Михальчук Маша 

(учениця 7 класу Криворізької гімназії № 95, читач бібліотеки-філії № 4)

радить прочитати книжку:

Заржицька Е. Легенди про козаків / Е. Заржицька. – Харків : Юнісофт, 2016. – 64 с. : іл – (Серія «Читаю сам»).

Із книг ми дізнаємося дуже багато цікавого про життя. Кожна нова книжка — це завжди таємниця і знайомство з цікавими героями. що можуть стати твоїми друзями.

Із великим захопленням я прочитала книгу Еліни Заржицької, яка називається "Легенди про козаків". 

Читаючи її, я поринула у часи козацької доби разом із героями. Ці легенди схожі на казки, але події, що в них описані, відбувалися з нашими пращурами, з нашими прадідами та прабабусями. Вони жили дуже давно, ще за козацьких часів. Тоді й писати ніхто не вмів, тому і розповідали їх одне одному. Так вони дійшли і до нас. Люди розповідали в них про різних героїв, які були насправді, але наділяли їх казковою силою, тому й схожі легенди на казки.

Події в книзі розгортаються навколо рідного міста автора — Дніпра, там, де колись були давні козацькі поселення. А всі герої письменниці, по суті, — наші земляки, але такі, що мешкали на цих землях у прадавній казковий час.

Книга «Легенди про козаків» вміщує шість пригодницьких оповідок. Яких тільки випробувань не випало на долю героїв книги! Козачому синові Юркові з легенди «Бронзовий, срібний, золотий» довелося тричі відмовляти в службі ворогам ціною власного життя, матері жадібного рибалки з легенди «Про жадібного парубка» — рятувати сина зі скарбниці водяника. Я раділа подвигам славної козачки Стеші з легенди «Про Стешу – чорнооку козачку». Із зацікавленням прочитала легенду «Як з’явилась червона калина», довідалася, чому ворони кажуть «Кра! Кра!» і чому в кулика червоні очі, дзьоб і лапи, а у снігура — грудка.

Усі легенди ніби золотою ниткою пронизані материнською любов’ю. Мати готова на все заради своєї дитини. Діти козачки Ганни з легенди «Про козачку Ганну, її дітей та святого Миколая» пошкодували про свій нечемний вчинок і стали шанувати людей.

Також хотілося б відзначити якість видання книги. Прекрасна обкладинка, якісний папір, яскраві ілюстрації, виноски в тексті, що роз'яснюють незнайомі терміни, — все це робить цю невеличку книжку смачною — справжньою Книгою: читаєш запоєм і радієш кожному рядку. До того ж, кожна історія-казка супроводжується тестовим завданням, на які треба віднайти ключ — розгадку.

І тому я раджу всім школярам, а також їхнім батькам прочитати книгу Еліни Заржицької «Легенди про козаків» та переконатися в талановитості цього письменника, у його вмінні яскраво змальовувати життя.