Життя, варте наслідування

Є щасливі люди, які вимріяли свою майбутню професію ще з дитинства і залишаються вірними їй усе своє життя. Одна з них - Валентина Федорівна Галушко, директор Централізованої бібліотечної системи для дітей м. Львова. Широка бібліотечна спільнота добре знає її і поважає як талановитого керівника, природженого організатора, творчу особистість, вимогливого до себе і до людей професіонала. Саме за ці якості колектив дитячих бібліотек м. Львова обрав її головою Львівського міського відділення Української асоціації працівників бібліотек для дітей.
А починалося все у далекі 60-ті. Любов до книги привела Валю після закінчення 8-го класу СШ № 55 до Львівського культосвітнього училища. Покликання і бажання працювати з дітьми, дарувати їм радість спілкування, духовного збагачення визначило подальший професійний шлях Валентини Федорівни. Спочатку - шкільний бібліотекар, згодом - завідувач дитячої бібліотеки у м. Рузаївка, куди вона поїхала разом з чоловіком, випускником Львівського медичного інституту. Після повернення із сім'єю до Львова працює завідуючою відділом обслуговування учнів 1-3 класів у бібліотеці № 10. За цей час закінчує заочне відділення бібліотечного факультету Київського державного інституту культури.
Творчого, ініціативного працівника Валентину Галушко помітили і запропонували очолити методичну службу центральної дитячої бібліотеки м. Львова. Так під її опікою опинилися 15 дитячих бібліотек міста. Невдовзі, у 1977 році, вона вже - директор цієї бібліотеки. На плечі молодого керівника лягла нелегка ноша: будівництво нового приміщення для головної дитячої книгозбірні міста, централізація дитячих бібліотек м. Львова.
Вже за півтора року було побудовано нову чудову бібліотеку: світлі, просторі абонементи та читальні зали; відділ естетичного виховання дітей із сучасною на той час аудіовізуальною технікою, великою фонотекою, кольоровою музикою; справжня "Кімната казок", де малюків зустрічають улюблені казкові герої. До створення інтер'єру бібліотеки Валентина Федорівна залучила кращих митців м. Львова. Настінний розпис, керамічні панно, витвори ткацького мистецтва прикрасили Палац книги. Урочисте відкриття бібліотеки у вересні 1979 року стало чудовим дарунком для міської дітвори у Міжнародний рік дитини.
Не гіршим було побудовано і адміністративний корпус. Успішно проводиться централізація дитячих бібліотек міста, і вже у жовтні 1979 року народжується наймолодша в Україні ЦБС для дітей на чолі з наймолодшим на той час директором - Валентиною Федорівною Галушко.
Мабуть, тільки завдяки її наполегливості, професіоналізму, вмінню переконувати і відстоювати свою думку на всіх можливих рівнях, вдалося їй подолати все, і домогтися перебудови у дитячу бібліотеку приміщення, що спершу планувалося під магазин, обладнавши його бібліотечними меблями. Але душа бібліотеки - це насамперед колектив, і їй пощастило створити не просто повноцінний штат працівників, а колектив однодумців. Скільки сил, енергії, нервів, а часом і сліз, коштувало це молодій жінці, знає тільки вона, тому що колеги її бачили завжди зібраною, привітною, веселою.
Основним стимулом усієї діяльності Валентини Федорівни завжди була дитина, створення належних умов для її роботи та дозвілля. Оцінивши своє "господарство", вона починає енергійну діяльність з розбудови дитячих бібліотек міста. Саме завдяки її наполегливості у 80-ті роки в м. Львові було побудовано чотири дитячі книгозбірні: із вологого підвалу в чудове приміщення площею 600 кв. метрів перебралася бібліотека № 42, отримала розкішні апартаменти бібліотека № 19, що тіснилася у двокімнатній "хрущовці". Штат тільки двох цих бібліотек збільшився на 20 осіб.
У цей час бурхливо розбудовуються околиці міста, виникають нові житлові масиви. Міська влада приймає рішення про будівництво дитячих бібліотек у нових мікрорайонах. І втілити це рішення у життя належало Валентині Федорівні. Так у родині дитячих бібліотек з'явилися філіали № 3 та № 4. Хто відкривав нові бібліотеки, той знає, що побудувати приміщення - це половина справи, його ще треба обладнати, умеблювати, укомплектувати повноцінним книжковим фондом та підібрати колектив бібліотечних працівників - і все треба зробити якісно та у короткий термін. Їй це вдалося!
Про те, що Валентина Федорівна переймається інтересами дітей міста, має державний підхід до справи, свідчить і той факт, що з легким серцем вона погодилась віддати приміщення філії під дитячу музичну школу, яка через передислокацію центральної бібліотеки опинилась до неї у близькому сусідстві, і тепер діти з досить віддаленого району не їдуть на заняття у центр міста. Але, разом з тим, вона не дозволила закрити жодної бібліотеки, доводячи збалансованість мережі, немобільність дитячого читацького контингенту, не допускаючи погіршення умов бібліотечного обслуговування дітей, і це у той час коли з вуст міської влади все частіше лунають заклики до скорочення кількості дитячих бібліотек.
Зараз ЦБС для дітей м. Львова це - 16 бібліотек-філій, об'єднаних навколо центральної дитячої книгозбірні міста. Це більш, як 56 тисяч читачів, книжковий фонд, що налічує 620 тисяч одиниць зберігання і, звичайно, колектив бібліотечних працівників, який знаходиться у постійному пошуку нових напрямів та форм роботи з дітьми завдяки творчому неспокою свого директора.
Боротьбу з консерватизмом у Львівській ЦБС розпочали вже давно. Що приводить дитину у бібліотеку? Необхідність? Звичайно. До того часу поки вона не відпала. Зате, якщо дитина відчує, що тут їй цікаво, що тут її чекають, то вона прийде сюди ще і ще. Валентина Федорівна бачила бібліотеки такими, куди дитина може просто прийти поспілкуватися з друзями, послухати музику, вірші, знайти відповіді на численні запитання, а часом - і вирішити свої проблеми. Саме таку можливість надавала робота клубів за інтересами. Протягом років у ЦБС для дітей працювали такі клуби, як: "Здрастуй!", "Орієнтир", "Формула успіху", об'єднання любителів казок "Котигорошко", інформаційний "Хобі-центр". (Досвід роботи з цього напряму було висвітлено у 9-му та 10-му номерах журналу "Библиотека" за 2000 р.).
Сьогодні ті, хто бажає поспілкуватися, посперечатись, поділитись враженнями про прочитане зустрічаються у "КЛАСІ" (Кімната Любителів Активного Спілкування) центральної бібліотеки, на "Території Д" (Території Дозвілля) філії № 19, цікаво проводять час діти у читацьких об'єднаннях, що є майже в усіх філіях системи.
З часом все відчутнішою ставала потреба у створенні такого формування, яке об'єднало б дітей усього міста для спілкування та дозвілля, їх творчого і естетичного розвитку. І в 2000 році у відділі естетичного виховання центральної біб
ліотеки було відкрито міський літературно-мистецький центр "Пектораль". Дитячі бібліотекарі, викладачі навчальних закладів естетичного спрямування, творча інтелігенція та письменництво міста - усі, хто працює з дітьми і для дітей, об'єдналися для спільного вирішення проблем естетичного виховання. Основна увага роботи "Пекторалі" звертається на популяризацію літератури та мистецтва Львівщини. Розгалужена структура центру, а це - "Дитяча філармонія", "Артсалон", "Екскурсагенція", надає можливість ознайомити дітей з різними видами мистецтва, залучити їх до різних видів культурної діяльності, розвинути їхні творчі та художні смаки. Його діяльність передбачає широку конкурсну програму самодіяльної дитячої творчості. Літературно-мистецькі конкурси "Леся Українка очима дітей", "Перші кроки", "Моє місто - мій світ", "Подарунок Миколаю", "В сім'ї вольній, новій", конкурс екологічного плакату "Планета просить порятунку" об'єднали спільною творчістю всіх дітей міста.
А як зворушливо проходили завершальні акції конкурсів для неповносправних дітей "Повір у себе", "Світ за твоїм вікном"! Взагалі до таких дітей ставлення у дитячих бібліотеках міста особливе. За ініціативи директора В.Ф. Галушко розроблено цільову комплексну програму "Біда чужою не буває" (1999 р.). Основна її мета - полегшити життя і навчання хворим дітям, зробити цікавим їх вільний час, надати змогу відчути себе комфортно у колективі здорових однолітків. Вже традиційно, двічі на рік у ЦДБ спільно з Даун-центром "Довіра" організовуються дні милосердя "Щирим серцем до ваших сердець" для дітей з хворобою Дауна. Частими і бажаними гостями у дитячих бібліотеках міста є діти, хворі на ДЦП з центру "Надія", а 18 дітей, прикутих до ліжка, обслуговуються у режимі "Домашній абонемент".
Не чужою для дитячих бібліотекарів є біда дітей, що перебувають на довготривалому лікуванні у лікарнях, виховуються у сиротинцях та інтернатах, перебувають у кризовому центрі "Діти вулиці". Щире слово, цікава книжка, весела гра - і діти стають трішечки щасливішими, а їхні радісні оченята - найкраща нагорода для бібліотекарів.
А з яким ентузіазмом маленькі читачі бібліотек долучаються до щорічної акції "З долоньки в долоньку", що проводиться для дітей-сиріт дитячими бібліотекарями до Дня Святого Миколая!
Читач-малючок, молода родина - ось ще одна пріоритетна група користувачів дитячих бібліотек Львова. Під керівництвом директора ЦБС у 2001 році розроблено цільову комплексну програму "Малюк у бібліотеці". Авторитет Валентини Федорівни, її вміння знаходити однодумців надали можливість залучити до роботи за програмою психологів міського психолого-терапевтичного центру, методистів з дошкільного виховання Інституту післядипломної педагогічної освіти, домашніх лікарів, спеціалістів з жіночих консультацій, юристів.
Програма реалізується за трьома напрямами:
v"Бібліотека - теплий дім" (функціонально оновлене комфортне середовище);
v"До корисного - через цікаве" (розвиток творчості малюків);
v"Читання - справа сімейна" (консультації та дозвілля).
У рамках останнього напряму діють проекти "Читаємо вголос" (сприяння розвитку домашнього читання) та "Сімейний вікенд" (організація сімейного дозвілля у бібліотеці).
Консалтинг-центр при ЦДБ з підвищення педагогічної та психологічної освіти молодих батьків пропонує диференційований цикл заходів: "Для пані в цікавому стані" (для вагітних жінок); "Наша крихітка і ми" (батькам дітей віком до 5 років); "Сім'я крокує в перший клас"; "Академія домашнього читання".
У короткому огляді неможливо розповісти про всі цікаві справи, якими живе Львівська ЦБС для дітей. Головне, що в ній панує культ дитини. Працювати тут надзвичайно цікаво, почесно і дуже відповідально. Адже, на думку директора, бібліотекар повинен бути людиною, якій притаманні виняткові якості. Серед них - ерудиція, потреба у самовдосконаленні, прагнення бути на рівні в усьому, що стосується професії. У першу чергу, Валентина Федорівна і сама намагається відповідати цим вимогам. Вона використовує першуліпшу можливість, щоб познайомитись з досвідом роботи дитячих бібліотек України та світу: Київ, Миколаїв, Дніпропетровськ, Стокгольм, Судак - ось неповна географія її останніх відряджень. Не дивлячись на фінансову скруту, директор знаходить можливість відрядити на навчання і провідних спеціалістів системи. І завжди, після кожної поїздки, кращий досвід колег стає надбанням усіх працівників ЦБС: започаткований директором цикл інформрелізів "А як це в них..?" викликає жвавий інтерес, спонукає до творчого пошуку.
Взагалі, у ЦБС надають дуже великого значення системі професійного навчання та творчого розвитку працівників. Пошук нових форм та методів роботи спричинив реорганізацію методико-бібліографічного відділу у відділ інновацій, маркетингу та перспективних технологій, одним із завдань якого є підвищення кваліфікації працівників системи. Фаховий клуб "Професіонал", майстер-клас для молодих працівників "Шлях у професію", цикл творчих презентацій бібліотек та окремих працівників "Власні орбіти в бібліотечному коловороті", моделюючі тренінги, форуми ідей, години взаємоінформації доповнюють традиційний арсенал методичних заходів.
Робота "Бібліотечного ліцею" надала можливість протягом 3-х років досконало, в усіх аспектах вивчити теми: "Світова література: імена, образи, стилі", "Бібліотека: професіоналізм без кордонів", "Бібліографія від А до Я", "Дитяча бібліотека: абетка іміджу", "Маркетингова комунікація бібліотек".
Мудрий керівник, Валентина Федорівна, віддаючи належне матеріальному заохоченню, добре розуміє важливість і морального стимулювання працівників, пробудження духу здорової конкуренції. Саме цим пояснюється, що у системі практично немає слабких, відстаючих філій. Улюблений вислів директора "Вище планку!" найкраще реалізується під час проведення щорічних конкурсів професійної майстерності. Скільки творчості, вигадки, нових підходів до роботи з читачем виявляється під час таких акцій! А як цікаво відбуваються завершення творчих конкурсів, які звання присуджуються у різноманітних номінаціях за підсумками роботи! Наприклад, аналітичний огляд діяльності ЦБС за 2002 рік виявив "Бібліо-капітана" (кращий завідувач філії), "Перлину абонементу" (кращий працівник абонементу), "Бібліо-віртуоза" (кращий організатор видовищних заходів) і "Зіркову трупу" (кращий театр книги). Номінанти та переможці творчих конкурсів "Зачаруй читача" та "Бібліографічний акваріум" отримали премії - місячний оклад.
"Школа керівника", яку веде Валентина Федорівна, це - і мозкові штурми, і лабораторні практикуми, і бібліотечні брифінги, й імітаційні ігри. Але найбільше колеги цінують її за увагу до людей, щиру зацікавленість у їх професійних та особистих справах, за те, що завжди можуть сподіватися на підтримку, пораду як професіонала, так і мудрої жінки.
Матеріальне стимулювання, умови роботи колективу, спільний відпочинок - постійні турботи Валентини Федорівни. Святкування Дня бібліотек, відзначення ювілеїв працівників, культпоходи у театри, кіно, музеї, пікніки у приміських зонах відпочинку, двохденна поїздка у Карпати - все це за її ініціативи та організації. Навіть щорічні підсумкові наради проходять у ЦБС для дітей незвично: ділова розмова закінчується веселим бібліотечним капусником, музичними дарунками для кращих працівників, виконанням власного гімну, створеного бібліотекарем Ігорем Харпачко, господарем бібліотечної "Вітальні пана Ігоря".
Нелегко сьогодні керувати великим господарством в умовах фінансової скрути, але ділові якості нашого директора роблять можливим і вчасний ремонт бібліотеки, і закупівлю нових меблів, і комп'ютеризацію бібліотечних процесів.
А скільки ще планів та мрій! Тож побажаємо Валентині Федорівні міцного здоров'я, наполегливості, творчого натхнення та завзяття для втілення у життя усіх своїх задумів, адже скеровані вони на те, щоб майбутнє нашої держави - діти, стали духовно багатшими, мудрішими, добрішими.