зоологія. Тваринництво :: 25.11.2014 23.16.47 :.
.: Національна бібліотека України для дітей :.
.: Версія для друку :.
 

Автор запитання: Сергій із міста: Львів :: Запитання: 35432  
Сергій запитує:
Доброго дня. Лопоможіть будь ласка знайти літературу на тему: "Технологія утримання песців різних статево-вікових і фізіологічних груп"
Наша відповідь:
Доброго дня, Сергію!
Пропонуємо Вам переглянути наступні джерела:
Аниканова, Валентина Семеновна. Кокцидии кроликов, норок и песцов клеточного разведения (систематика, биология, экология) [Текст] / В. С. Аниканова ; науч. ред. С. С. Шульман ; РАН. Карельский научный центр, Институт биологии. - Петрозаводск : [б.в.], 1994. - 165 с.
Вертійчук А. І. Основи тваринництва і ветеринарної медицини / А. І. Вертійчук, М. І. Маценко, І. Л. Плуженко, К. А. Найденко, С. К. Юхимчук. - К. : Урожай, 2004. - 656 c.
Гузик О. Д. Сучасна технологія вирощування та системи утримання кролів і звірів [Електронний ресурс] / О. Д. Гузик, В. Й. Хазін // Збірник наукових праць [Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка]. Сер. : Галузеве машинобудування, будівництво. - 2013. - Вип. 4(2). - С. 41-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Znpgmb_2013_4(2)__8.pdf.
Китаєва А. П. Сучасний стан та перспективи розвитку хутрового звірівництва кліткового утримання / А. П. Китаєва // Аграр. вісн. Причорномор'я : зб. наук. пр. - 1999. - Вип. 3 (6). - С. 359-363.
Мирось В. В. Кролівництво і звірівництво : навч. посіб. / В. В. Мирось ; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. - Х., 2008. - 215 c.
Степаняк І. В. Умови епізоотичного благополуччя господарств хутрового звірівництва [Електронний ресурс] / І. В. Степаняк, М. С. Мандигра // Ветеринарна медицина України. - 2012. - № 12. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vetm_2012_12_7.pdf.
Степаняк І. В. Умови прогресивного розвитку хутрового звірівництва та забезпечення епізоотичного благополуччя галузі [Електронний ресурс] / І. В. Степаняк, М. С. Мандигра // Ветеринарна медицина України. - 2013. - № 7. - С. 31-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vetm_2013_7_8.pdf.
Степаняк І. В. Хутрові звірі: організація ферм, розведення, поширені хвороби / І. В. Степаняк. - К., 1999. - 79 c. - (Б-ка ветеринар. медицини).
Щуревич Г. П. Песець / Г. П. Щуревич, В. І. Оненко. - К., 2008. - 64 c. - (Б-ка вет. медицини; Т. 1/2 (2008)).
Ярош Ю. М. Технологія виробництва сільськогосподарської продукції : навч. посіб. / Ю. М. Ярош, Б. А. Трусов ; М-во аграр. політики України. Навч.-метод. центр по підготов. молод. спеціалістів. - К. : Укр. Центр духовн. культури, 2005. - 528 c.
http://www.ukrfur.com.ua/files/laws/zakon3.pdf

.: Розділ: Зоологія. Тваринництво :: 15.11.2014 10.05.59 :.
.: Національна бібліотека України для дітей :.
.: Версія для друку :.
 

Автор запитання: Анна із міста: Рівне :: Запитання: 34942  
Анна запитує:
Доброго дня!Як регулюється рух найпростіших одноклітинних тварин?Дякую!
Наша відповідь:
Доброго дня! Для пошуку відповіді на запитання пропонуємо скористатися наступними джерелами (окремі тексти наводяться):
Пересування одноклітинних здійснюється за допомогою органел руху (несправжні ніжки, або псевдоподії, джгутики і війки).
Рух здійснюється за допомогою органел руху, які являють собою вирости цитоплазми клітин: псевдоподій — амебоїдний, джгутиків — джгутиковий та війок — війчастий.
Подразливість виявляється у вигляді таксисів — рухових реакцій на дію подразників, які проявляються за напрямком до джерела подразнення (позитивний фототаксис — в евглени зеленої) або у протилежний бік (негативний хемотаксис — в інфузорії-туфельки). Реалізується подразливість за допомогою органел руху.
До найпростіших належать одноклітинні мікроскопічні організми. Тіло має оболонку, цитоплазму, ядро. У процесі еволюції пройшло збільшення кількості ядер, у війчастих з'явились два ядра: вегетативне – макронуклеус та генеративне – мікронуклеус. Диференціювалася цитоплазма, внаслідок чого з'явились органоїди з суто специфічними функціями: травною (травні вакуолі, цитостом, цитофаринкс, порошиця), видільною (скоротливі вакуолі), руховою (війки, джгутики, псевдоніжки). Органоїди руху поділяють на дві категорії: постійні і тимчасові – псевдоніжки. Джгутики можуть з'єднуватися й утворювати лорикули, при злитті війок з'являються цири, зокрема утворюються сильні рухові апарати – мембрани, ундулюючі мембрани.
Для найпростіших притаманні таксиси. Здатність відповідати на подразнення проявляється рухом до подразника – позитивний таксис, а рухом від подразника – негативний таксис. За типом подразника розрізняють хемотаксис, фототаксис, термотаксис, тигмотаксис. Таксиси сприяють вибірковому проникненню паразитичних форм у специфічні середовища (спиномозгова рідина, клітини шкіри, печінки, селезінки, еритроцити).
Органелами руху і захоплення їжі на всіх етапах еволюції саркодових залишаються псевдоподії. – Режим доступу:
http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/med_biologia/classes_stud/uk/med/biol/ptn/Протозоологія/2_курс/Тема 01.htm
***
Мікротрубочки — це відносно жорсткі елементи, які часто виконують роль цитоскелета, вони фіксують певне положення в клітині різних органел. Взаємодіючи з мікрофіламентами, мікротрубочки забезпечують рух найпростіших.
Найпростіші містять фібрилярні структури - мікрофіламенти, що викликають скорочення тіла або окремих його частин, а також беруть участь у поділі, та мікротрубочки, які виконують роль цитоскелета, фіксують певне положення в клітині різних органел. Взаємодіючи з мікрофіламентами, мікротрубочки забезпечують рух одноклітинних.
Переважна більшість найпростіших має здатність рухатися. Так, амеби переміщаються за допомогою тимчасових випинів цитоплазми - псевдоніжок (псевдоподій) із швидкістю 1 см/год. Значно швидше рухаються тваринки, які мають джгутики та війки. Джгутики довші від війок, їх буває від одного до кількох сотень, війок - до 15 тис. Евглена зелена за допомогою джгутика рухається зі швидкістю 14 мм/хв., а інфузорія туфелька, органоїдами руху якої є війки, - 15 см/хв.
Для найпростіших характерна подразливість, тобто здатність сприймати впливи навколишнього середовища і певним чином відповідати на них. Здебільшого подразнення середовища сприймаються всім організмом. У джгутикових на передньому кінці тіла знаходиться «очко»-стигма (гр. stigma - «пляма»), яке реагує на світло. У деяких інфузорій виявлені органоїди рівноваги - статоцисти (гр. states - «стоячий»), які мають вигляд міхурців із кришталиками всередині.
На подразнення найпростіші відповідають руховими реакціями - таксисами, які бувають позитивними (рух до подразника) і негативними (рух від подразника). Залежно від характеру подразника розрізняють реакції на хімічні подразнення - хемотаксиси, світлові - фототаксиси, температурні - термотаксиси, електричні - гальванотаксиси та ін. Наприклад, якщо в краплинку води, де знаходяться інфузорії туфельки, внести кришталик солі, то вони рухаються від нього (негативний хемотаксис). Розсіяне світло приваблює евглену зелену (позитивний фототаксис). – Режим доступу:
http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/med_biologia/classes_stud/uk/med/biol/ptn/зоологія/1 курс/тема 01.htm
***
До найбільш високоорганізованих одноклітинних тварин нале­жать інфузорії. Органоїдами руху в них є війки, тіло вкрите міц­ною еластичною оболонкою, яка надає йому постійної форми.
У більшості інфузорій два ядра: велике й мале. Велике ядро — ве­гетативне — регулює процеси руху, живлення, виділення, а також нестатеве розмноження, що здійснюється поперечним поділом клітини навпіл. Мале ядро — генеративне, воно виконує важливу функцію у статевому процесі.
Найпростішим властива подразливість, яка виявляється в різних рухах — таксисах. Розрізняють позитивні таксиси — рухи до подраз­ника, і негативні таксиси — рухи від подразника.Поведінка одноклітинних організмів
Поведінка — це здатність організмів змінювати свої дії, реагуючи на вплив внутрішніх і зовнішніх чинників. Поведінка одноклітинних організмів складається в основному з автоматичних переміщень у бік подразника або від нього — позитивні й негативні таксиси. Такси­сом називають спрямоване переміщення окремих клітин, що живуть у природі вільно, під впливом стимулу, що діє однобічно. – Режим доступу:
http://biologyepk.blogspot.com/2013/01/6.html
***
Більшості найпростіших, за винятком деяких паразитичних форм, властива здатність до руху — переміщенню в просторі. Форми руху найпростіших різноманітні. Найбільш простий й, імовірно, вихідною формою є амебоидное рух. Воно виражається в утворенні помилкових ніжок (псевдоподий) – виростів цитоплазми різної форми. Весь уміст клітини як би повільно перетікає в напрямку що утвориться псевдоподии, і таким шляхом здійснюється переміщення найпростішого в просторі. Ця форма руху переважно властива представникам класу саркодових. Різним видам властива різна форма псевдоподий (мал. 26).
Більше складною формою є рух, здійснюване за допомогою жгутиков і ресничек. Жгутиковая форма руху характерна для класу жгутиконосцев.
Жгутики являють собою найтонші вирости тіла. Кількість їх у різних видів по-різному — від одного до багатьох десятків і навіть сотень (мал. 40, 63). Кожен жгутик бере початок від невеликого базального зернятка, називаного блефаропластом і розташованого в цитоплазмі. Таким чином, що безпосередньо граничить із базальним зерном частина жгутика проходить усередині цитоплазми (вона зветься кореневої нитки), а потім проходить через пелликулу назовні. Механізм жгутикового руху в різних видів різний. У більшості випадків він зводиться до обертового руху. Жгутик описує фігуру конуса, вершиною зверненого до місця його прикріплення. Найбільший механічний ефект досягається, коли кут, утворений вершиною конуса, становить 40—46°. Швидкість руху різна, вона коливається в різних видів між 10 й 40 оборотами в секунду. Найпростіше як би «угвинчується» у навколишню його рідке середовище.
Нерідко обертовий рух жгутика сполучається з його хвилеподібним рухом. Звичайно при поступальному русі саме тіло найпростішого обертається навколо поздовжньої осі.
Викладена схема справедлива для більшості одножгутикових форм. У многожгутикових рух жгутиков може носити інший характер, зокрема жгутики можуть перебувати в одній площині, не образуя конуса обертання.
Электронномикроскопические дослідження останнього років показали, що внутрішня ультрамікроскопічна структура жгутиков досить складна. Зовні жгутик оточений тонкою мембраною, що є безпосереднім продовженням самого поверхневого шару эктоплазми – пелликули. Внутрішня порожнина жгутика заповнена цитоплазматическим умістом. По поздовжній осі жгутика проходить одинадцять найтонших ниток (фибрилл), які нерідко є подвійними (мал. 20). Ці фибрилли розташовуються завжди закономірно. Дев’ять із них (прост або подвійних) лежать по периферії, образуя в сукупності як би циліндр. Дві фибрилли займають центральне положення. Щоб скласти собі подання про розміри всіх цих утворень, досить сказати, що діаметр периферичних фибрилл становить близько 350А (ангстрем). Ангстрем – одиниця довжини, рівна 0, 0001 мк, а мікронів рівняється 0, 001 мм. От які незначні по своїх розмірах структури стали доступними для вивчення завдяки впровадженню в мікроскопічну техніку електронного мікроскопа.
Функціональне значення фибрилл жгутиков не може вважатися остаточно з’ясованим. Очевидно, частина їх (імовірно, периферичні) відіграє активну роль у руховій функції жгутика й містить особливі білкові молекули, здатні скорочуватися, інші ж є опорними эластическими структурами, що мають підтримуюче значення.
Реснички служать органоидами руху інфузорій. Звичайне число їх у кожної особини дуже велике й виміряється декількома сотнями, тисячами й навіть десятками тисяч. Механізм руху ресничек трохи інший, чим жгутиков. Кожна ресничка робить гребні рухи. Вона швидко й із силою згинається в одну сторону, а потім повільно випрямляється.
Спільна дія великого числа ресничек, биття яких координоване, викликає швидкий поступальний рух найпростішого.
Кожна ресничка інфузорії, як показали новітні дослідження, є складним утворенням, по своїй будові відповідної жгутику. У підстави кожної реснички завжди розташовується так називане базальне зерно (інакше, кинетозома) – важлива частина ресничного апарата.
У багатьох інфузорій окремі реснички з’єднуються один з одним, образуя структури більше складної будови (мембранелли, цирри й ін.) і більше ефективної механічної дії.
Деяким високоорганізованим найпростішим (інфузоріям, радіоляріям) властива ще одна форма руху — скорочення. Тіло таких найпростіших здатне швидко міняти свою форму, а потім знову повертатися до вихідного стану.
Здатність до швидкого скорочення обумовлена наявністю в тілі найпростішого особливих волоконець — мионем — утворень, аналогічних м’язам багатоклітинних тварин.
У деяких найпростіших існують ще й інші форми руху.
Як і всі живі істоти, найпростіші мають подразливість, тобто здатністю відповідати тією або іншою реакцією на фактори, що діють ззовні. Найпростіші реагують на механічні, хімічні, термічні, світлові, електричні й інші подразнення. Реакції найпростіших на зовнішні подразнення часто виражаються в зміні напряму руху й звуться таксис. Таксиси можуть бути позитивними, якщо рух здійснюється в напрямку подразника, і негативними, якщо воно здійснюється в протилежну сторону.
Реакції багатоклітинних тварин на подразнення здійснюються під впливом нервової системи. Багато дослідників намагалися виявити й у найпростіших (тобто в межах клітини) аналоги нервової системи. – Режим доступу:
http://jivotnie.org.ua/archives/43
P.S. Пробачте за запізнення із відповіддю, були проблеми зі з’єднанням.

.: Розділ: Зоологія. Тваринництво :: 24.09.2014 16.59.20 :.
.: Донецкая областная универсальная научная библиотека им. Н.К. Крупской :.
.: Версія для друку :.
 


Generated in 0.54029 seconds