Оленяча мудрість
Оленяча мудрість
Настала осінь. Небо поступово почало втрачати блакитну фарбу. Все частіше тепер було похмурим. По ньому сумно пливли сіренькі хмаринки. Сонячне проміння ледь-ледь проникало крізь них. Через це в лісі ставало дедалі прохолодніше. Вітер уже не був таким теплим і лагідним, як улітку. Навпаки, надокучливим і пронизливим.
Раптом почав накрапати дощик. Найнижчий яблуневий листочок побачив, як затремтів від холоду опеньок. Шкода стало його. Зібрався зі всіма силами: гойднувся раз, другий, аж густо-густо почервонів від напруги, і, нарешті, відірвався від гілочки. Вітерець підхопив листочок, побавився з ним трішки та й відпустив. Він впав додолу і прикрив собою сердешного грибочка. Павучок смачно позіхнув і також заховався від негоди під сріблястою павутинкою.
О цій порі пробігав лісом голодний Зайчик. Як і всі, рятувався від дощику. Аж бачить: на галявині біля невеличкої гірки росте старенька яблуня, а на самому вершечку висить яблуко, рум'яне та запашне.
– От зірвати б цей чудовий плід, то на сьогодні заморив би черв'ячка, – подумав Зайчик і виліз на вершину гірки.
Тягнувся-тягнувся, а дістатись до яблука не може.
– Так високо, що й не дістанеш, – зажурився довговухий, не зводячи очей з апетитного фрукта.
Тоді швидко скотився з вершини клубочком і щосили вдарив спинкою по стовбуру. Потім відразу піднявся й ще передніми лапками почав трусити дерево. Проте всі зусилля виявились марними: заповітне яблуко навіть не ворухнулося. Сів Зайчик під крислатим деревом і зажурився.
Несподівано тишу перервав шум над головою. Це пролітала повз стару яблуню молоденька Горлиця. Коли дивиться: серед барвистих листочків красується наливне яблучко.
– Смачне, мабуть! – замріялася перната.
Під деревом притих Зайчик й, помітивши, як пташка вправно схопила за корінець соковитого плоду, тільки сплеснув лапками:
– Таку смакоту втратив! – і сумно опустив вушка додолу.
А в цю мить корінець відірвався від гілочки і важке яблуко вислизнуло із дзьоба пташки.
Раптом в повітрі почулося важке лопотіння крил.
– Та це ж Шуліка! – зойкнула Горлиця й заховалася в дуплі дерева.
Якраз в цей час пробігав мимо дбайливий Їжачок. Він поспішав ще до настання приморозків утеплити свою домівку листячком – найтеплішим і найм'якішим.
– Помешкання повинно бути затишним і теплим, – пихтів під носика старанний господар, поки не перервав його роздуми м'який удар по спині.
Причиною стало яблуко, що раптом припинило нетривалий політ і настромилося на голки Їжачка. Той аж зупинився від несподіванки.
Коли Зайчик побачив, що плід знаходиться зовсім поруч, побіг назустріч Їжачкові.
– Віддай, віддай! – закричав від радості.
– Ні, це моє яблуко, – обережно визирнула з дупла Горлиця.
– Друзі, ви не помиляєтесь? – здивувався Їжачок. – Ваш вантаж знаходиться у мене на спині?.. Це як?
Неподалік пасся плямистий Олень. Почувши галас, попрямував до яблуні.
– Що трапилось, малюки? – лагідно запитав власник розкішних ріг. – Чому сперечаєтесь?
– Їжак плід поцупив, – заплакав Зайчик. – Яблуко моє! Я перший його побачив!
– Ні-ні, мій фрукт! Адже я його зірвала, – заперечила Горлиця.
– Завдяки моїм колючкам плід не закотився і не загубився в траві. Інакше ви б ніколи його не знайшли. Ось! – невдоволено засопів Їжачок. – Тому лісовий трофей мій!
Олень терпеливо вислухав кожного з лісових мешканців. Неквапно підійшов ближче і почав уважно розглядати яблуко суперечок.
– Мабуть, напрочуд стигле та соковите, – усміхнувся. – От і добре, – та й спритно ударив тричі копитом по стиглому фрукту і, мов лезом ножа, розділив його на чотири однакові скибочки.
Одну частинку залишив собі – за спричинені клопоти, три – віддав малюкам. Образаодин на одного відразу розтанула та зникла, а натомість серця заполонило тепло, радість і чудовий настрій. Зайчик, Горлиця та Їжачок, перезирнувшись, щиро подякували Оленю і весело розсміялися. Малятам дуже сподобалося його мудре рішення.
Джерело: Панчук М. М. Оленяча мудрість / М. М. Панчук, С. М. Панчук // Чарівна скарбничка : казки [для дітей мол. та серед. шк. віку] / М. М. Панчук, С. М. Панчук ; худож. М. Тирон. — Чернівці, 2013. — С. 132-134.