Назад

«Усе було – і сум, і самота…»



«Усе було – і сум, і самота…»

 

Усе було – і сум, і самота.

І горе втрат, і дружба нефальшива.

А ця любов – як нитка золота,

Що й чорні дні життя мого прошила.

 

Усе було, було й перебуло.

А ця любов – як холодно без неї!

Як поцілунок долі у чоло.

Як вічний стогін пам’яті моєї.

 

Джерело: Костенко Ліна Василівна. «Усе було – і сум, і самота…» / Л. В. Костенко // Мадонна Перехресть / Л. В. Костенко. – Київ, 2012. - С. 19.