Виколихування місяця

Ви ж добре пам’ятаєте улюблені книжки наших дітей: казки Ганса Християна Андерсена чи «Пригоди Невсідомика» Бенні Андерсена, казку «Діти склодува» Марії Ґріпе і повісті Єсти Кнутсона про Пелле Безхвостого, «Викрадача ангелів» Еви-Марії Люнд та «Вафельне серце» Марії Парр?!. Їх українською мовою переклала письменниця Галина Кирпа, яка з любов’ю  добирає в данській, шведській, норвезькій літературах найвартісніші твори…
А чи знаєте ви поезію і прозу самої Галини Кирпи? Який же дивовижний світ відкриває збірка її вибраного, що побачила світ у тернопільському видавництві «Богдан»!
Її «Місяць у колисці» — то не просто образ, то таки справжнісінький місяць, якого бабуся Ніч купає у Дніпрі, співає йому колискових, вигойдує свого пестунчика, аж доки той не «виросте в повню»… Отож, ця книжка про духовне зростання кожного з нас. Ця поезія — як для маленьких, так і для дорослих читачів. Її легко пам’ятати і дідусям-бабусям, і татам-мамам, і зовсім маленьким, і тим, хто вже таки трохи підріс:
Стою серед лугу. Пташечка тенька.
Бабки до вечора в піджмурки грають.
Я проти неба — така маленька:
до мене хмарки не долітають…
Коли вчитатися в тихі слова, відчути таку несилувану ритміку — заплющити очі і побачити все, про що каже авторка, — одразу можна збагнути, яке довкола все щемке, трепетне і непроминуще:
Ця хмарка — ніби палац золотий.
А та — немовби хата з ластівками.
— Котру ти собі вибереш?
—А ти?
— Мені б оту, щоб так було, як в мами.
Оці останні рядки всяк прочитає по-своєму, але їм неодмінно знайдеться місце у серці кожного. Бо хіба знаєш, хто розмовляє: двоє малюків, що вгадують у хмарах захмарне, а чи дорослі, які давно не зводили до неба очей — і, онімілі, раптом нашукали собі серед хмар найрідніше?.. У цьому — таємниця універсальності поезії Галини Кирпи.
Вірші «Місяця у колисці» — наскрізь метафоричні, поетичні образи — справді зримі, а інтонації — такі довірливі і рідні: тут ранок «запливає…голубим човном», стежки «на долоні літа» — мов сірі вужі, а «Дніпро поплакує за літом»… На якомусь глибинному, не завжди вловному рівні, ця поезія пов’язана з українським фольклором. Часом надибуєш вірш-загадку («Півень»), іноді — кумулятивну казку («Безкінечна жабка»), а подекуди — замовляння («Пане Сонечку Великоднє»). Тут багато героїв, які напевно приблукали із народної казки (їжак, зайчик, котик); як і в колисковій пісні, — лагідна мелодика; тут — так несподівано переосмислені фольклорні мотиви («Нічиє дерево і моє», «Зима з Літом стрічаються»)…
Не менш захоплива проза Галини Кирпи. Цикл ліричних новел «Катруся з роду Чимчиків» — зворушливі оповіді про дівчинку, у якої велика гарна родина: з дідусем Катруся пасе черідку, з татом — мандрує до Купавської Луки, Чебрецевої Галяви і Мурашиних Гір, з мамою — спостерігає, як Сонячний Зайчик-витівник у хованки грається… А ще ж до Катрусі вночі приходить Лев Золотин, щоб утішити, коли татко потрапляє до лікарні. Оповідки про Катрусині пригоди — водночас і казкові, і реальні; світ вигадки і світ буденний — це таки той самісінький світ, тільки домальований уявою дівчинки-вигадниці!
Серед вибраного — і оповідання для значно старших: «Викликаю на дуель», «Герань у золотому горщику», «Легка задача». Психологізм цієї прози ґрунтується на осмисленні цілком реальних історій, де характери героїв — не галерея чорно-білих портретів, а, як влучно зауважила літературознавець Наталя Дзюбишина-Мельник, портрети «дитячої душі»…
Окремий розділ «Місяця…» — переклади із білоруської, данської, норвезької і шведської. І тут ви ще раз зауважите, якою розкішною українською мовою Галина Кирпа дає змогу заговорити персонажам данської народної казки, шведських народних віршів чи пташкам і звірятам із «Весни восени» Володимира Короткевича…
Відомих, маловідомих і таки зовсім невідомих авторів відкриває для нас перекладачка. Ганс Християн Андерсен, Аксель Валленґрен, Ейнар Екланн, Фам Екман, Гуґо Гамільтон, Інґрід Шестранд, Станіслав Шушкевич, Сергій Граховський, Ніна Матяш, Сергій Панізнік — ось далеко неповний перелік тих іншомовних письменників, чиї казки, оповідання, поезію ви зможете почитати у цьому розділі — і зрозуміти таки усе, про що вони пишуть, бо ж найголовніше — навчитися говорити серцем:
Коли мій дідусь
не промовляє вустами,
то промовляє очима,
і я розумію майже усі слова,
яких він не каже.
       (Сів Відерберґ, «Дідусь»)

Оксана ШАЛАК.

Письменниця та перекладачка Галина Миколаївна Кирпа народилася 1 січня 1950 р. у с. Любарці Бориспільського району на Київщині.
У 1976 р. закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.
Працювала на видавничій (1969–1978) і журналістській (1978–1989) роботі.
Перекладає з білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов.
Авторка низки статей про шведських і українських письменників (Сару Лідман, Авґуста Стріндберґа, Віктора Близнеця, Миколу Вінграновського, Ольгу Сенюк, Наталку Поклад, Людмилу Задорожну, Ольгу Мак, Лесю Храпливу та ін.).
Лауреат премії імені Івана Огієнка (1996), «Світослов» (за «чисте сяйво метафори», м. Коломия, 2005) та премії ім. Максима Рильського в галузі художнього перекладу зі скандинавських мов (2007).
Авторка поетичних книжок: «День народження грому» (1984), «Цвіт королевий» (1988), «Гостини» (1986), «Ковток тиші» (1999), «Слон мандрує до мами» (2001), «Ну й гарно все придумав Бог» (2003, видання отримало Відзнаку Президента Форуму видавців у Львові); збірок: ліричних новел «Катруся з роду Чимчиків» (1992), «Будинок старий, як світ» (1999), віршів та оповідань «Чарівний вузлик» (2000). книжки вибраного (поезія, проза, переклади) для дітей «Місяць у колисці» (2011) та народознавчої книжки для дітей «Забавлянки мами Мар’янки» (1992, у співавторстві).
Уклала для шкільництва: читанки «Ластівка», «Біла хата», «Писанка» (1992), «Зелена неділя» (1993), а також «Короткий біографічний довідник» авторів цих читанок (під спільним псевдонімом Оксана Верес – разом із Дмитром Чередниченком); посібник із етики для початкової школи «Андрійкова книжка» (для 1, 2 кл. – 1992; для 3 кл. – 1993; для 4 кл. – 1996; у співавторстві); тритомну читанку-хрестоматію для дошкілля «Український садочок» (спільно з Дмитром Чередниченком); хрестоматію школяра «Про маму» (2001); антологію поезії української діаспори «Листок з вирію» (спільно з Дмитром Чередниченком – 2001, 2002; том поезії української діаспори для дітей «Журавлики»”, 2011), хрестоматії світової літератури для початкової школи «Світ від А до Я» у трьох томах (2007).
Переклала: із білоруської: Валентин Лукша «Літо цілий рік», вірші та казки (1985); із німецької: Джеймс Крюс, «Флорентіна» (1983, 1991); зі шведської: Ян Екгольм «Людвігові Чотирнадцятому – ура!» (1989, друге видання «Людвіґові Хитрому – ура, ура, ура!», 2009); Єста Кнутсон – вісім повістей про Пелле Безхвостого (2005–2011); Кристіна Фалькенланд «Моя тінь» (2004); Марія Ґріпе «Ельвіс Карлсон» і «Діти склодува» (2006); Ульф Старк «Мій друг Персі, Бофало Біл і я» (2008); Свен Нордквіст «Петсон, Фіндус і намет», «Полювання на Лиса» (2009), «Петсон, Фіндус і торт на іменини», «Як Фіндус загубився», «Петсон, Фіндус і переполох на городі» (2010), Оке Гольмберґ «Туре Свентон, приватний детектив» (2010), Астрід Ліндґрен «Домовичок Нільс Карлсон», «Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці» (2010); із данської: Бенні Андерсен «Пригоди Невсідомика» (2005); Ганс Християн Андерсен «Казки» (2006); Оле Лун Кіркеґор «Отто – носоріг» (2010); Сіссель Бее «Чарівний корінь», «Найкращі друзі», «Сліди на снігу», «Моє чи твоє?», «Солодких снів!», «Свято» (серія «Жили собі тролі» (2011); із норвезької: Кнут Гамсун «Містерії» (2007); Турмуд Гауґен «Цепелін» (2006); Клаус Гаґеруп «Маркус і Діана» та «Маркус і дівчата» (2006); Ева-Марія Люнд «Викрадач ангелів» (2007); Ґру Дале «Хтозна-що, або свято першого зуба» (2007); Ганна Гаґеруп, Клаус Гаґеруп «У страху великі очі» (2009); Пер Петтерсон «Верхи на крадених конях» (2010); Астрід Ліндґрен «Сонячна галявина» (2011), Клаус Гаґеруп «Золота вежа» (2011).
Також переклала трилогію Сергія Граховського «Зона мовчання» (досі невидана, верстка), а також окремі твори Максима Танка, Володимира Короткевича, Сергія Панізніка, Володимира Някляєва, Казимира Камейші, Миколи Малявки, Ніни Матяш, Сергія Тарасова (з білоруської); Інґер Сандберґ, Ґуннель Лінде, Ульфа Старка, Едіт Седерґран, Бу Сеттерлінда, Бенґта Шердемана, Артура Лундквіста, Юйї і Томаса Віесландерів, Ґуннара Екелефа, Вільгельма Екелунда, Еріка Блумберґа, Вернера Аспенстрема, Гаррі Мартінсона, Ельмера Діктуніуса, Інґрід Шестранд, Сів Відерберґ, Маріанне Сандельс, Яльмара Седерберґа, Астрід Ліндґрен, Пера Родстрема (зі шведської); Лісбет Торп; Йо Тенфюрд, Альфа Прейсена, Арнульфа Еверланна, Гюнвор Гофму (із данської); Крістіни Бусти, Фрідріха Шиллера, Інґеборґ Бахман, Вільгельма Сабо, Моріца Гартмана (з німецької) та ін.