Два коштовні камінці – діамант і смарагд
Два коштовні камінці – діамант і смарагд
байка
Високої якості Смарагд, що жив у славі при королівському дворі, пише своєму приятелеві Діамантію таке:
«Люб'язний друже!
Шкодую, що ти не дбаєш за свою честь і живеш схований у попелі. Твоя вартість мені відома. Ти гідний чесного і видного місця, але нині ти схожий на свічник, що світить сокровенним світлом, але схоронений під спудом. Нічого не варте світло, що не дивує і не звеселяє людське око. Сього й тобі бажаю, з пошаною – твій друг Смарагд».
«Дорогий мій друже! – відповів Діамант. – Наше світло живить лише людське марнославство. Хай вони дивляться краще на сяюче небо, ніж на нас. Ми лише кволий його відблиск. А ціна наша й честь завжди лишається в самих нас. Шліфувальники не надають її нам, а відкривають. Від того, що люди похвалять нас, цінність наша не збільшиться, а зневага, забуття і хула від того не зменшаться. Лишаюся з такими ось думками – твій друг Діамантій».
С и л а:
Ціна і честь – одне і те ж. Пустоцвіт прибирає блискучого вигляду, прибирає подобу фальшивого діаманта і злодійської монети. Освіченість, милосердя, великодушність, справедливість, постійність і цнотливість – ось ціна наша і честь! Давня приказка говорить: «Дурень шукає видного місця, а розумного і в кутку видко».
Джерело: Сковорода Г. Два коштовні камінці – діамант і смарагд / Г. Сковорода // Рідне слово. Українська дитяча література : хрестоматія : у 2 кн. / упоряд. З. Д. Варавкіна [та ін.]. — Київ, 1999. — Кн. 1. — С. 120.