Кадровий потенціал — один із факторів визначення
ефективності діяльності бібліотеки

Колись один відомий політичний і державний діяч сказав: «Кадри вирішують все». І хоча ця людина залишила по собі в історії недобрий слід, у даному випадку вона мала рацію. Без людських ресурсів жоден заклад, жодна установа не можуть повноцінно та ефективно працювати. Вони просто перетворяться на звичайні склади. Але це перша проблема. Інша проблема полягає в тому, що кількість не завжди означає якість. Не достатньо мати визначену штатним розкладом певну кількість працівників. Треба мати кваліфікованих спеціалістів.

Різноманітні видання, приводячи думку науковців, результати анкетувань та соціологічних опитувань різного рівня, визначають наступне: кваліфікований спеціаліст повинен мати суто професійні якості та позитивні якості особистісного характеру. Такі, наприклад, як ерудиція, інтуїція, комунікабельність, відповідальність, вимогливість, оригінальність думки, творчість, організаторські здібності, знання технологій, адаптивність, знання педагогіки і психології, комп’ютерна грамотність, тактовність тощо. Перелічені позиції складають зміст поняття «кваліфікований спеціаліст». Звичайно, у цьому немає нічого нового, це не відкриття, адже все це нам добре відоме. Саме тому ми розуміємо їхню важливість і прагнемо, щоб професійні та особистісні якості, логічно доповнюючи одна одну, були притаманні кожному працівникові бібліотеки, оскільки вони певною мірою забезпечують бібліотекарям виконання їхніх функціональних обов’язків і, як результат, сприяють ефективній діяльності бібліотеки та збереженню її місця в суспільстві.

Видатні бібліотекознавці та професійні лідери вважають, що бібліотека буде життєздатною, якщо в ній підтримуватиметься рівновага вікових пропорцій, коли три величини мають однакове співвідношення 1:1:1, тобто кількість робітників за віковими групами повинна бути такою: молодь — 33%, робітники середнього віку — 33%, робітники віком понад 50 років — 33%. Але життя вносить свої корективи, і такі пропорції дотримуються, мабуть, лише в дуже незначній кількості бібліотек. Та це не заважає іншим бібліотекам працювати ефективно та виконувати свою головну місію — бути інформаційним та інтелектуальним центром.

У нашій бібліотеці складається така ситуація з цього питання. Щорічно аналізуючи кількісний та якісний склад колективу бібліотеки, ми доходимо висновку, що рівновага вікових пропорцій у нас не є постійною, а коливається в певних межах. Для порівняння наведено цифри за останні два роки — 2004 та 2005.

Як видно, рекомендації витримуються тільки щодо групи молодих працівників. Найбільшу ж кількість складають представники середнього віку. На коливання пропорцій у межах вікових груп впливають, звісно, причини і соціально-економічного, і демографічного характеру. Для того, щоб їх усунути, необхідна стурбованість держави.

У будь-якій бібліотеці широта та якість бібліотечного обслуговування залежать від стабільності кадрових ресурсів і від стажу роботи. Зрозуміло, що кожен з працюючих у певний проміжок часу мав відповідний стаж роботи, як загальний, так і час роботи на одному місці, а саме — у нашій бібліотеці. На сьогоднішній день серед членів колективу є співробітники, які нещодавно прийшли до бібліотеки і мають стаж роботи менше 5 років. Є також ті, хто працює в обласній бібліотеці вже понад 30 років. Різними шляхами приходили ми всі до бібліотеки, з різних причин полишали її, і неоднаковий слід залишали в її історії. Та більшість нас діяла і діє за другою частиною відомого правила: «У бібліотеку приходять працювати або на один день, або на все життя».

На жаль, кількість співробітників, що мають повну вищу та базову вищу освіту відповідного напряму підготовки, за ці роки зменшувалася, натомість зростала кількість працівників, що мають педагогічну освіту.

Загальна кількість працівників із фаховою освітою — від 33 працівників у 2004 році (73,3%) скоротилася до 27 (62,8%) у 2005. Натомість кількість робітників із педагогічною освітою зросла від 12 працівників (26,7%) до 16 (37,2%). Ми не маємо даних по інших бібліотеках щодо кількості працівників з бібліотечною та педагогічною освітою. Але спираючись на статті в періодичних виданнях, можемо стверджувати — це велика проблема для бібліотек усіх рівнів. Ми з повагою ставимося до педагогів, вдячні їм за їхню любов до книги і дітей. Але ситуація, коли кількість робітників з педагогічною освітою майже дорівнює кількості працівників з профільною освітою, не може не хвилювати. Адже таким чином бібліотеки, як заклади, де працюють робітники з відповідною освітою, втрачають своє обличчя, і перетворюються на заклади, де можна працювати, маючи, хоча і схвальне, але все-таки одне бажання, не підкріплене відповідною первинною підготовкою. Крім того, у такій ситуації слід бачити й іншу сторону медалі — навчальні заклади втрачають викладачів. Кадрове питання дуже актуальне і тісно пов’язане з проблемою престижу бібліотечної професії. На жаль, у громадській свідомості невелика заробітна плата бібліотекарів часто асоціюється з поганим обслуговуванням та некваліфікованим персоналом. І таким чином формується негативна думка про бібліотечну професію, знижується її престиж.

Сучасна бібліотека є не просто закладом просвітницького характеру, центром гуманітарної культури, вона — інформаційний центр, який виконує важливі задачі забезпечення вільного і необмеженого доступу до інформації і збереження її джерел. Будучи посередником між користувачем та інформацією, бібліотека сприяє соціально-економічному і духовному прогресу суспільства. Разом зі зміною ролі бібліотек у суспільстві змінюється і роль бібліотекаря: його все частіше називають не стільки зберігачем і пропагандистом книги, скільки інформаційним спеціалістом, навігатором в океані інформації. Особливо значимою тут є роль дитячого бібліотекаря, від якого залежить входження дитини у «безпечний інформаційний всесвіт», розвиток її особистості. Та усвідомлює це, на жаль, лише частина суспільства. Тому сьогодні так важливо, щоб на державному рівні було вжито заходів з підвищення престижу професії бібліотекаря. Адже тільки тоді значення книги, читання, культури в цілому посяде належне місце у свідомості широких верств населення.

Ця гостра проблема в нашій бібліотеці вирішується наступним чином: по-перше, за допомогою засобів масової інформації ми розповідаємо про діяльність бібліотеки, даємо зрозуміти, що в бібліотеці — цьому унікальному закладові, кожен охочий може отримати потрібну інформацію, знайти для себе щось нове, цікаве, змістовне, і, головне, безкоштовно провести вільний час. Дуже часто саме з метою популяризації професії бібліотекаря ми проводимо традиційні бесіди про її історію, зміст роботи та видатних представників. Також у 2004 році ми підготували пам’ятку «Бути бібліотекарем — престижно», в якій намагалися розкрити переваги нашої професії. Пам’ятка адресувалася тим, хто обирає професію, і пропонували ми її нашим відвідувачам-старшокласникам в надії, що серед них знайдуться охочі стати бібліотекарем. Адже не секрет, що набір абітурієнтів на професійні факультети зменшується. Крім того, минулого року бібліотека надіслала текст пам’ятки до редакції газети «Донеччина» з проханням надрукувати її. Слід сказати, що завдяки небайдужості редакції та допомозі місцевих органів влади ця газета надходить у всі бібліотеки області. Тож читачі в містах і селах завдяки цьому мали можливість ознайомитися з пам’яткою. Який результат цих дій? Якщо у 2004 році майже не було конкурсу і всього 8 абітурієнтів стали студентами бібліотечного відділення Донецького училища культури, то у 2005 та 2006 роках був конкурс і були сформовані повні групи по п’ятнадцять студентів, а на заочне відділення конкурс був по три абітурієнта на місце. Тішимо себе надією, що якась частка наших зусиль сприяла такому зростанню. По-друге, бібліотека є постійною базою для проходження навчальної, технологічної, переддипломної практик студентами Донецького училища культури, під час яких майбутні бібліотекарі отримують необхідні професійні навички і стверджуються у своєму виборі. А ми, спостерігаючи за практикантами, оцінюємо їхні знання та бажання працювати і запрошуємо найвідповідальніших до себе на роботу, формуючи таким чином колектив.

Дирекція та працівники бібліотеки дуже відповідально ставляться до проведення кваліфікаційної атестації, яка відбувається один раз на п’ять років. Саме атестація стимулює процес самоосвіти у робітників, дозволяє працівникам показати свій потенціал, є способом визнання певного внеску кожного в загальну справу, а її успішне проходження змінює розряд в межах однієї посади і, хай незначно, але підвищує заробітну плату.

Позиція підвищення кваліфікації і самоосвіти робітників бібліотеки посідає важливе місце в нашій концепції кадрової політики. Щорічно бібліотека передплачує 10–12 професійних видань, на сторінках яких ми знаходимо для себе багато корисного та цікавого, знайомимося з професійними надбаннями колег з бібліотек різних регіонів, різних країн, втілюємо найкращі ідеї в практику роботи нашої бібліотеки. Також ми намагаємося вивчати на місцях досвід роботи бібліотек, виїжджаємо у відрядження в різні міста України, беремо участь у навчаннях з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників в Інституті післядипломної освіти Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Звичайно, все це здійснюється за умови відповідного фінансування. Але, навіть у випадку повного забезпечення коштами, весь колектив не має можливості відбути у творчі відрядження або на навчання в Інститут післядипломної освіти. Тому в нашому колективі надається велике значення організації виробничих занять як засобу професійного зростання бібліотекарів. Ми проводимо виробничі заняття у різних формах: ділова гра, роздуми, зустріч поколінь, презентація, творчий портрет, бесіда, огляд, практичні заняття тощо. Тематика занять також різноманітна — від питання взаємин бібліотекаря і читача до демонстрації моделі відділу. А протягом минулого навчального року ми проводили виробничі заняття у двох форматах — загальні інформаційні заняття для всіх працівників і спеціальні — для робітників, що мають не бібліотечну освіту та невеликий стаж роботи. Останні розраховані на два роки і проводяться силами завідуючих відділами за затвердженим графіком. До підсумкового заняття учасники готували реферати на теми, що вивчалися. Звичайно, таку форму підвищення кваліфікації не можна вважати довершеною, але вона цікава вже тим, що виникла через насущну потребу в додаткових знаннях. У наступному навчальному році ми продовжимо виробничі заняття за вже зазначеним принципом, а надалі — будемо обговорювати пропозиції робітників щодо тематики та формату виробничих занять.

Для розвитку будь-якої бібліотеки потрібні нові ідеї і проекти, які можуть результативно реалізовуватися в спільній діяльності досвідчених і молодих спеціалістів. Знання традицій, професійний досвід старших колег дозволяють віднайти нове, нетрадиційне, а енергія, ентузіазм, мобільність, здорові амбіційність та честолюбність молодих спеціалістів дозволяють втілювати інновації. У нового покоління бібліотекарів більше енергії, вони більш адаптовані до вимог сучасного життя і, звичайно ж, прагнуть до того, щоб суспільство було зацікавлене в їх праці. Наші молоді бібліотекарі — активні і ділові, відповідальні та ініціативні, творчі та грамотні. Ось чому на сьогодні трьом молодим і талановитим робітникам довірено очолювати відділи бібліотеки. Крім того, молодь неодноразово виступала з різноманітними ініціативами. Інколи вони не завжди вдалі, але похвальним є те, що ці ідеї виникають, що молоді працівники бібліотеки думають про свою професію, про своє місце роботи і намагаються удосконалити їх з користю для колективу, для наших читачів, для свого професійного зростання. Ось так нещодавно молоді працівники бібліотеки виступили з ініціативою створення спілки молодих бібліотекарів. Запропонували навіть її орієнтовну назву — «БАНК», що трактується як «банк ідей, банк знань, банк досвіду, банк професіоналів». Цю ініціативу було розглянуто та підтримано на одній із нарад керівного складу бібліотеки. Адже метою спілки є формування і збереження кадрових ресурсів бібліотеки. Завданнями спілки передбачається створення умов для професійного зростання молодих бібліотекарів, виявлення та реалізація їхніх творчих здібностей, професійна адаптація. Спілка не є чимось на зразок профспілкової організації. Це — професійне об’єднання, до якого ввійдуть молоді спеціалісти у віці до 35 років незалежно від освіти та посади. Ініціатори створення спілки молодих бібліотекарів уже розробили проект положення та план роботи. У своїй діяльності члени спілки передбачають проведення тестування та конкурсу проектів, практичних роздумів та оглядів, дискусій, круглих столів та інше. Взагалі ж задумок у молоді багато. Сподіваємося, ані вони, ані ми не розчаруємося у спілці, і ця організація сприятиме підвищенню престижу бібліотечної професії, а, значить, вирішенню в подальшому кадрового питання, і, як висновок, зростанню ефективності діяльності бібліотеки. На нашу думку, певною мірою вирішенню кадрової проблеми в бібліотеках сприятиме:

• реклама у засобах масової інформації, причому не на місцевому, а на державному рівні; це може бути ролик з такими, наприклад, слоганами: «Бути начитаним — це престижно», або трохи змінений відомий вислів «Хто володіє інформацією, той володіє світом. А ключ до інформації — в бібліотеках»;
• проведення на державному рівні соціологічного дослідження з метою вивчення та зміни загальної думки і створення об’єктивної картини щодо бібліотеки та професії бібліотекаря;
• занесення професії бібліотекаря до списку професій з важкими для здоров’я наслідками, а що це так ми знаємо на прикладі багатьох наших колег; таким чином здійснюватиметься забезпечення соціального захисту бібліотекаря і розуміння того, що ця професія — в полі зору держави;
• створення пільгових умов при набутті бібліотечної освіти тим, хто навчається заочно; надання керівникам бібліотек права і можливості частково оплачувати співробітникам-заочникам не тільки проїзд, але й перебування на сесії; адже всі ми знаємо, що з нашою зарплатою для багатьох є дуже проблематичним, а то й неможливим взагалі набуття професійної освіти, особливо вищої;
• з метою формування у підростаючого покоління інтересу до професії бібліотекаря та створення резерву майбутніх кадрів пропонуємо Міністерству культури і туризму України спільно з Міністерством науки і освіти України обговорити та вирішити питання щодо організації для старшокласників навчальної практики в бібліотеках;
• винести тему «Актуальні проблеми підготовки бібліотечних спеціалістів» на розгляд круглого столу наукової конференції або заходу іншого формату за участю Міністерства культури і туризму України та Міністерства науки і освіти України;
• започаткування Всеукраїнського конкурсу творчості молодих бібліотекарів з метою стимулювання їхнього професійного росту;
• прийняття на державному рівні рішення щодо закріплення за бібліотеками будівель, в яких вони перебувають, заборонити виселяти бібліотеки для надання приміщень іншим організаціям та закладам; запроектувати будівництво нових будівель для бібліотек, що знаходяться в аварійних приміщеннях; таким чином і у бібліотекарів, і в суспільстві формуватиметься і знаходитиме підтвердження думка про важливість і цінність бібліотек як інформаційних закладів, закладів для інтелектуального та духовного зростання, думка про необхідність і значимість професії бібліотекаря як лоцмана в безкрайому морі інформації, як менеджера знань.

Бібліотекам потрібна підтримка, а сил, знання та ідей у бібліотекарів вистачить.