ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ
ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА КИРПА
(1950)
Галина Миколаївна Кирпа — талановита українська письменниця, перекладачка зі скандинавських мов, літературна редакторка. Її творчість відзначена міжнародними нагородами та літературними преміями. Вона авторка віршів та прози для дітей та дорослих.
Галина Кирпа народилася у новорічну ніч 1 січня 1950 року на хуторі Тарасівка, що поблизу села Любарці Бориспільського району Київської області. Закінчила Любарецьку середню школу. У 1976 році закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, навчаючись, відкрила для себе неповторний світ літератури і це визначило письменницьку долю. Майже десять років працювала у видавництвах «Дніпро», «Мистецтво». Пізніше — в газеті «Молода гвардія», редактором журналу «Барвінок», налагоджувала тісні творчі відносини із журналом «Соняшник». Загалом журналістській роботі віддала 12 років.
З дитинства Галина Миколаївна мріяла стати бібліотекарем, вона писала щоденники, які за змістом були схожі на вигадки, та дарувала їх своїм подругам. Талановиту ученицю помітила вчителька з української мови та літератури Варвара Іванівна Єнчева, вона заохочувала Галину до написання власних творів, які потім сама надсилала у газету «Зірка».
Ще до виходу першої збірки Євгенія Антонівна Горева (поетеса, перекладачка) запропонувала Галині Кирпі перекласти «Флорентіну» Джеймса Крюса. Цю робота їй сподобалося. Так із її легкої Галина Кирпа стала перекладати. Після знайомства зі скандинавською літературою вивчила шведську мову. І з 1989 року серйозно взялася за переклади творів. .
Галина Миколаївна пише поезію і прозу як для дітей, так і для дорослих. Виходять друком її перші поетичні збірки: «День народження грому» (1984), «Гостини» (1986), «Цвіт королевий» (1988), «Ковток тиші» (1999), «Профіль вечора» (2013); книги для дітей «Катруся з роду Чимчиків» (1992, повість у новелах), «Будинок старий, як світ» (1999), «Слон мандрує до мами» (2001), «Ну й гарно все придумав Бог» (2003) тощо.
З 1986 року Галина Кирпа – член Національної спілки письменників України. З 1992 до 1996 роки у співавторстві написала три посібники з етики для початкової школи «Андрійкова книжка» (1992–1996), спільно з Дмитром Чередниченком уклала тритомову читанку-хрестоматію для дошкільнят «Український садочок» (1997–1998), хрестоматію світової літератури для початкової школи «Світ від А до Я» у трьох томах (2007), антологію поезії української діаспори у двох томах «Листок з вирію» (2001, 2002) і окремий том «Журавлики» (2011), де вперше українському читачеві представлено 83 автори діаспори, що писали для дітей. Також упорядкувала видання для школярів «Про маму» (2001), «Пори року» (2003), «Від Миколая до Різдва» (2014).
Твори Г. Кирпи перекладалися албанською, англійською, білоруською, польською, російською, французькою та хорватською мовами. Друкувалася в Польщі, Білорусі, Чехії, Словаччині, Канаді, Хорватії, США.
Одне із чільних місць у творчості Галини Кирпи посідає перекладацька діяльність. У її доробку переклади німецьких, норвезьких, шведських, данських класиків та сучасних письменників – Г.К. Андерсена, Астрід Ліндґрен, Кнута Гамсуна, Клауса Гаґерупа, Ганни Гаґеруп, Яна Екгольма, Марії Ґріпе, Еви-Марії Люнд, Ґру Дале, Оке Гольмберґа, Ульфа Старка, Марії Парр, Пера Петтерсона, Свена Нордквіста, Єсти Кнутсона, Барбру Ліндґрен, Ґунгільд Селін, Рус Лаґеркранц, Еллен Карлсон, Наріне Абґарян та інших. У 2006 році видавництво «Школа» презентувало новий переклад «Казок» Г.К. Андерсена українською мовою, який здійснила Галина Кирпа. У виданні вперше твори казкаря подані без скорочень, а переклад здійснено з данського тексту без усіляких іншомовних посередників. Це прекрасні тексти, їх із задоволенням і легкістю читають сучасні діти.
За внесок у художній переклад зі скандинавських мов у 2007 році Галину Кирпу нагороджено премією імені Максима Рильського. У 2018 році переклад «Диваків і зануд» Ульфа Старка («ВСЛ») було включено до Почесного списку Г.К. Андерсена. А у 2019 році письменниця отримала шведський Орден Полярної зірки за значний внесок у популяризацію шведської літератури в Україні.
Отримали визнання і збірки власних творів авторки: вибрані твори «Місяць у колисці» (2012) у 2013 році номінували на здобуття літературної премії імені Лесі Українки; поетична збірка «Ну й гарно все придумав Бог» (2003, 2015) здобула дві відзнаки – грамоту президента Форуму видавців у Львові у 2004 році та літературно-мистецьку премію імені Олени Пчілки у 2016 році. Також письменниця отримала премію імені Івана Огієнка у 1996 році, у 2005 році – премію «Світлослов» (за «чисте сяйво метафори»), 2011 рік – премію «Кришталевий птах».
«Тринадцятий місяць у році»
Ця книга написана у формі щоденника, який веде маленька дівчинка Катруся. У коротких яскравих оповідках вона розкриває своє життя, ці історії не завжди кумедні, але завжди зворушливі.
Катруся вдумлива фантазерка й вигадниця, а ще дуже допитлива й спостережлива, живе у своєму особливому світі, де книги важливіші, ніж телевізор, канікули, проведені на хуторі у бабусі й дідуся, а мова – свіжа й чиста, як озерне плесо, не засмічена русизмами, суржиком і сленгом. Катруся – дитина-мрія: не капризує, не бунтує, вигадує дивокраї і їхніх химерних мешканців, записує власні вірші й оповідки, спостерігає за навколишнім світом. Вона розповідає про найдорожчих для неї людей – маму і тата, двоюрідного брата Костика, бабусю й дідуся.
Головна героїня не тільки росте і вчиться розуміти світ сама, а й навчає цьому свого дорослого читача, нагадує йому, як воно – бути дитиною («Якби ви знали, як гарно бути маленькою! Так гарно, що я ніколи не хотіла вирости»). Це і є тринадцятий місяць – час, який існує в нашій уяві та пам’яті, а відтак для кожного виглядає по-своєму.
Книга написана кришталевою дзвінкою українською мовою, щедро наповненою афоризмами, приповідками і приказками, багатою на нові словечка: «ходити кандибобером», «кишені глибокі, як кендюхи», «дошелепати», «придибенція».
«Місяць у колисці»
У 2012 році виходить друком найповніша збірка вибраних творів авторки, яку в 2013 році номінували на здобуття літературної премії імені Лесі Українки. Книга «Місяць у колисці» ввібрала все краще із виданих раніше збірок: поезію, прозу, переклади.
Збірку складають поетичні розділи: «Диво-день», «Лечу у вирій», «Жар-птиці на яблунях», «Таке не повторяється ніде», «Плело віночок літо», «Ну й гарно все придумав Бог», у яких відтворено погляд поетеси на світ, та прозові розділи: «Проза», «Катруся з роду Чимчиків, «Переклади», до яких входять твори з білоруської, данської, норвезької та шведської мов.
У поетичних творах піднімаються дуже важливі хвилюючі для дитини питання: для кого живеш, чому я другу не сказав? Дитячі народні заклички та пісеньки лежать в основі багатьох поезій. У вірші «Мурка не думала» приспівка «Котино, котино…» підсилює мотив людяності. Дитина не просто живе у світі народних звичаїв, вона їхній активний учасник. Для неї Святвечір – «солодкий, як медяник, білий, мов іній» («Мене наздоганяє вітер»).
У ліричній новелі «Катруся з роду Чимчиків» йдеться про дівчинку, у якої «велика гарна родина: з дідусем Катруся пасе черідку, з татом мандрує до Купавської Луки, Чебрецевої Галяви і Мурашних Гір, з мамою спостерігає, як Сонячний Зайчик-витівник у хованки грається… А ще до Катрусі вночі приходить Лев Золотин, щоб утішити, коли тато потрапляє у лікарню. Оповідки про Катрусині пригоди – водночас і казкові, і реальні; світ буденний – це таки той самісінький світ, тільки домальований уявою дівчинки-вигадниці!». Усі грані дитячої психології відтворено в оповіданнях «Викликаю на дуель», «Герань у золотому горщику», «Легка задача».
І недаремно назву цій збірці дала поезія «Місяць у колисці», у якій розповідається про молоденький місяць-серпик, що купає бабуся Ніч у Дніпрі:
…закутує його
у свою прозору пелену
і кладе у вербову колисочку,
ніби мазунчика…
Зорі заграють у брязкальця, бабуся співатиме, «а місяць у колисці чеберятиме / в повню». Зростання місяця, фізичне і духовне зростання дитини – усе починається з колиски.
Зорі бігають по небу босоніж,
Тому й не чути
Тупоту їхніх ноженят.
Зорі бігають по небу,
Зачаївши подих,
Тому й не чути,
Як вони дзеленчать.