Back

Комар, Борис Панасович

Комар Борис Панасович

  (05. 06. 1928)

         Борис Комар – український дитячий письменник, перекладач, редактор. Учасник Другої світової війни, нагороджений медалями та Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.

         Народився в с. Хвощівка Хорольського району Полтавської області. Він та його дві сестри рано осиротіли, втративши матір, яка навесні 1944 року загинула від удару блискавки, коли в грозу заганяла гусей зі ставка у двір. Борис спочатку закінчив Хвощівську семирічку, а потім Хорольську середню школу. Ще в шкільні роки за завданням літературного гуртка Борис Комар збирав народні пісні, загадки, прислів'я та приказки.

         Після закінчення Хорольської середньої школи в 1946 році вступив на українське відділення філологічного факультету Харківського державного університету, а через рік переїхав до Києва і продовжив навчання на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях журналів «Ранок», «Дніпро», «Зміна», у видавництвах «Молодь», «Дніпро», «Радянський письменник».

Перше оповідання «Найкращий подарунок» опублікував в альманасі для дітей «Ранок» у 1951 році, а через 5 років вийшла і його перша збірка оповідань «Незвичайне полювання». Борис Комар - автор повістей та оповідань : «Босонога ватага» (1958), «Векша» (1960), «Ключі» (1962), «В листопадову ніч» (1963), «Як Горобець переміг Наталочку» (1964), «Весела дорога» (1966), «Поворотний круг» (1969), «Уперте теля» (1970), «Диваки» (1974), «Мандрівний вулкан» (1980), «Бджолиний мед» (1981).

У 1984 році Борису Комару присуджено Літературну премію ім. Лесі Українки за збірки «Бджолиний мед» і «Мандрівний вулкан».

         Твори письменника перекладено російською, вірменською, білоруською, казахською, латвійською і литовською мовами. Перекладає і сам з російської та білоруської мов.

Публікації
Уперте теля
Дівчинка Олеся
«Сліпа баба»