БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА
Сліпучий липневий день 1947 року, коли все буяє, квітне, дихає паркими запахами землі та зелені. Околицями Києва іде експедиція студентів-біологів. Очолює її асистент кафедри зоології Київського державного університету, молодий красень-фронтовик Михайло Анатолійович Воїнственський. Веде студентів за собою тільки йому відомими стежками, влаштовує привали на берегах чистих, ще не скаламучених річок, що несуть свої води до Дніпра. І завжди при ньому трофейний фотоапарат, завдяки якому він фіксує неповторні миттєвості часу, живої природи.
Свою першу фотокамеру Михайло Воїнственський одержав у нагороду за відмінне навчання, коли закінчував середню школу-семирічку. Нарешті здійснилася його заповітна мрія - знімати все, що бачить око, а особливо живих тварин. Першими живими об'єктами фотографа-анімаліста були дворовий пес Бобик та кіт Керзон. Справа це була непроста: кіт взагалі не хотів рухатися, а собака зривався з місця зовсім невчасно. Але терпіння вистачало, адже Михайло Воїнственський ще з дитинства вирішив стати біологом. Він назавжди запам'ятав той день, коли вперше переступив поріг республіканської станції юних натуралістів, що в Києві.
Пройшов час. М.Воїнственський закінчив біологічний факультет Київського державного університету, став співробітником Інституту зоології АН УРСР. Нині доктор біологічних наук, професор, один із провідних у нашій країні вчених-орнітологів, Михайло Анатолійович Воїнственський є автором багатьох цікавих монографій, статей, розвідок, а також цікавих книг для школярів. Це "Корисні комахоїдні птахи УРСР", "У світі тварин" (у співавторстві з І.Сокуром та М.Щербаком), "Птахи", "Ні пуху ні пера" та інші. В них представлено більше 300 видів пернатих, які зустрічаються на території України, а також інші тварини.
Завдяки професору Воїнственському не один вид птахів занесено до Червоної книги України та колишнього СРСР. Пристрасний мисливець Михайло Анатолійович один із перших зрозумів усю небезпеку, яка нависла над живою природою України внаслідок хижацького ставлення людини до флори і фауни. Зрозумів - і відмовився від мисливської рушниці, помінявши її на фоторушницю. З нею М.Воїнственський побував на далекій півночі, в горах Середньої Азії, на узбережжі Баренцевого моря, на Памірі. Він вивчав тваринний світ України в заповідниках "Асканія-Нова" і "Дунайські плавні", в Дніпро-Бузькому лимані, Дніпровському заплавному лузі, на побережжі Чорного моря та в інших куточках нашої країни. І, читаючи книги М.Воїнственського, написані з теплотою до всього живого, часто ілюстровані власними слайдами, фотографіями, ми відкриваємо справді чарівний світ, де завжди торжествує життя, де щебечуть птахи, лунає одвічна пісня природи.