Формування у дітей сприйняття прекрасного
шляхом оволодіння цінностями духовної культури

Джерелами духовних цінностей, безумовно, залишаються книги.
(М.Реріх).

Відділ мистецтв Донецької обласної бібліотеки для дітей за мету своєї діяльності ставить формування у читачів сприйняття прекрасного шляхом оволодіння знаннями з мистецтва і духовної культури через прилучення до читання, виховання любові до книги — джерела знань.

Суть і завдання естетичного виховання

Естетичне виховання — це формування певного ставлення людини до дійсності. У процесі естетичного виховання виробляється орієнтація особистості в світі естетичних цінностей згідно з уявленнями, що склалися в суспільстві. Людство в цілому і кожна конкретна людина зокрема, проходять складний і тривалий шлях, перш ніж навчитися стирати випадкові риси і бачити те, що дає змогу впевнено сказати: світ прекрасний. Як же навчитися орієнтуватися у складному світі, що оточує нас?

У чуттєвій природі людини естетичному чуттю належить особливе місце, адже спираючись на нього людина орієнтується у світі прекрасного і потворного. Естетичне чуття — це складний синтез зовнішніх відчуттів (зір, слух, дотик, смак, нюх) і внутрішніх почуттів (любов, колективізм, ненависть, дружба, відданість). Формування зовнішніх відчуттів — результат тривалої біологічної еволюції світу, а виникнення і розвиток естетичних духовних почуттів — результат усієї соціальної історії людства. Тільки завдяки різноманітним формам діяльності розвиваються «музичне» вухо, око, що відчуває форму краси, дотик, що сприймає витонченість форми, тобто відчуття, здатні принести людині насолоду. Внутрішні, морально-етичні почуття людини — любов, ненависть, колективізм, відданість, дружба тощо, є свідченням певного рівня її культури, тобто, наслідком комплексного розвитку особистості. Задача естетичного виховання полягає в постійному розвитку інтелектуальних та чуттєвих засад у людині, формуванні естетичного та морального ідеалів. Усе це в сукупності дістає найбільш рельєфне вираження в мистецтві, яке відтворює і активно формує уявлення про досконале, характерне для певного часу. Мистецтво є вищою формою естетичного опанування дійсності. Прерогативою мистецтва є його здатність художньо осмислювати дійсність, розкривати і досліджувати внутрішній світ людини. Художній смак формується лише через спілкування зі світом мистецтва і значною мірою визначається художньою освітою, знанням історії мистецтва та є складовою естетичного смаку, зумовленого усім комплексом суспільних обставин, цілей і цінностей. Широко освічена, художньо вихована людина володіє певною терпимістю до думки іншої людини. Як правило, прилучення до мистецтва стимулює гуманістичну спрямованість особи, сповнює її духовною щедрістю, активізує творчий потенціал особистості, і чим раніше він буде закладений, тим активнішим буде прагнення людини до опанування художніх цінностей світової культури, тим вище естетична свідомість, тим ширше сфера естетичних потреб.

Мистецтво відіграє величезну роль у формуванні духовно розвиненої особистості, удосконаленні почуттів, сприйманні явищ життя і природи крізь призму людських взаємин, є джерелом розуміння духовної культури як минулого, так і сучасності. Залучення дітей до мистецтва сприяє формуванню в них естетичної свідомості, збагачує їх духовно, дає можливість отримати цілісніше уявлення про навколишній світ, про особливості світової і рідної культури.

Для того, щоб орієнтуватися в мистецтві, потрібна певна підготовка. Так, щоб любити і розуміти музику та живопис, зовсім не обов’язково вміти грати на роялі, або малювати картини, але майже завжди необхідне знання основних законів мистецтва, історії і, звичайно, досвід. Тільки той, хто часто буває в театрі чи на концертах, відвідує виставки і музеї, читає книги з історії образотворчого мистецтва, музики, театру, кіно може навчитися бачити і цінувати твори мистецтва. Це дуже важливо, бо «Культура ... є суспільним феноменом, який «вгамовує» егоїстичні поривання індивідів, олюднює їхні пристрасті. Вона є досвідом спільного проживання людей у суспільстві. Засвоєння цього досвіду навчає узгоджувати особисті інтереси та прагнення з такими ж інтересами та прагненнями інших. І, що важливо, ці «обмеження» не тільки не сковують людину, а є необхідною умовою успішної реалізації її власних, у тому числі професійних, цілей» (Соболєв Ю., Загрійчук І. Технічна освіта в дзеркалі духовної культури // Освіта.— 2002.— № 45 (18–25 верес.)).

Доля нації, держави в майбутньому залежить від того, якими виростуть наші діти. Їх рівень естетичної свідомості закладається зараз. І тому особливо актуальним є пошук різноманітних форм та розробка нових технологій інтегрованого підходу до естетичного виховання в дитячій бібліотеці.

Провідні напрямки роботи відділу мистецтв згідно з програмою «Від краси до мистецтва —
шлях духовного розвитку дитини»

Дитячі бібліотеки сьогодні є культурними осередками духовності, сприяють гармонійному розвитку особистості, вихованню майбутніх громадян. Відділ мистецтв на чільне місце ставить виховання дитячої душі через красу слова і мудрість вчинку, через доброту і лагідність, бо саме дитяча бібліотека відіграє важливу роль у впливі на психологічний стан дитини, на розвиток її особистості та сприяє всебічному розкриттю її творчих здібностей. На відродження духовності, розвиток естетичного смаку через прилучення дитини до літератури, музики, живопису, народної культури, театру спрямовано перспективну програму роботи відділу на 2006–2010 роки «Від краси до мистецтва — шлях духовного розвитку дитини». Побудована на принципах гармонійності виховання, вона передбачає активне знайомство читачів з різними сферами культури та мистецтва, прилучення дітей до джерел духовної культури України. Широкий освітній зміст стає основою для розвитку пізнавальних здібностей, нахилів, задоволення читацьких інтересів. Згідно з цією програмою робота відділу мистецтв, спрямована на формування основ естетичної культури дітей, включає:

• виховання естетичного сприйняття прекрасного в оточуючому світі, у природі;
• оволодіння знаннями в галузі світового, національного і народного мистецтва, музики, архітектури, живопису, театру, кіно, танцю;
• формування у дітей естетичного сприйняття творів мистецтва, уміння оцінювати їх і висловлювати свої погляди; глибокої поваги і бережливого ставлення до пам’яток культури, народної творчості;
• знайомство дітей з духовною культурою України, народними традиціями, святами, обрядами та їхнім відображення у народному мистецтві;
• виховання інтересу і прагнення дітей до розвитку художніх здібностей і творчої діяльності в різних видах мистецтва;
• виховання потреби естетики поведінки, праці, відпочинку, уміння створювати навколо себе атмосферу прекрасного, примножувати культурне надбання народу;
• розкриття багатства книжкового фонду бібліотеки та фонду періодичних видань з мистецтва.

На виконання цієї програми у відділі мистецтв працюють «Гурток естетичного розвитку малюків», лекторії «Співдружність добра і краси», «Сходинки до музики», зразковий аматорський сімейний клуб «Ліхтарик» (школа вишивки ім. І. Яхно), сімейний клуб «Шанувальники прекрасного». Теми їх занять дозволяють дитині, починаючи з п’яти років, пізнавати світ мистецтва, вивчати та розуміти мову мистецтва, будувати своє життя за законами краси, знайомитися з традиціями, обрядами, святами українського народу.

Самовираження через мистецтво допомагає становленню й утвердженню особистості дитини. Для цього необхідно допомогти їй виявити природні здібності, розвиток яких тісно пов’язаний з вольовими якостями характеру — ініціативністю, рішучістю, наполегливістю, умінням володіти собою та ін. Для розвитку цих чинників бібліотека шукає нові форми і методи роботи, які викликають інтерес до книги, читання, бібліотеки. Серед найефективніших ми вважаємо методики, спрямовані на розвиток творчого читання, коли свої враження від прочитаної книги дитина висловлює через малюнки, відгуки, ігри, театральні імпровізації. Головною опорою бібліотекаря в цій роботі є багата уява дитини, її прагнення до гри.

Від гри — до читання. Театралізація як засіб роботи з юним читачем

Відомо, що в дитинстві найбільш привабливою і цікавою є ігрова діяльність. Навіть у шкільному віці вона залишається важливою умовою всебічного розвитку дитини. Тому вся робота з відвідувачами відділу пройнята елементами гри. Більшість публічних заходів для маленьких читачів є ігровими: вікторини, конкурси, турніри, аукціони, брейн-ринги, «Поле чудес», «Відгадай мелодію», літературно-музичні композиції, лялькові вистави та інсценівки. Участь у грі вимагає від школярів поглибленої роботи з книгами різних видів і жанрів, прищеплює смак до самоосвітньої діяльності, дає змогу перевірити свої можливості, утвердитися як особистість. Практична робота бібліотеки в напрямі естетичного виховання спрямована на формування навичок сприйняття творів різних видів мистецтва; стимулювання творчої активності, свободи, емоційної розкутості та розвиток уяви і асоціативного мислення. І тому саме театралізація як форма роботи з дітьми, особливо дошкільного і молодшого шкільного віку, стала найбільш затребуваною у відділі мистецтв нашої бібліотеки. Здатність театру впливати на емоційну та інтелектуальну складову особистості дозволяє залучити дитину до читання, музики, познайомити з книгами з мистецтва і декоративно-прикладної творчості, розкрити перед читачами духовно-творчий потенціал книги. У своїй роботі ми широко застосовуємо музично-театралізовані заходи, в яких акторами виступають бібліотекарі, з обов’язковим залученням дітей через творчі конкурси, рухливі ігри, вікторини, загадки тощо. Як правило, такі заходи проводяться за програмами «Гуртка естетичного розвитку малюків» та лекторію «Співдружність добра і краси» для учнів 1–4 класів як підсумкові, або як свята (посвята в читачі на початку навчального року, відзначення календарних свят) тощо.

Залежно від теми, задач, віку читачів ми застосовуємо різноманітні форми театралізованих заходів. Як правило, у формі літературно-музичних композицій і тематичних вечорів проходять заходи, присвячені мистецьким датам, творчості художників, композиторів, визначних діячів мистецтва. Такі заходи у відділі проводяться, переважно, для читачів середнього і старшого шкільного віку в рамках лекторіїв «Співдружність добра і краси» і «Сходинки до музики». Для дітей молодшого шкільного віку і дошкільників бібліотекарі влаштовують невеличкі спектаклі. Часто це — лялькові вистави, які добре зарекомендували себе в бібліотеці як засіб, який пробуджує фантазію і творчу активність читачів–дітей. Такі вистави використовуються на підсумкових заняттях з різних тем мистецтва (лялькові вистави «В гостях у майстра Олівця», «У країні Семинотка», «Різнобарвна країна чекає друзів», «Свято в країні Музика»), роблять більш наочними і змістовними зустрічі з дітьми на екологічну, етичну, народознавчу тематику, заняття з правил дорожнього руху (спектаклі «Пригоди книжки, або як стати гарним читачем», «Розмова на лісовій галявині», «Подорож на Марс, або як зберегти природу», «Перше чудо із чудес — Христос воскрес», «Капризка», «Нехай вам писанки несуть сонечка краєчок», «Радо співаємо, весну зустрічаємо»). Усі ці заходи проводяться за попередньо розробленими сценаріями, переважно, за мотивами казок. У сюжеті найчастіше об’єднуються герої різних казок, добре знайомі дітям. Це дає їм можливість швидко залучитися до дійства. У сценарії закладаються різноманітні засоби активізації аудиторії: загадки з хоровими відповідями, вікторини, фізкультпаузи, пісні, танці, рухливі ігри. Часто дітей у гру вводять герої, задаючи питання. У цьому випадку глядачі виступають у ролі колективного позитивного персонажу. Найкраще діти реагують на запитання, що стосуються знання літературних творів, казкових героїв, дитячих пісень, героїв мультфільмів. Рухливі ігри, використані у сценарії, надають можливість глядачам проявити спритність, силу і вправність, допомагають переключити увагу і відпочити. А сценарист завдяки подібним прийомам може створити захоплюючу інтригу, збагатити сюжет. Заняття в бібліотеці із застосуванням засобів театралізації сприяють формуванню в юних читачів художнього смаку і розвивають творчі здібності, причому цілеспрямовано і комплексно. Такі заняття — прекрасна можливість «оживити книгу», викликати у дітей безпосередню емоційну реакцію (радість, співчуття) і, безперечно, бажання прочитати книгу та сприяють розширенню їхнього кругозору.

Важливою складовою масових заходів ми вважаємо зустрічі читачів з цікавими людьми, майстрами своєї справи, з аматорськими театральними колективами, з працівниками музеїв, майстрами декоративно-ужиткового мистецтва, співробітництво з позашкільними закладами: музичними школами (концерти в рамках лекторію «Сходинки до музики», концерти наших читачів), школами мистецтв (концерти, виставки малюнків), палацами дитячої та юнацької творчості (виставки малюнків та саморобок).

Значення гурткової та клубної роботи в духовному вихованні читачів

З основами декоративно-ужиткового мистецтва та народознавства читачі знайомляться в сімейному аматорському клубі вишивальниць «Ліхтарик», який вже 10 років працює в бібліотеці. Члени клубу мають численні свідоцтва, дипломи і грамоти про участь у виставках художніх робіт, наукових конференціях з етнографії. Вони працюють за авторською програмою «Школа вишивки І. Яхно» — педагога, майстра традиційного народного мистецтва України, етнографа за покликанням, яка протягом 10 років була керівником клубу і разом зі своїм чоловіком є автором 4-х книг з історії вишивки на Донеччині. (Презентація їхньої останньої книги «Відродження вишивки на Донеччині» проводилася в бібліотеці). Завдання клубу — «передача молоді знань, вмінь і навичок для підготовки гідної зміни сьогоденним майстриням вишивальної справи». Навчаючись вишивці, діти осягають особливості світосприйняття, культуру донбаського регіону, навчаються працювати з літературою з мистецтва, науково-пізнавальною та літературою практичного призначення. Усе це сприяє прилученню дитини до духовних скарбниць свого народу. У книзі «Відродження вишивки на Донеччині» І. П. Яхно писала: «Ми постійно працюємо над відродженням історичної пам’яті рідного народу через поновлення традицій. Важливим є сприйняття їх всіма народами, що населяють Донеччину, для формування почуття культурної єдності і міжнаціонального взаєморозуміння. Наш скромний педагогічний досвід показує, що на базі української ручної вишивки накопичується енергія для пробудження національної свідомості і поваги до всіх народів, вишивку використовуємо у пропаганді педагогічних знань не тільки серед юнацтва, а й серед батьків, вивчаємо її в історико-пізнавальному плані». В одному з своїх виступів Ізольда Пилипівна сказала: «Вишиває дитина свій рушник, а поки шиє, вбирає в себе мудрість народну. А це не тільки знання — формується український менталітет, українське мислення. І з позицій істинної краси, яка відкривається дитині, буде вона творити свій світ, свою душу».

Шляхів прилучення дітей до прекрасного багато і всі вони мають одне призначення — будувати щирі і доброзичливі взаємини в сім’ї, виховувати дітей чемними, відкривати їм якомога раніше світ прекрасного. Сімейний клуб «Шанувальники прекрасного», який працює у відділі мистецтв, має на меті об’єднати дітей і батьків, створити умови для спільних занять та ігор. Діти дошкільного та молодшого шкільного віку і дорослі знайомляться зі світом мистецтв, вчаться спілкуванню і дружбі, умінню слухати і аналізувати. Заняття в клубі стимулюють творчий потенціал дітей і батьків. Серед тем його засідань такі: «Книги нашого дитинства», «Чайковський — дітям», «Казковий світ Пушкіна», «Книжковий дім — бібліотека», «Етикет на кожен день», сімейний турнір «Мама, папа і я — читаюча сім’я», сімейні свята до 8 Березня, костюмовані святкування Нового Року та інші.

Кожне засідання клубу включає ігри, конкурси, вікторини, в яких із задоволенням беруть участь і діти, і батьки, а міні-сценки, які готують сім’ї, дають їм можливість відчувати себе акторами. На заняттях клубу діти майструють, опановують техніку оригамі, виготовляють сувеніри з природного матеріалу, демонструють своє вміння гри на музичних інструментах. Головна мета бібліотеки при цьому — навчити дитину любити книгу і вміти користуватися нею. Тому так важливі розповіді бібліотекаря, ігри–вікторини, створені на основі літературних джерел, а також завдання дітям і батькам підготувати цікаве повідомлення на задану тему, яке спонукає самостійно працювати з книгою, розширити свій кругозір з мистецтва. Отримані знання допомагають нашим читачам поповнити свій багаж знань за такими предметами, як: світова художня культура, естетика, історія, образотворче мистецтво, музика та інші.

Відділ мистецтв допомагає дітям відкрити істинну красу світу, працюючи з ними за програмою «Гурток естетичного розвитку малюків» та лекторіїв «Співдружність добра і краси» і «Сходинки до музики» для учнів 2–4 та 5–9 класів. Важко переоцінити значення музики та народної пісні у прилученні дітей до прекрасного. Там, де естетичні почуття і переживання не підвладні слову, його замінює музика. «Музика, — писав В. Сухомлинський, — це мова почуттів. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, моральної культури». Недаремно в народі говорять: «Як музика іскриста, то й душа чиста», «Здоров’я, розум і сопілка — мудра спілка».

Діти, починаючи з п’яти років, на заняттях бібліотечних лекторіїв пізнають світ мистецтва, вчаться розуміти музику, образотворче та інші види мистецтва, будувати своє життя за законами краси. Вони знайомляться з народними традиціями, святами, обрядами українського народу, декоративно-ужитковим мистецтвом. Заняття передбачають різноманітні теми та відбуваються за розкладом, узгодженим з конкретними дитячими садками та школами, і за програмами, які складаються на навчальний рік. Саме можливість широкого вибору сфер діяльності є базою для розвитку спеціальних здібностей дітей.

Робота з обдарованими дітьми

Робота з юними талантами є одним із напрямів нашої діяльності. Це й індивідуальна робота з читачами (рекомендація книг, періодики відповідної тематики), і масові форми роботи. Кожна дитина — унікальна і неповторна. Про особливу обдарованість дитини можна судити не тільки за досягнутими результатами, але й за схильністю до винахідливості, експериментуванню, оригінальної творчої діяльності.

У відділі постійно влаштовуються персональні та колективні виставки дитячих робіт, проводяться концерти вихованців дитячих музичних шкіл та виступи самодіяльних театральних колективів. Особливо тісно ми співпрацюємо з музичною школою №1, школою мистецтв №7. Учні цих шкіл — завжди бажані гості на зустрічах з нашими читачами.

У пошуках нових ідей, сценаріїв бібліотеку відвідують наші дорослі читачі — керівники дитячих самодіяльних театральних, вокальних колективів, які зі своїми вихованцями завжди охоче виступають у бібліотеці з новими програмами. Ці виступи для кожної дитини є чудовою нагодою продемонструвати свої здібності і таланти перед благодатною аудиторією наших читачів. Особливо тісні дружні і творчі зв’язки склалися з театром–студією «Апельсин» (керівник Смєтаніна Ірина Олексіївна), який традиційно є учасником Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги, міським, Ворошиловським та Київським центрами дитячої та юнацької творчості, школою мистецтв № 1, учителями праці і образотворчого мистецтва ЗОШ № 11, школи–інтернату № 8. У бібліотеці влаштовуються виставки робіт їх гуртківців і учнів, наших читачів: оригамі, м’якої іграшки, робіт із бісеру, писанки, малюнків, книжкової ілюстрації та інші. Постійно діє виставка вишивок членів клубу «Ліхтарик».

Співпраця бібліотеки, школи та позашкільних закладів освіти і дозвілля є дуже перспективною, бо завдання в нас спільне — формування художнього смаку, набуття дитиною досвіду естетичного сприйняття оточуючого світу, виховання гармонійної особистості. На розвиток творчої особистості завжди благотворно впливає спілкування з однодумцями, з майстрами, які досягли в житті певних висот. І тому в бібліотеці проводяться зустрічі з цікавими людьми, діячами мистецтв: професійними акторами, музикантами, працівниками музеїв, майстрами декоративно-ужиткового мистецтва, які передають свій досвід, відкривають дітям нові горизонти у сприйнятті світу.

Комплектування фонду як важлива складова роботи з прилучення дітей до мистецтва і духовної культури

З метою естетичного розвитку дітей, оволодіння ними цінностями і знаннями з мистецтва і духовної культури бібліотекарі ретельно ставляться до комплектування фонду відділу. Для читачів–дітей, керівників дитячого читання, учителів загальноосвітніх та музичних шкіл, шкіл мистецтв, керівників художньої самодіяльності та гуртків декоративно-прикладного мистецтва фонд відділу мистецтв є цінним і незамінним помічником у роботі і творчості. Це і книги, і періодична література (понад 30 найменувань газет і журналів), і аудіо-, відеокасети пізнавальної та розважальної тематики, грамзаписи, лазерні диски.

З метою пропаганди знань з мистецтва у відділі постійно влаштовуються книжкові виставки, виставки періодичних видань. Наприклад, виставка–портрет, виставки періодичних видань, нових надходжень, тематичні. На таких виставках часто представлено експрес-інформації, малюнки, саморобки, вишивки наших читачів.

Для вивчення читацького попиту на допомогу комплектуванню у відділі мистецтв проводяться анкетування на найрізноманітніші теми: «Слухаємо музику, розмірковуємо про неї», «Малювання — це відкриття світу», «Мистецтво в твоєму житті», «Народна творчість — джерело духовного збагачення», «Книга. Мистецтво. Дозвілля», «Прийди до серця, Україно, благослови добром мене» (тема українського мистецтва і культури в читанні користувачів відділу мистецтв, учнів 1–9 класів), «Мій улюблений журнал».

Отже, уся робота відділу мистецтв спрямована на сприяння всебічному естетичному розвитку дитини, оволодіння нею духовними цінностями і знаннями з мистецтва та духовної культури.