Протягом останніх років у фаховій пресі часто порушувалися питання: «Чи будуть читати книги діти та юнацтво у ХХІ сторіччі?», «Чи є майбутнє у книжок і бібліотек?».

Літературний світ зараз дуже розмаїтий. Але, на жаль, мусимо констатувати, що наші учні в ньому орієнтуються погано. Серед них є такі, які читають дуже мало, годинами сидять біля екранів телевізорів і задовольняються часто низькопробною продукцією. Якщо вони читають хоча б програмні твори, то ми вже радіємо. І тому у полі зору дитячих бібліотек був і залишається користувач, його запити і потреби. Робота бібліотек спрямована на залучення школярів до читання, вироблення читацьких інтересів, ознайомлення з кращими художніми творами, розвиток навичок самоосвіти. З цією метою бібліотекарі відділу обслуговування учнів 5–9 класів проводять локальні і міні-соціологічні дослідження, що дає можливість оцінити реальний стан роботи бібліотеки і відділу, проаналізувати бібліотечні потужності й резерви у різних технологічних процесах. Тематика таких соціологічних досліджень різноманітна: «Вивчення сучасних тенденцій дитячого читання», «Роль бібліотеки і бібліотекаря в житті дитини», «Місце і роль книги в житті учнів» тощо.

З 2000 р. проводяться дослідження на тему: «Вибір. Книга. Читання». Щоб дізнатися, який сьогодні наш читач та його інтереси, ми проводили анкетування «Портрет читача». В анкеті пропонувалися запитання: «З якого віку читаєш?», «Хто допоміг навчитися читати?», «З якого віку читаєш в бібліотеці?» та ін. Як показують відповіді, наш сучасний читач — дівчинка (65% проти 35% хлопчиків), яка за аналізом потреби в читанні є або власне читачем (бере додому книги), або читачем, який займається самоосвітою, або таким, який бере участь у масових заходах бібліотеки. Відповідаючи на запитання про улюблену книгу, та книгу року діти, в основному, називали твори за шкільною програмою. Це пов’язане з небажанням щось пригадувати і марно витрачати час. Тому ми розділили подальше анкетування на 2 групи: «Краща книга за шкільною програмою» і «Книги для душі». Серед першої категорії були названі автори: Т.Г.Шевченко, І. Нечуй-Левицький, В. Нестайко, М. Гоголь, П. Загребельний, О. Пушкін, Д. Фонвізін, О. Грін, К. Дойль, У. Шекспір, В.Скотт та інші. Багаторічні спостереження за читанням учнів старших класів дозволили визначити, що назви кращих книжок за шкільною програмою не дуже змінюються. Аналізуючи анкети «Книга в моєму житті», «Книга твоєї мрії», слід констатувати, що підлітки надто цікавляться детективами (особливо з серії «Черный котенок»), фантастикою, пригодами, коміксами. Кращою з 2003 р. по 2005 р. одностайно вважалася книга Д. Ролінг «Гаррі Поттер ...». Серія книг Д. Ролінг повернула багатьом дітям бажання читати. Серед інших книжок були названі: «Володар перстнів» Д. Толкієна, «Пригоди Ш. Холмса» К. Дойла, «Робінзон Крузо» Д. Дефо, книги Е. Блайтон, К. Вільмонт, Д. Ємця, Д. Донцової, А. Марініної, Б. Акуніна, С. Лук’янченка. Слід зазначити, що діти вважають енциклопедичну та тематичну літературу однією з кращих. Школярами було названо декілька серій, серед яких «Я пізнаю світ», «Сто великих», «1000 ...», «Енциклопедія для дітей Аванта+». Багато учнів хотіли б мати вдома книгу саме енциклопедичного змісту, що пов’язано, у першу чергу, зі шкільною програмою. Анкетування «Місце книги у дозвіллі» показало, що приблизно 60 % вільного часу учні проводять біля телевізора, за комп’ютером, з друзями, а 40% — читають книжки. Приблизно у 55% респондентів читання стає звичкою і вони вважають книгу своїм другом. Серед відповідей на запитання «Чому я люблю читати?» домінували такі: «Можна дізнатися про нове, здобувати знання», «З книгами життя на землі веселіше і цікавіше», «Коли я читаю, то бачу навколишній світ очима головного героя та занурююся в книжковий світ».

Книжковий фонд відділу складає понад 40 тис. прим. Є також фонд на електронних носіях. Це свідчить про те, що фонд якісно забезпечує запити читачів. Серед нових енциклопедій багато гарно ілюстрованих, але не змістовних. Тому питання збереження книжок останніми роками все більше турбує працівників бібліотеки. Фонд бідніє не тільки тоді, коли не надходить нова література, а й тоді, коли книжку загублено чи пошкоджено. Цій темі було присвячено анкети «Моя книга — моє обличчя», міні-твори «Як треба читати книгу», «Не даремно за читанням втратили час», тести для молодого читача.

Залучати до читання повинна не тільки бібліотека, а й сім’я. Для батьків було розроблено анкети «Читаємо разом», міні-твори «Книга у нашій сім’ї». Соціологічне дослідження  «Роль бібліотеки в житті дитини, комфортність обслуговування користувачів, бібліотека майбутнього» проводилось також методом анкетування. Були розповсюджені анкети «Що мене влаштовує в бібліотеці, а що ні?», «Якою ти бачиш бібліотеку майбутнього?», «Що для тебе бібліотека?», «Бібліотекарі — які вони?», «Якби я був бібліотекарем ...». Якою ж в уявленні дітей є бібліотека? По-перше, у ній можна знайти багато різноманітних книжок. По-друге, читач вважає бібліотеку своєю другою домівкою, де можна пірнути в атмосферу найулюбленіших книжок. Окрім того, бібліотека має технічне оснащення (9 клас). Але більшість респондентів вважає, що форма друкованої книги зручна для користувача. Є всі підстави припустити, що книга ще довго не застаріє. Тільки 5% учнів бачать бібліотеку майбутнього наповненою електронними носіями і роботами, без книжок та бібліотекарів. Серед відповідей на запитання: «Навіщо існують бібліотеки?» домінували такі: «Щоб в них читати» (30%); «Дізнаватися про нове, здобувати знання»; «Для навчання» (40%). Зустрічалися й більш зрілі висловлювання: «Щоб розвиватися» (6,5%), «Розвивати мислення, увагу, пам’ять» (10% серед дев’ятикласників); «Набиратися розуму» (учні 5–6 класів —16%). З категорії «інше» треба згадати такі відповіді: «Щоб більше розуміти і знати», «Гарно вчитися, а після школи знайти собі престижну роботу», «Проводити дозвілля» (учні 5 кл.); «Ознайомлюватись із новою літературою, гарно проводити вільний час, духовно збагачуватися». Можна зробити висновок, що з віком діти глибше усвідомлюють різноманітність функцій бібліотеки. У старшому віці до бібліотеки вони частіше звертаються для навчання, учні 5–6 кл. — для проведення дозвілля за книгою.

Цікаві відомості дали відповіді на запитання про якості бібліотекаря. Перш за все, на думку учнів 5–6 кл., бібліотекар має бути добрим (25%), розумним, привітним (70%). Діти часто згадують такі властивості, як гарний (5%), веселий (5%); чуйний (7%). Із віком зростає розуміння того, що бібліотекар мусить орієнтуватись у фонді, як відповідали школярі, знати свою бібліотеку (30%). Також старші діти сучасного бібліотечного фахівця бачать, перш за все, високо професійним (75%), спеціалістом широкого профілю (62,2%), знавцем нових інформаційних технологій (20%). Як показують відповіді, до бібліотекарів користувачі ставлять високі вимоги. Він мусить мати морально-етичні якості: бути тактовним, доброзичливим (80,1%). Цінується також вміння налагоджувати контакти (63,4%), уважно слухати (79,7%), акуратність (53,4%), оперативність (71,7%), спостережливість (28,2%). Ерудованим бібліотекаря бажають бачити 48,5% опитаних, здатним донести свої думки до читача — 48,9%.

Отже, сучасні діти люблять читати і спілкуватися, й залюбки ходитимуть до бібліотеки, якщо ми, бібліотекарі, створимо привабливі умови для них. А саме: будемо привітними, уважними до кожного читача, кваліфікованими, оптимістичними, тобто, приємними людьми та справжніми фахівцями. А бібліотеки — матимуть цікаві і корисні для різних категорій читачів фонди, будуть просторі, затишні, комфортні для спілкування та роботи з книгою, оснащені за сучасними вимогами. Цінність усіх соціологічних досліджень у тому, що висновки та зауваження, пропозиції читачів враховуються бібліотекарями для вдосконалення роботи.

Подальше підвищення ролі, місця книги, читання обумовлено цілою системою заходів, пов’язаних з комплектуванням якісного за складом фонду, з упровадженням новітніх комп’ютерних технологій, з розвитком інформаційних функцій. Але, як і раніше, головним в удосконаленні бібліотечної діяльності була і є поглиблена робота з читачами, пошук найбільш ефективних її форм, які забезпечують безпосередню участь користувачів у заходах, активізують сприйняття інформації, створюють умови для спілкування.

Для формування у підростаючого покоління щоденної потреби спілкування з книгою ми використовуємо різні методи індивідуальної і масової роботи, традиційні та інноваційні форми роботи. Але треба не забувати, що нове — це добре забуте давнє. Тому ми маємо достатній за обсягом банк вікторин, ігор та ін. Проводимо їх у певній послідовності для того, щоб не згасли дитяча увага і зацікавленість. Допомогти читачу у формуванні і розвитку його інтересу сприяє використані нами прийоми: «Книга для тебе» — серед новинок або раніше виданої літератури ми відбираємо найбільш доцільну книгу, зберігаємо її на спеціально оформлених столах, і під час зустрічі з читачем повідомляємо, що книгу відкладено спеціально для нього; «Книга–сюрприз» — ми рекомендуємо прочитати незаслужено забуті книги або такі, що заслуговують особливої уваги.

При вирішенні конкретних задач розвитку читачів та їхніх інтересів ми застосовуємо такі цікаві форми, як читацьке інтерв’ю, анкета–опитування, міні-опитування, експрес-анкета. Становить інтерес і така форма роботи, як «книго­дебати». Адже не кожна дитина у силу своїх психофізичних особливостей візьме активну участь у груповому обговоренні книги, диспуті. Але потреба поділитися своїми думками є в більшості читачів. Тут і приходить на допомогу бібліотекар, який пропонує читачеві «подебатувати» з ним про книгу і до того ж коротко викласти свої думки на папері, відповідаючи на запитання бібліотекаря, що спонукають до суперечки. Некомунікабельні читачі мають можливість висловити свою думку письмово за допомогою міні-обговорень.

У нашому відділі протягом року обслуговуються близько 7 тис. читачів, і тому заповнити дефіцит спілкування з підлітками бібліотекареві допомагають письмові діалоги з читачем, де на рівних йде зацікавлена розмова про книгу, бібліотеку, навчання. Наприклад, «Назви книгу, що не сподобалася тобі більше всього. Чому?», «Якою ти уявляєш собі книгу майбутнього?». Подобаються читачам і такі форми, як вікторина вдома. У письмовій формі вони відповідають на запитання, що стосуються різних жанрів літератури. Особливо важливо це для наших читачів–інвалідів, які не завжди можуть приходити в бібліотеку, брати активну участь у груповому обговоренні книг. Ця форма дозволила розширити комунікативні зв’язки бібліотеки з користувачами, допомогла глибше вивчити читачів, а в цілому — кон’юнктуру бібліотечного ринку.

Серед наочних форм популяризації документів найважливіше місце посідає книжкова виставка — традиційна форма роботи бібліотеки, один із засобів впливу на інформаційну поведінку читача. Цінність цієї форми для читача визначається тим, що він може зняти книгу з виставки, погортати її, швидко переглянути ілюстрації, зміст, передмову. Таке первісне ознайомлення з книгою поглиблює і робить більш цілеспрямованим інтерес читача. Привернення уваги до тієї чи іншої проблеми, того чи іншого документа — одна із важливих задач виставкової діяльності відділу. У нас набули розповсюдження наступні інноваційні форми книжкових виставок: виставка–діалог, наприклад, «Чи можна стати бізнесменом у 12 років?» (одна з частин виставки складалася із пронумерованих запитань, друга — з видань, які допомагають знайти відповіді); виставка–конкурс (біля виставки «Що вам дорого в рідному краї?» був оформлений плакат з умовами конкурсу на кращий відгук, малюнок, твір на задану тему); виставка–словник (експонується на допомогу самоосвіті читачів, наприклад, щоб пояснити термін «євроінтеграція», ми розмістили поряд «Ко­роткий політичний словник», «Економічний словник», історичні довідки, матеріали з газет, де розкривається значення цього терміна); виставка–вікторина (так, на виставці «Чи знаєте ви українську класику?» пропонували запитання і книги, в яких можна знайти відповіді); виставка–роздум «Що цікаво молодим?», на якій було представлено видання на цікаві для читачів гостропроблемні теми; експрес-виставка (до дня народження Жана де Лафонтена у рамках проведення фестивалю «Французька весна», яку було проведено разом з представником французького посольства в Донецьку); виставка–дискусія («Як ви ставитесь до спілкування з людиною, хворою на СНІД?» представляла думки наших читачів, в яких відображені різні погляди на цю проблему); виставка–порада (поради фахівця з проблеми «Як розвинути пам’ять»; фактографічна інформація супроводжувалася списком рекомендованої літератури для самоосвіти з цього питання); виставка–кросворд/чайнворд (наприклад, «Математична фантазія»), яка стимулює та розвиває допитливість, спонукає до більш уважного прочитання поданих на виставці джерел; виставка–хобі (наприклад, «Наші руки не для нудьги», на якій поряд з книгами, що рекомендуються, ми експонували предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями, викрійками з цих книг чи журналів, а також предмети праці, за допомогою яких виготовлені ці вироби); виставка одного жанру («Генії детективного жанру», на якій було представлено книги одного жанру: детектив, фентезі, авантюрний роман, історичний роман і т. д., не тільки задовольняла читацькі потреби, а й допомагала довідатися про нові книги певного жанру).

Серед розмаїття видів книжкових виставок популярними стають міні-виставки. Це зумовлено чіткою адресною спрямованістю, компактністю, акцентуванням уваги до автора, жанру, тематики. Наприклад, міні-виставки однієї книги (журналу, статті). Для оформлення такої виставки ми брали книгу чи статтю, яка користується підвищеним читацьким попитом, і пропонували до неї допоміжні матеріали (книги, фотографії, ілюстрації, статті з періодичних видань).

Бібліотека є бажаним місцем зустрічей і спілкування, проведення змістовного дозвілля. Одна з характерних рис сучасної масової роботи — це використання популярних у читачів форм роботи, значення яких полягає в сприянні неформальному спілкуванню, цікавому проведенні вільного часу і, взагалі, інтелектуальному розвиткові підлітка. Можна назвати особливості, властиві саме таким формам роботи з читачами–дітьми, як: новизна в назвах масових форм; обов’язкова наявність діалогу бібліотекаря з читачем, або читачів між собою; наявність елементів дискусій як в усних, так і наочних формах популяризації літератури; наявність ігрових моментів, завдань; наявність елементів театралізації і музичного оформлення; наявність зворотного зв’язку бібліотекаря і читача в ході заходу і після його завершення. Так, ми підготували та провели такі заходи: екологічну екскурсію «Ті, що лишилися в морі», ерудит–конкурс «Перевір свої знання», інформаційний коктейль «З історії походження грошей», літературно-поетичний конкурс «Щедрий вечір, добрий вечір», заочну подорож «Мандруємо разом Європою», експрес-інформацію «Нові надходження», бліц-вікторину «Живі барометри», бесіду-роздум «Чи можна стати бізнесменом у 12 років?». На допомогу вивченню шкільних програм проводилися: інформаційний час «Українці в діаспорі», естафета–експедиція «Твої визволителі, Донбас», літературний лабіринт «Узимку і влітку — у всі мої дні цікаві книжки завжди при мені», казкотренінг «Двері в казкову країну», година міркування над книгою «Рідкісні і зникаючі тварини», декада Шевченківської поезії, конкурс читацьких симпатій «Книга року», хронологічна гра «Хроноскоп», яка проводилась наступним чином: бібліотекар розподіляв гравців на дві команди. Гравці визначали хронологічну послідовність названих явищ у кожній групі запропонованих запитань. Кожна правильна відповідь оцінювалася в один бал. Якщо називалися дати, бали подвоювалися.

З читачами — учнями 5–9 класів постійно проводиться багато конкурсів, акцій державного, обласного і міського значення. Так, відділ брав участь у всеукраїнських конкурсах «Найкращий читач — 2006 року», «Моя майбутня Україна», конкурсах дитячих малюнків «Чарівниця Зима», «Моя мама», «Чорнобиль очима дитини», до дня Великої Перемоги. Не залишаються без уваги і батьки, що приходять на заняття з дітьми: їм пропонуються прес-хвилинки — інформаційні повідомлення про послуги бібліотеки, нові надходження. Цікавими формами також були презентації нових видань, вечір улюбленої книги (конкурс на краще представлення цієї книги). Ефективними виявилися такі форми масової роботи, як літературно-історичні подорожі. Наприклад, «Велика і свята ти, мати Україно», «Цікаве з минулого». У ході проведення заходу підлітки включаються в пошукову роботу, зустрічаються з цікавими людьми, знайомляться з історією своєї землі. Гарний результат одержали змістовні інновації, що доповнюють традиційні й утворюють нові форми роботи. Наприклад, під час перереєстрації на абонементі учнів 7–9 кл. відбувається розіграш перших 50 номерів читацького формуляра із сюрпризом, який полягав у тому, що читачі мали право на першочергове читання новинок літератури. У боротьбі із заборгованістю ми спробували в 2006 році такий прийом: якщо читач протягом року жодного разу не затримував книги, то під час зимових канікул він може безкоштовно читати платні книги.

Необхідність подолання стереотипів у масовій роботі є велінням часу. Запровадження інноваційних форм популяризації літератури надасть можливість всебічного і нетрадиційного розкриття книжкових багатств, дозволить користувачам виявити і поповнити свої пізнання в різних галузях знань, розкрити творчий потенціал учасників масових заходів тощо. Упровадження інновацій має бути диференційованим, адже те, що добре в одній бібліотеці, може не підійти іншій через різні причини. Істинність інновації — у її позитивному впливі на якість обслуговування.