Пензлик художника творить казки
Дитяча книга — це результат спільної творчості письменника і художника. «Що це за книга без малюнків?», — казала Аліса з відомої казки Льюїса Керролла. З нею погодяться і діти, і дорослі. Жодна дитина не візьме до рук книжку без ілюстрацій: адже вони розкривають малюкові зміст твору ще тоді, коли він не вміє не лише читати, але й говорити. Дорослий добре розуміє: крім того, що дитина читає або чує, вона повинна ще й побачити те, про що тільки-но дізналася. Саме книжкові ілюстрації першими вводять дитину у світ мистецтва, прищеплюють їй почуття прекрасного, розвивають естетичний смак та образне мислення. І якщо дитина з перших років свого життя може тримати в руках книжку з високохудожніми ілюстраціями, то вона буде розвиватися нормально.
Твори художників-ілюстраторів дитячої книги знаходяться в особливому становищі. З одного боку, їх досить рідко виставляють у музейних залах або на виставкових стендах, з іншого — разом з книжками, проілюстрованими ними, вони стають доступними тисячам і тисячам юних читачів і живуть в їхній уяві, пам’яті та свідомості. Саме тому бібліотеки для дітей як хранителі книжкових скарбів не повинні залишати поза увагою творчість художників-ілюстраторів, яка допомагає читачам різних вікових категорій краще розуміти зміст літературних творів, розвиває у дітей образне мислення і сприяє розкриттю їхніх талантів.
Виховання юних читачів на базі синтезу ілюстрації і літературного тексту може передбачати декілька напрямків: ознайомлення дітей з життям і творчістю художників-ілюстраторів, робота з книжковою ілюстрацією як з видом образотворчого мистецтва, самостійний творчий процес читачів (створення власних ілюстрацій та саморобок, написання казок, віршів на тему ілюстрацій тощо).
Традиційною формою популяризації серед читачів життя і творчості ілюстраторів дитячих книжок є виставки, при оформленні яких бібліотекар переслідує декілька цілей. Так, з пізнавальною метою можна підготувати виставку «Майстри пензля — дітям» (інші назви: «Художник читає книгу», «Чарівні пензлики») (Додаток 1), присвячену українським художникам-ювілярам 2008 року. Представлені на ній джерела допоможуть дітям не лише дізнатися про видатних художників-ілюстраторів Миколу Пшінку, Григорія Малакова, Анатолія Василенка, Василя Перевальського, але й розглянути їхні малюнки, поглибити свої знання про їхнє життя, творчість, а також про особливості творчої манери того чи іншого митця. Нарешті, діти отримають змогу ознайомитися з творами, які проілюстрували художники. Аналогічну виставку «Корифеї російської книжкової графіки» (інші назви: «Чарівні фарби розповідають казку», «Пензлики, фарби і казки») (Додаток 2) бажано присвятити ювілеям російських художників-ілюстраторів Амінадави Каневського, Володимира Конашевича, Льва Токмакова. Ці виставки можна адресувати читачам різних вікових категорій.
Зважаючи на те, що кожному художнику притаманне своє бачення світу, своє прочитання поетичного твору, казки або повісті, своя творча манера, рекомендуємо оформити виставку «Письменник очима художника: порівняй!». Для неї доцільно підібрати книги кількох авторів (Корнія Чуковського, Ганса-Кристіана Андерсена, Шарля Перро, Астрід Ліндгрен та ін.), проілюстровані різними художниками. Це сприятиме розвитку у дітей здатності до аналізу і порівняння, формування естетичного смаку. Щоб поглибити ці якості, читачам-учням 5–6 класів можна запропонувати анкету «Тобі сподобалося? Чому?», в якій будуть такі запитання:
1. Яка ілюстрація тобі найбільше сподобалася? Чому?
2. Яка ілюстрація тобі не сподобалася? Чому?
3. Якби ти був художником, яку казку (повість, оповідання, вірш) хотів би проілюструвати? Чому?
4. Чи звертаєш ти увагу на імена тих, хто проілюстрував книгу?
5. Чи є в тебе улюблений художник-ілюстратор?
Важливим і ефективним елементом популяризації серед дошкільників та учнів 1–4 класів творчості художників-ілюстраторів є використання ігрових моментів. Яскравим прикладом може послужити ознайомлення дітей з творчістю Володимира Сутєєва, ім’я якого відоме не одному поколінню читачів якщо не його ілюстраціями до книжок, то власними казковими історіями, якщо не казками, то численними мультфільмами. У 2008 р. минає 105 років від дня народження цього талановитого і багатогранного митця. Його книжки — і ті, що написав, і ті, що проілюстрував, — випромінюють незвичайне світло і гармонію. В чому ж секрет творчості майстра пензля і слова? Сам художник жартував, що він пише правою рукою, а малює лівою, і при цьому права рука добре знає, що робить ліва. У цих словах є лише дещиця жарту. Як художник і письменник В. Сутєєв розпочинав з мультиплікації, а намальований світ анімації не вибачає зайвих слів і штрихів. Ось чому, коли герої В. Сутєєва (каченята, цуценята, їжачки, зайці та діти) переселились з екрана на книжкові сторінки, вони ніби продовжили своє життя серед небагатьох слів. Але ці слова були тільки про головне: доброту, дружбу, взаємопідтримку.
Для дошкільників і учнів 1–4 класів корисною буде також виставка-вікторина «Його називали російським Уолт Діснеєм» (інші назви: «Веселий художник і добрий казкар», «Чарівний пензлик і чарівний олівець») (Додаток 3). Представляти таку виставку може один із найвідоміших героїв художника — песик Піф, від імені якого написано звернення до читачів. У першому розділі виставки, який знайомитиме з ілюстраціями В. Сутєєва, варто помістити для читачів завдання. Для цього слід виготовити квітку з цупкого кольорового паперу, на кожну пелюстку із зображенням обкладинки певної книжки нанести цитату з неї і запропонувати дітям підібрати цитати до всіх ілюстрацій у цій книжці. Другий розділ виставки доцільно присвятити казковим історіям художника. Тут же дітям можна порадити відгадати кросворд за його творами. Глибше із творчістю ювіляра дошкільники та учні 1–4 класів зможуть ознайомитися у процесі підготовки і проведення літературного ранку «Карандаш и Краски приглашают в Сказку!» (Додаток 4), програма якого передбачатиме різноманітні конкурси, вікторини, демонстрацію мультфільмів або інсценівки уривків з казок Володимира Сутєєва.
Не варто також обминати увагою і ювілей відомого російського художника Віктора Васнецова, творчість якого з повним правом можна назвати втіленням казкового і билинного у живопису. Щоб ознайомити читачів-учнів 5–7 класів з його життєвим шляхом та найкращими картинами, радимо провести літературно-мистецьку подорож «Казка про Художника-Витязя» (Додаток 5).
За відомими словами Василя Сухомлинського, кожна дитина є художником, а популяризація творчості художників-ілюстраторів серед читачів-дітей стимулює власну дитячу творчість. Цьому процесу, на нашу думку, допоможе ряд заходів. Зокрема, для дітей доцільно влаштувати конкурс «Малюю улюблену казку», запропонувати їм написати власний твір (оповідання, казку, вірш) за будь-якою ілюстрацією. Захопить юних читачів гра «Допоможи художнику», під час якої бібліотекар зачитує дітям уривок з твору, показує фрагмент ілюстрації і пропонує її домалювати, а згодом порівнює дитячі роботи з малюнком художника.
Усі згадані вище заходи, а також творчі пошуки і здобутки бібліотекарів у роботі з книжковою ілюстрацією забезпечать цілеспрямований вплив мистецтва на дитячу особистість, завдяки чому у дітей формуватиметься стійкий інтерес до дитячої книги, естетичне сприйняття творів мистецтва, розвиватимуться творчі здібності і пізнавальна активність.
До змісту Наступна 