Субкультура і ти

     Коли мені повідомили, що потрібно написати статтю про альтернативну молодіжну субкультуру, я суттєво замислилась. Адже це тема, про яку вже багато разів казано-переказано. Та, як виявилося, вона залишається актуальною і надалі. Після фрази, випадково почутої на вулиці від двох гопів (людей, що не вирізняються особливим інтелектом) я взялася до справи. Звучала ця фраза у їхньому виконанні приблизно так: "Еті нєфари уже дасталі, іх всєх паубівать нада".
     До того ж, я більш ніж впевнена, що ці двоє годованих молодиків поняття зеленого не мають, хто вони такі, ці "нєфари". Знають лише, що ці люди поділяються на хіпі, панків, рокерів чи металістів... І, напевно-що, навіть не здогадуються, що кожна із цих організацій - аж ніяк не купка ідіотів, які просто захотіли "повипендрюватись". Це люди, які мають власну ідеологію, принципи і мету. Люди, які живуть за власними правилами і нікого не заставляють бути такими, як вони... Отже, двом гопам присвячую...
     ...НА ШЛЯХУ ДО КУЛЬТУРИ
     Почнемо із роз'яснення цього супермодного тепер слова "субкультура". Префікс "суб", за певної інтерпретації, означає "під", а отже, додавши до нього поняття "культура", ми отримаємо слово "під-культура". Проте це ще не все. Варто пояснити шановному читачеві, що у нашому випадку поняття "підкультура" не означає чогось меншовартісного чи неповноцінного. Це поняття пояснює нам природу явища, яке, можливо, покладено в основу формування культури як такої. Субкультура - це також окрема група людей, які називають себе неформалами, себто "не такими, як норма" або ж "не такими, як всі"...
     Уже потім усі неформали поділяються на хіпі (власне, вони є піонерами та родоначальниками-батьками "не таких, як всі"), а також панків, байкерів, металістів, растаманів, індіаністів, толкіаністів, історичних реконструкторів, брейкерів, анархістів, стоперів, растафарі, графітчиків, роллерів, трешерів, кислотників, скінхедів та ін.
     Отже, почнемо з ХІПІ. Ця молодіжна течія виникає у 70-х роках минулого століття. Після казенно-сірих 60-х, нова молодіжна культура 70-х вражає нас своєю яскравою оригінальністю. Ось якими були перші хіпі (див. фото). Ззовні їхньою ознакою було довге волосся - це своєрідний прапор, за яким безпомилково пізнавалися свої. Одяг хіпі - принципово поношений, старий. Обов'язково додавалися до нього власноруч зроблені прикраси - різні нашивки, оригінальні латки і гаптування.А їхні так звані "фєнічки" (браслети, намиста і талісмани) взагалі гідні серйозного мистецтвознавчого дослідження! Знак руху хіпі -пацифік. Підходячи один до одного, справжні хіпі проголошували таке: "Мир і любов вам, брати і сестри!" Рух хіпі з часом набуває ознак структуррваної організації. Авторитет представника окремої общини хіпі тримався на його власних принципах, перевірявся безпосередньо у повсякденному існуванні і не давав йому жодних переваг над іншими. Сама атмосфера спілкування у такій общині завжди спонукала стати кращим - бути толерантним до думок і поглядів інших, замислюватися над власним життям, любити один одного. Музика хіпі - це рок-н-рол (групи The Beatles, The Doors, Led Zeppellin, Deep Purple...)
     Субкультура РАСТАФАРІ була спробою втілити у життя ідеї перших хіпі в контексті буття чорної діаспори США. Представники цієї течії вважали, що існує Джа Растафарі, живим послідовником якого був Хайле Селасіє (основний їхній ідеолог). Чорні ж - це біблейські юдеї, яких Джа, розгнівавшись, віддав у чотиристалітнє рабство. Але ось скоро настане час, коли Джа знову збере свій народ. Для того, щоб бути готовим до часу "Ч", їм необхідно відродити національну самобутність та "бачення" (спеціальний термін).
     "Назад до Африки!" - стало гаслом растафарі. Повна відмова від західного раціоналізму, популяризація "божественної" трави (т.зв. ган Джа), "африканського" способу життя, а також національної кухні, одягу, зачісок, імен та норм поведінки - усе це було характерне для них. Чільне місце відводилося музиці реггі.
     Виникнення руху ТОЛКІЄНІСТІВ датується кінцем 80-их - початком 90-их pp. Це був рух прихильників творчості англійського письменника та лінгвіста Дж.Р.Р.Толкієна (1892- 1973). Він, як ми знаємо, писав такі-собі "казки для дорослих", у яких відкривав читачеві світ прадавніх (чи псевдоісторичних) істот - ельфів, гномів, гобітів тощо. Толкієністи намагалися збудувати свій власний культурний міф на основі вигаданого, казкового світу. У ньому переплітаються між собою різноманітні філософські концепції, містичні культи, побутові речі та певні незвичайні прояви людської поведінки.
     ПАНКИ - це молодіжний рух протесту проти влади та суспільства. Зародився він наприкінці 70-х pp. у консервативній Англії. Набуває поширення майже в усіх країнах Західної Європи та Америці. Тусовки панків були активними (чи "ядерними") лише у певні періоди ( в Україні це 1982-ий рік). У ці періоди їхні лави переживали різке та швидке збільшення своєї чисельності. Панки агресивні, їм притаманний деінтелектуалізм (заперечення розуму) та відкидання будь-якого контакту з суспільством, крім "шок-протесту". Особливо це стосується їхньої зовнішності та манер. Виглядали вони, м'яко кажучи, специфічно - одягнені у високі військові черевики (гади), штани переважно надзвичайно старі і брудні та шкіряну куртку (т.зв. косуху). Найпопулярніша зачіска - ірокез, що пофарбований в усі кольори веселки. Музика -панк-рок (група Sex Pistols).
     БАЙКЕРИ з'явилися у США наприкінці 60-их. Романтизація подорожей на важких мотоциклах, чітке розмежування на "своїх" та "чужих", агресивний шкіряний "прикид" та неприхована агресія були основними характеристиками західних байкерів. Усе починалося із таких угрупувань, як "Ангели пекла", що довгий час тероризували провінційні американські містечка. У дослідженнях початку 90-х років перших байкерів ототожнювали з рокерами. Це викликало певну плутанину у термінах.
     Байкери на теренах колишнього СРСР з'явилися ще наприкінці 70-х, але розквіт цієї течії припадає на 1983-1986 pp. За своєю суттю вони багато в чому відрізнялися від своїх західних побратимів. Для них мотоцикл був предметом поклоніння. Швидкість, вміння втекти від ДАІ, знання техніки та підкреслена окремість у загальній молодіжній тусовці стали основою і українського байкерського руху. Існували угрупування у Львові, Рівному, Донецьку та Києві.
     До наших днів збереглися лише кілька байкерських острівців. Одним із них є український мотоклуб "Silver Bullets", який упродовж кількох останніх років регулярно проводить новітні українські байк-шоу!
     Течія ІНДІАНІСТІВ виникла у змішаному середовищі хіпі та професійних етнографів і археологів ще наприкінці 70-х. Від початку своєї появи індіаністи були чимось на кшталт клубу шанувальників етнічної культури північноамериканських індіанців. Вони не обмежувалися суто пізнавальними завданнями, а намагалися відтворити живе середовище їхнього існування. Активно вивчали історію, культуру та умови життя індіанських племен - особливості ведення господарства, внутрішньоплемінну організацію, релігійні культи, символіку, вбрання, прикраси тощо. На порядку денному таких індіаністських клубів стояло питання захисту індіанської меншини в США, Канаді та Мексиці, Індіаністи першими застосували практику рольових ігор. Вчилися зводити вігвами, готували індіанські страви. Учасники цих ігор називали один одного автентичними індіанськими іменами, одягалися у відповідне вбрання, слухали розповіді шаманів, ходили "війною" на інші племена. Проводилися змагання з володіння різними видами зброї, рибалили, полювали...
     PS. Шкода лише, що сучасна молодь усе більше поринає у сірість маси. Можливо, й розвивалися усі перелічені нами субкультури лише тому, що це було заборонено. Та це минулося. Зараз же існуємо МИ і культуру творимо також ніхто інший, як МИ. Тому, любі моїчитачі, не забувайте, що саме з тих, хто не пристосовується під загальний формат, як правило, і виростають справжні особистості.

А что Вы думаете по этому поводу?
Если хотите написать нам письмо, щелкните здесь