Back

Грінченко, Борис Дмитрович

 БОРИС ДМИТРОВИЧ ГРІНЧЕНКО

(1863-1910)

 Грінченко Борис Дмитрович — видатний український письменник, педагог, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч, видавець кінця XIX - початку XX століття. Народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер Сумська область) у родині відставного офіцера. Грамоті він навчився в сім'ї і досить рано перечитав усе, що було в батьківській бібліотеці, і під впливом прочитаного почав писати вірші.

У 1881 р. Борис Грінченко успішно склав екстерном екзамен на народного вчителя  у Харківському університеті і разом зі своєю дружиною Марією Миколаївною працював на Харківщині, у Катеринославській губернії (нині Луганська область), згодом – у Чернігові. У 1902 році сім'я Грінченків переїхала до Києва.

Б. Грінченко – автор оповідань, повістей, поезій, історичних драм. Це, зокрема, «Сама, зовсім сама», «Олеся», «Украла», «Серед темної ночі», «Під тихими вербами», «Пісні Василя Чайченка», «Серед бурі», «Степовий гість», а також низки етнографічних творів, шкільних підручників та «Словаря української мови».

У 1908 році після смерті улюбленої дочки та онука Грінченко починає хворіти і у вересні 1909 року виїздить разом з дружиною на лікування до Італії. 6 травня 1910 р.  Борис Грінченко помер.

Публікації
Украла
Сірко
Самотнє дівчатко
Могутній комар
Зрадник
Живуща вода
Біла бранка