К сожалению, конкретной легенды о цикламене нам найти не удалось. В нашей базе данных есть ряд книг, посвященных легендам о цветах. Кроме того, есть несколько статей об этих цветах. Возможно, в этих статьях пересказываются и легенды:
1. Черней, Е. Радуга цветов. - Кишинев: Тимпул, 1979. - 128 с.
2. Красиков, С. Легенды о цветах . - М.: Мол. гвардия, 1990. - 303 с.
3. Золотницький, М.Ф. Квіти в легендах і переказах /Пер. з рос. П.Ф.Кравчука. - К.: Фірма "Довіра", 1992. - 207 с.: іл. - (Казки, на які ми чекали; Кн. 3-4).
4. Сележинський, Г. Прекрасні супутники наші: Наук.-худож. нариси. - К.: Молодь, 1989. - 127 с.
5. Красиков, С. Цветы и самоцветы: Мифы, легенды, предания. - М.: ФАИР-Пресс, 1999. - 383 с.
6. Золотницкий, Н.Ф. Цветы в легендах и преданиях. - К.: Мистецтво, 1999. - 383 с.
7. Пізнай себе у квітці. - К.: Казка, 2002. - 63 с.
8. Куликова Г. Цветок Эллады // Юный натуралист. - 1993.- 5. - С. 19-21.
9. Хохряков А. Начиная весенний бег... // Юный натуралист. - 1995.- 3. - С.1-5.
10. Кравцова Б.Е. Цветок-мотылек: Живой уголок // Биология. - 1998.- 11.- Прил. к газ. Первое сент. - С.2.

На жаль, на ваш запит можу запропонувати лише одну Інтернет-адресу: http://www.krugosvet.ru/articles/63/1006355/1006355a1.htm. Інших джерел ні у статтях, ні у книжках нашої бази даних немає.

На яку книгу? Деякі відгуки є на нашій сторінці у розділі "Мені сподобалось..." : http://www.chl.kiev.ua/ukr/opinions.html. Будемо вдячні, якщо й Ви поділітися своїми враженнями від прочитаних книжок.

Ми вже відповідали на подібне запитання: Віртуальна бібліографічна довідка – Розширений пошук – Пошук за: Номером запитання – № 294

Апостроф - надрядковий значок у вигляді коми, яким передають на письмі роздільну вимову губних приголосних та р і к (у прізвищах та іменах) перед наступними я, ю, Є, Ї. Уперше його застосував Є.Желехівський у "Малоруско-німецькому словарі" (Л., 1886). В інших джерелах починаючи від "Енеїди" І.Котляревського (1798) та "Грамматики малороссійскаго наречія" О.Павловського (вид. 1818) аж до "Словаря української мови" Б.Грінченка (Т.1-4, К., 1907-1909), де апостроф застосовано в позиціях, близьких до сучасного стану, використовувалися твердий та м'який знаки. За сучасним "Українським правописом" апостроф слід ставити перед буквами я, ю, є, Ї: 1) після губних приголосних б, п, в, м, ф (б'ю, в'ється, п'ять), а в словах іншомовного походження, у прізвищах та географічних назвах - і після задньоязикових приголосних та шиплячих приголосних; 2) після р (бур'ян, кур'єр, Амудар'я); 3) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (без'язикий). Апостроф не пишеться: 1) якщо перед губним звуком є приголосний звук (крім р), який належить до кореня (свято, тьмяний, але - черв'як); коли ж такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться: підв'язати, розм'якшити; 2) якщо ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е (буряк, бюджет).