Тетяна Прокошева,
начальник відділу Міністерства культури і містецтв України

Бібліотеки в інформаційному просторі України:
нові технології - нові можливості
(з виступу на конференції "Крим-2004")

  

Діяльність бібліотек багато в чому залежить від зовнішнього середовища, від того, як розвивається суспільство, які процеси в ньому відбуваються. Для того щоб визначити подальші шляхи розвитку бібліотек, необхідно, насамперед, знати потреби користувачів і порівняти можливості та готовність бібліотек щодо задоволення їх запитів.
Поява Інтернет, його широке впровадження та розвиток нових засобів передачі інформації істотно вплинули на сфери життя суспільства. За останні два роки відсоток користувачів Інтернет в Україні виріс більше ніж у півтора рази - з 5 до 8 % (при прогнозованих 5 %). Зараз всесвітньою мережею користуються 3,8 млн., тобто 8 % населення України. Про це свідчать дані загальнонаціонального опитування Київського міжнародного інституту соціології і матеріали Держкомзв'язку й інформатизації України, в якому взяли участь більш ніж 25 тисяч респондентів віком від 18 років з усіх областей України, м. Києва та Автономної Республіки Крим. Опитування показало, що більшість користувачів (74 %) мають доступ до Інтернет на робочому місці, 13 % користуються Мережею вдома і на роботі, і ще 13 % - тільки вдома.
Дослідження ринку Інтернет, проведені професійною компанією "Українська Маркетингова група", засвідчили, що Інтернет в Україні вступає в нову фазу розвитку. Зі збільшенням числа користувачів пропорційно зростають і розвиваються сегменти ринку інформаційних технологій. Сьогодні вже можна говорити про те, що в Україні Інтернет з екзотичного захоплення невеликої групи професіоналів перетворюється у важливе, іноді незамінне, джерело ділової, пізнавальної і розважальної інформації.
Нове століття інформаційного доступу розпочинається з поєднання Інтернет і бездротових телекомунікацій - двох найбільш потужних індустрій, що швидко розвиваються. Завдяки використанню таких стандартів як WAp-технології з'являється велика кількість нових сервісів. Перевага WAp полягає в тому, що для доступу до мережі Інтернет абоненту не потрібні комп'ютер і модем. WAp-технології дозволяють користувачам мобільного зв'язку прочитати інформацію з тих сайтів, на яких передбачена можливість доступу з мобільного телефону.
Кількість WАР-сайтів у Всесвітній мережі щодня збільшується, проте поки що цей вид сервісу, в основному, використовується в Європі у комерційній діяльності. За його допомогою абоненти дізнаються про котирування цінних паперів, фінансові новини, стан справ у власних компаніях, відстежують рух фінансових ресурсів на банкових рахунках, керують платіжними системами, проводять електронні продажі і покупки. Не залишаються без інформації й інші категорії користувачів. Вони можуть забронювати місця в готелі, замовити квитки, дізнатися про останні новини, прогноз погоди, розклад руху транспорту тощо. Відчувши попит на інформаційні послуги, все більше компаній створюють в Інтернет два ресурси - звичайний Web-сайт і WAp-сайт.
Виникає питання: при чому тут бібліотеки? Три місяці тому одна з обласних універсальних наукових бібліотек України зареєструвала першу в Україні WAp-версію свого сайту. Інформацію про це було розміщено на пошукових сайтах, сайті Міністерства культури і мистецтв України та ін-ших організацій. Протягом цього часу WAp-сайт бібліотеки відвідали майже тисяча користувачів. Тобто, впровадження WAp-сервісів стало вже реальністю для наших бібліотек.
Сьогодні питання використання інформаційних телекомунікаційних технологій у роботі бібліотек залишається одним з найважливіших напрямів їх діяльності. Без використання сервісів Інтернет практично не реалізуються найважливіші функції великих бібліотек. Навіть таке традиційне поняття як "комплектування фонду" змінило своє значення - все більший інтерес викликають у користувачів електронні видання, яких з кожним роком стає все більше. Задовольнити інформаційні потреби сучасних користувачів лише виданнями на традиційних носіях вже майже неможливо. Стає зрозумілим, що електронні ресурси мають багато переваг, і з метою їх ефективного використання бібліотеки об'єднуються у консорціуми. Останніми роками бібліотеки України активно використовують у своїй діяльності відомі всім бази даних - EbSCO, до консорціуму її користувачів входить близько 40 бібліотек. Учасники проекту "iNTAL" створили консорціум, який налічує понад 200 бібліотек. Тобто, усвідомлення необхідності об'єднання зусиль поступово входить у бібліотечну практику.
Багато бібліотек користуються базами даних "Діловий світ України", "Зодчий", "Бізнес інформація", "Виробники товарів і послуг". Великою популярністю користуються і повнотекстові бази даних нормативно-правових актів України, що знаходяться у безкоштовному онлайновому доступі на сайті Верховної Ради України (база даних "Законодавство України", 75 тисяч записів) і на сайті "Информтехнология" (140 тис. записів). Перевагою першої з них є висока оперативність відображення документів і змін до них, а другої - наявність перекладу на російську та англійську мови.
Серед інформаційних ресурсів українського Інтернету є й електронні засоби масової інформації, а це - близько 200 онлайнових газет та журналів.
Надзвичайно швидкі темпи розвитку Інтернет призвели сьогодні до того, що інформаційні ресурси Мережі, які накопичувалися роками і мають велику цінність, погано упорядковані. У зв'язку з цим при пошуку інформації виникають певні труднощі.
У професійній пресі, на бібліотечних конференціях до цього часу йдуть суперечки щодо необхідності каталогізації електронних ресурсів, адже це процес досить складний і вимагає відповідної кваліфікації та значних витрат часу. Оскільки система метаданих дає можливість організувати сукупність електронних інформаційних ресурсів, то у недалекому майбутньому метаінформацією будуть займатися ті бібліотеки, які планують створення електронних бібліотек.
Існує два аспекти діяльності бібліотек з Інтернет-ресурсами: перший - це використання ресурсів, створених іншими генераторами інформації Глобальної мережі, а другий - підготовка бібліотеками власних ресурсів (електронних каталогів, повнотекстових баз даних, інформації про бібліотеку) і надання доступу до них. При цьому, формуючи свої інформаційні ресурси, бібліотеки, в першу чергу, повинні враховувати потреби користувачів. Сьогодні практично всі обласні універсальні наукові бібліотеки мають власні Web-сайти. І хоча більшість з них, на жаль, недостатньо досвідчені щодо представлення себе у Глобальній мережі, та відрадним є те, що спостерігаються певні тенденції їхнього розвитку і прагнення до вдосконалення.
Матеріали проведеного в обласних бібліотеках України дослідження показали, що майже половина відвідувань бібліотечного сайту не пов'язана з пошуком інформації в електронних каталогах; 30 % відвідувачів цікавить повнотекстова інформація, зокрема про регіон; 10 % - про бібліотеку; 10 % - звертаються до списку посилань на інші Інтернет-ресурси. При цьому не всі користувачі знайомі з можливостями бібліотек. Опитування, проведене однією з обласних універсальних наукових бібліотек, показало, що майже 150 підприємств і організацій, розташованих у цьому регіоні, прагнуть отримувати інформацію про нові надходження до бібліотеки за допомогою системи розсилки. Бібліотекою було визначено 22 теми і встановлено періодичність розсилки - 1 раз на місяць. Це виявилося досить позитивним: по-перше, користувачі почали частіше заходити на сайт бібліотеки; по-друге - до бібліотеки стали звертатися і ті організації, які раніше не підозрювали про існування бібліотеки, яка може надавати саме такі послуги. Їхня зацікавленість відобразилася не тільки на відвідуванні сайту, але й на реальному відвідуванні бібліотеки.
Серед сервісів, що надаються віртуальним від-відувачам, сьогодні великою популярністю користуються "віртуальні довідки". Поки основними видами довідок віртуальних служб бібліотек є уточнюючі та фактографічні. Кількість таких довідок постійно зростає - впродовж дня їх буває до 20 і більше. Впровадження в практику роботи бібліотек подібного сервісу вимагає відповідного штату висококваліфікованих спеціалістів, які повинні мати досвід роботи в Інтернет та з власними базами даних. Мабуть, настав час, коли до штатного розпису бібліотеки варто ввести посаду Вебліографа? Робота у віртуальному довідковому обслуговуванні, безумовно, пов'язана з додатковим навантаженням, але вона надає великі можливості систематично вивчати попит користувачів, ство-рювати та надавати випереджувальну інформацію. Дослідження показали, що на тих сайтах, де є розділ "Віртуальна довідка", кількість відвідувань значно зростає.
Удосконалення сайтів бібліотек - процес нескінченний, він продовжуватиметься стільки, скільки електронний ресурс буде знаходитися у Мережі. Зараз ми опановуємо лише перший етап просування до створення електронних бібліотек. Попереду у нас багато складних завдань - створення архіву електронних документів, забезпечення доступу до віддалених розподілених і різноманітних ресурсів за допомогою телекомунікаційних технологій та багато-багато іншого. Головне, що необхідно зробити сьогодні, це усвідомити, що ж потрібно робити в першу чергу, а що у перспективі. Як правило, стратегія розвитку діяльності бібліотек визначається у перспективних планах роботи, в тих чи інших програмах. І добре, якщо такі програми приймаються на державному рівні.
У серпні 2003 року Урядом України було розглянуто і затверджено "Державну програму розвитку культури на період до 2007 року". Один з її розділів стосується модернізації закладів культури, у тому числі і бібліотек. Мова в ньому йде про підключення публічних бібліотек до Інтернет та створення на їхній базі центрів, що мають забез-печувати доступ населення до інформації. Крім того, програмою передбачено розробку бібліотечних стандартів у зв'язку із застосуванням у бібліотеках інформаційно-телекомунікаційних технологій і створення центру корпоративної каталогізації. При цьому Уряд рекомендував затвердити аналогічні програми на регіональному рівні. Деякою мірою прийняття цього документа сприяло тому, що місцеві органи влади стали приділяти більше уваги публічним бібліотекам, забезпечувати їх технічними засобами, оплачувати канали зв'язку. Зараз вже у трьох регіонах прийняті розпорядження глав держадміністрацій про обов'язкову закупівлю комп'ютерної техніки для централізованих бібліотечних систем, і всі, без винятку, центральні бібліотеки цих регіонів нею вже забезпечені.
Останнім часом відбуваються позитивні зміни у бібліотечній галузі. Цього року побачив світ інформаційно-пошуковий тезаурус, розроблений Національною парламентською бібліотекою Укра-їни. Цей інформаційний продукт є універсальним, він містить понад 35 тисяч термінів. Дана праця доступна як у друкованому вигляді, так і на СD. І оскільки вона видана на кошти Міністерства культури, великі відомчі і регіональні бібліотеки отримали її безкоштовно. Це перша версія тезауруса - початок покладено, але така праця повинна постійно підтримуватися та доопрацьовуватися.
Фахівці Національної бібліотеки ім. В. Вернадського закінчують розробку Національного формату бібліографічних даних - УКРМАРК. У рамках державної "Програми збереження бібліотечних і архівних фондів" 5 найбільших бібліотек України придбали комплекти технічних засобів для переводу на електронні носії рідкісних і цінних видань. Усе це свідчить про прагнення Украї-ни зробити доступними для широкого загалу надбання світової і національної культурної спадщини.
Незважаючи на використання у бібліотеках електронних інформаційних ресурсів, друкована продукція була і буде основою формування фондів бібліотек. Державна Програма поповнення фондів бібліотек, яку було затверджено постановою Кабінету Міністрів України у 2002 році, фактично відображає нормативи поповнення фондів бібліотек різних рівнів - від наукової до сільської. Вона зобов'язала місцеві органи влади прийняти аналогічні програми на регіональному рівні, які були прийняті у всіх областях України. Завдяки цьому фінансування бібліотек на ці цілі збільшилося Крім того, Міністерство продовжує здійснювати державне замовлення на видання і придбання со-ціально значущих видань для публічних бібліотек. Не припиняє своє існування "Українська бібліотечна серія", проте механізм її формування і реалізації став більш удосконаленим. Це закріплено в "Положенні про "Українську бібліотечну серію"" і в "Положенні про Раду з питань формування "Української бібліотечної серії"". Вже минулого року державою було виділено 3 млн. грн. на придбання літератури для публічних бібліотек, у результаті чого вони отримали 300 назв книг загальним ти-ражем 450 тисяч екземплярів.
Ще про одну визначну подію, яка схвилювала всю бібліотечну громадськість України. У жовтні минулого року з робочим візитом Державну бібліотеку України для дітей відвідав Президент України Леонід Данилович Кучма. Під час знайомства з нею Президент цікавився питаннями поповнення фондів, технічним оснащенням, змістом роботи. Особливий інтерес він виявив до електронних ресурсів, ілюстрованих баз даних і власного Web-сайту бібліотеки. Свідоцтвом високої оцінки державою роботи дитячої бібліотеки став Указ Президента про надання Державній бібліотеці України для дітей статусу Національної.
Впродовж всієї історії свого розвитку бібліотеки надають своїм користувачам інформацію, яка є носієм ідей, створюють основу для навчання та розвитку особистості, забезпечуючи їм свободу вибору.
Мабуть, саме у цьому і полягає зв'язок бібліотек із зовнішнім середовищем, яке ми сьогодні прагнемо назвати "інформаційне суспільство". Сподіваюся, що бібліотеки займуть у ньому своє почесне місце і будуть гідно виконувати свою основну місію - слугувати цьому суспільству.