Денис Нужний

(учень 5 класу ліцею природничо-наукового навчання,

м. Жовті Води, Дніпропетровської обл.)

Радить прочитати:

Гридін С. І паралельні перетинаються : повість / С. Гридін. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2017. – 126, [1] с.

«Я дуже люблю читати. Останнім часом мені трапляються книги про життя підлітків. Найкраща з них – книжка Сергія Гридіна «І паралельні перетинаються».

Спочатку я думав, що це доросла книга з дорослими проблемами. Але, коли почав читати, виявилося, що у ній розповідається про життя хлопця не набагато старшого за мене. Я переконався, що ця історія зацікавить як дітей, так і їх батьків. Важко повірити, що підлітки, у яких усе життя іще попереду, думають про такі речі як суїцид. Адже вони не розуміють, що пішовши із життя, не вирішать своїх проблем. Діти навіть не усвідомлюють, що після смерті вони залишать своїх згорьованих рідних і друзів. Смерть – це не круто, як вважають блогери на сайтах, що радять покінчити із життям самогубством.

Ромкові – героєві книжки, який мало не помер, використовуючи поради сайтів, таких як «Синій кит», дуже пощастило. Він зустрів справжніх мудрих друзів: майстра татуажу, за дивною зовнішністю якого ховався добрий, чуйний друг, готовий допомогти, та лікаря-терапевта, який пережив воєнні будні та намагається боротися з підлітковим суїцидом разом із товаришем лікарем-психіатром. Один пояснив хлопцеві усі недоліки підліткового татуажу. А інший, щоб пояснити Ромкові, що померти – це страшно, відвів хлопця у морг. Від побаченого той зомлів. Це було ніби шоковою терапією для нього. Рома поклявся, що ніколи не буде думати про суїцид. Старші товариші розважливо пояснили Ромі, здавалося б давно зрозумілі речі: поважати думку старших, радіти кожному дню життя, не зважати на незначні негаразди з однолітками.

У мене в житті теж були ситуації, коли я сварився з батьками та друзями – це жахливо! Але я знаю, що, незважаючи на непорозуміння, батьки мене люблять. А з друзями ми швидко миримося.

Але найкраще, що Ромці довелося пережити у цій історії – це перше кохання. У лікарні він зустрів доволі мовчазну та відлюдькувату дівчину Настю. Вона ледве не розпрощалася із життям, стрибнувши із п’ятого поверху. На щастя дівчина вижила, але зламала ногу. Настя це зробила, бо її образив хлопець. Лікар попросив Рому допомогти дівчині морально. За першою спробою нічого не вийшло. Але після декількох спроб своїми віршами хлопець зворушив її.

Нарешті Настю виписали. А потім і Ромку. Він пішов на своє улюблене місце – білий міст. Під мостом стояли лікар і майстер. Вони сказали, що на хлопця чекає сюрприз. Підліток піднявся, а там сиділа Настя. Він сів біля неї, а вона притулилася до нього. Нарешті двоє різних людей знайшли своє справжнє кохання!

Я дуже люблю хепі-енди в таких історіях. Дуже дякую Сергію Гридіну за таку чудову книжку. Вона розповідає нам скільки прекрасного в нашому житті і про те, що життя – то найвища цінність, яку нам дав Бог.

Почитати книжку С. Гридіна «І паралельні перетинаються» мені порадила моя мама після того, як прочитала сама. А моя мама працює бібліотекарем, тож кому, як не їй знати, що мені краще читати! ».