Декомунізація в Україні – процес позбавлення від наслідків комуністичної ідеології. Процес декомунізації узаконений ухваленим 9 квітня 2015 року Верховною Радою України пакетом законів, які набули чинності з 21 травня 2015 року.
Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.
Дія законів призводить до перейменування великої кількості населених пунктів і вулиць в Україні, що має бути відображено у довідково-бібліографічному апараті бібліотек.
Після набрання чинності закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» активну діяльність розпочав Український інститут національної пам'яті, формуючи інформаційну базу найменувань населених пунктів, що містять символіку комуністичного режиму, їх історичних назв і пропозицій щодо перейменування. На сайті Українського інституту національної пам'яті можна ознайомитися з пакетом документів щодо процесів декомунізації в Україні - Декомунізація та «Алфавітним покажчиком нових і старих найменувань населених пунктів, які були перейменовані з 01.01.2016 по 01.10.2016». Також корисними будуть матеріали збірника «Що й чому перейменовувати і демонтувати», що містить рекомендації, роз’яснення та документи щодо визначення об’єктів перейменування і демонтажу, обґрунтування відповідних рішень органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій, на які покладено виконання Закону, проведення необхідної інформаційно-роз’яснювальної, просвітницької роботи.
На підставі рішень про перейменування, які надходять до Верховної Ради України, інформація про зміни в адміністративно-територіальному устрої підлягає оприлюдненню у бюлетені «Відомості Верховної Ради України» та подальшому внесенню до електронного довідника «Україна. Адміністративно-територіальний устрій». Ведення електронного довідника здійснює Управління по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України. На сьогодні внесено дані про нові назви 911 населених пунктів (у тому числі 833 сіл, 48 селищ міського типу та 30 міст), 4 районів у містах і 20 районів.
Вищевказаними матеріалами потрібно керуватися при формуванні бібліографічних записів електронного каталогу. Попередні записи, що вміщують географічні назви, які перейменовано, потребують редагування. Це стосується лише полів розкриття змісту документів:
<651a Географічна назва>;
<600z Географічне ділення>;
<610a Назва колективу>;
<610b Структурний підрозділ>;
<610z Географічне ділення>;
<611c Місце проведення заходу>;
<611z Географічне ділення>;
<630z Географічне ділення>;
<650z Географічне ділення>;
<651z Географічне ділення>.
Наприклад:
Назва поля |
MARC-формат |
Термін старий |
Термін ноий |
Географічна назва |
651a |
ДНІПРОПЕТРОВСЬК |
ДНІПРО |
Географічна назва |
651a |
БАУМАНА (ВУЛИЦЯ) |
ЯНУША КОРЧАКА (ВУЛИЦЯ) |
Географічне ділення |
651z |
КІРОВОГРАД, УКРАЇНА |
КРОПИВНИЦЬКИЙ, УКРАЇНА |
Назва колективу |
610a |
ЦЕНТРАЛІЗОВАНА СИСТЕМА БІБЛІОТЕК ДЛЯ ДІТЕЙ М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА |
ЦЕНТРАЛІЗОВАНА СИСТЕМА БІБЛІОТЕК ДЛЯ ДІТЕЙ М. ДНІПРА |
Назва колективу |
610a |
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ М. ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА |
МУЗЕЙ ІСТОРІЇ М. КАМ’ЯНСЬКОГО |
Назва колективу |
610a |
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ СЕРЕДНЯ ШКОЛА № 1 М. ІЛЛІЧІВСЬКА |
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ СЕРЕДНЯ ШКОЛА № 1 М. ЧОРНОМОРСЬКА |
Структурний підрозділ |
610b |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ С. ЩОРСІВКИ |
БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ С. СТЕПОВОГО |
При створенні нових записів слід враховувати нові назви населених пунктів.
Описові поля наводяться так як подано у документі. Наприклад:
245 |
1 0 |
$aДніпропетровськ – рідний, сонячний дім$bбібліогр. список літ. |
260 |
_ _ |
$aКіровоград$c1999$bКіровоградське державне видавництво |
Зверніть увагу!
Роз’яснення щодо вилучення з бібліотечних фондів творів, що містять комуністичну символіку
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» символікою комуністичного тоталітарного режиму є, в тому числі, зображення, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів, а також зображення гасел комуністичної партії та цитат вищезазначених осіб.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 4 вищезазначеного Закону заборона використання символіки комуністичного тоталітарного режиму не поширюється на випадки використання такої символіки «в експозиціях музеїв, тематичних виставках, Музейному фонді України, а також бібліотечних фондах на різних носіях інформації».
З огляду на це, Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» вилучення будь-яких творів або авторів з бібліотечних фондів, у тому числі галузевої літератури, у якій згадуються рішення керівних органів комуністичної партії або містяться цитати діячів комуністичної партії та радянських органів влади та управління, не передбачено та не вимагається.
Вилучення з бібліотечних фондів конкретної бібліотеки будь-яких творів, а так само внесення творів до Державного реєстру національного культурного надбання, створення їх страхових копій тощо здійснюється виключно на загальних підставах, передбачених статтями 15-18 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», у порядку, встановленому Міністерством культури України.
Джерело: Український інститут національної пам'яті