Алла Зимовець,
головний бібліотекар відділу обслуговування учнів 5-9 кл.
Черкаської обласної бібліотеки для дітей

Політ "Пегасика"

      Існує красива легенда, яка розповідає, що одного разу крилатий кінь Пегас, вдаривши копитом об землю, дав початок чудовому джерелу, вода якого надихає поетів. Спробувати смак води з джерела поезії прагнуть і члени нашого літературно-творчого гуртка "Пегасик", що працює в Черкаській обласній бібліотеці для дітей. А назву йому дав міфічний кінь із сніжно-білими крилами. В минулому році гурток відсвяткував свій 30-річний ювілей. Для колективу, який постійно оновлюється, це досить багато. І своїм довголіттям "Пегасик", у першу чергу, завдячує членові національної Спілки письменників України, лауреату літературної премії ім. В. Короленка, письменниці Майї Флорівні Флоровій, яка протягом трьох десятиліть є його незмінним керівником.
      М. Фролова - мудрий і талановитий наставник - вміє побачити, оцінити, розвинути і підтримати перші творчі кроки, майстерно розкрити своїм вихованцям ті премудрості, які стали б ключем до осягнення краси мистецтва через пізнання його душею. Як правило, починається заняття зі знайомства з поточними літературними подіями та з творчістю окремих авторів. Традиційними стали огляди газет "Літературна Україна", "Новачок". Часто на заняття М. Фролова приносить нові книжки черкаських письменників, розповідає про них, читає вірші, уривки. У бесідах вона наголошує: "щоб писати, потрібно багато знати, а тому й багато читати". Всіма засобами намагається розвинути кругозір кожного, прищепити смак до справжньої поезії, сприяти прагненню самому щось пошукати на бібліотечних полицях, заходити до книжкових магазинів, знайомитись з новинками, відвідувати художні виставки, концерти, адже культурний рівень обдарованій людині потрібно творити самій і постійно його підвищувати.
      Дуже сприяє роботі гуртка те, що він працює в дитячій бібліотеці, де до послуг школярів не тільки всі її багатства, а й кваліфіковані, знаючі працівники. Поруч з письменницею завжди бібліотекар, який при потребі зразу принесе необхідну книгу, знайде інформацію, підготує короткі емоційні розповіді про цікаві факти з життя відомих письменників української та світової літератур, навчить користуватися словниками, довідниками. Є в "Пегасика" і своя "заповітна" бібліотечка, що поповнюється улюбленими книгами гуртківців, поетичними збірками, новинками літератури, які приносить для них керівник. Обмінюючись книгами, гуртківці діляться враженнями про прочитане, а найкраще записують у свої спеціальні зошити, створюючи собі таким чином рукописну поетичну збірку. Багато для розвитку творчої уяви дітей дають і екскурсії на природу. На схилах Дніпра чи в міському сквері вони згадують найулюбленіші вірші про природу з літературної класики, вчаться слухати музику дощу чи шелест осіннього листя, намагаються створити свій поетичний образ.
      Дуже важлива і корисна для дітей увага старших митців. Тож часто на засідання гуртка приходять гості - поети та письменники Черкащини. Вони читають свої твори, які тут же обговорюються, а потім професійні літератори знайомляться з пробами пера юних, дають поради, заохочують їх до творчої праці. Друга частина кожного заняття - літературне навчання. Хоча в гуртку не вчать писати, бо навчити цього за відсутності таланту неможливо, та все ж керівником приділяється значна увага вивченню теорії літератури, літературної майстерності основ віршування. Діти звикають до літературознавчих термінів, записуючи в свої зошити поняття про ритм, риму, сонет тощо. І теорія, як правило, тут же підкріплюється практикою: те, про що йшла мова, відшукується у віршах, уривках прозових творів, жваво проходить гра в синоніми, антоніми, буріме. Цікаво, що діти вчаться володіти одночасно і українською, і російською мовами, роблять спроби поетичного перекладу, прислуховуються до звучання слів на цих двох мовах. Після літературних ігор та вправ настає довгождана для всіх мить - читання дітьми своїх власних віршів та оповідань. Новенькі спочатку слухають інших, знайомляться з товаришами, звикають. Та освоюються вони швидко, і відчуваючи доброзичливість, перестають соромитись. Традиційно тут склалося так, що при обговоренні можна сказати все, що ти думаєш, і навіть розкритикувати, але робити це треба тактовно - не ображаючи одне одного. Як правило, діти висловлюються по черзі, поступово вчаться розбиратися в поезії, безболісно сприймати критику на свою адресу, стають умілими "критиками".

       Цікава особливість нашого гуртка - досить великий віковий діапазон. У ньому разом займаються учні з другого до одинадцятого класу, і це не тільки не заважає, а навпаки, навіть допомагає у роботі. Ось як про це написав у журналі "Піонерія" колишній гуртківець, а нині член Спілки письменників України, поет, літературознавець В. Пахаренко: "Чим найбільше приваблює студія? Тим, що тут з'являється можливість порівнювати. От, наприклад, читає свої вірші десятикласник. Його слухає і одразу ж співставляє зі своїми творами семикласник: "От цього я ще не досяг, над цим треба попрацювати, а ось про це треба сказати ще чіткіше, конкретніше". А буває і навпаки: інколи слухаєш вірші сором'язливої четвертокласниці і раптом відчуваєш - десь задзвеніла в душі незаймана струнка". Отже, незважаючи на вікові розмежування, об'єднує гуртківців спільний інтерес - любов до літератури, до поезії. Біля старших і молодші вчаться розбиратися у віршах, духовно мужніють, дорослішають, набувають навичок творчості, а потім, у свою чергу, опікають і допомагають росту молодшого покоління. Гурток зближує дітей: це те місце, той колектив, де підліток може розповісти про все , що його хвилює. І в таких, по-товариськи щирих, задушевних розмовах шліфуються смаки, уподобання, почуття.
       "Пегасики" вже мають і свої літературні традиції. Щороку проводять вони традиційні свята, серед яких одне з найулюбленіших - Новий рік. Програму гуртківці готують самі. Звучить багато музики (частина дітей, які відвідують ще й музичну школу, із задоволенням грають і співають), проводяться вікторини, конкурси, ігри, танці. Діти п'ють чай з тістечками та пирогами, які приготували самі. Але головне - кожен повинен прочитати напам'ять улюблений вірш. На такі вогники запрошуються батьки та бабусі гуртківців, які теж читають вірші і з задоволенням спілкуються з дітьми. До зустрічі нинішнього Нового року "пегасики" вирішили написати свій гімн, взявши за основу акровірш О. Хоменко.

      Деякі випускники "Пегасика", працюючи на різних посадах і за різними спеціальностями, продовжують свою творчість, стають членами обласного літературного об'єднання ім. В. Симоненка. Захоплення поезією виявилося стійким, стало покликанням для багатьох цікавих особистостей літературного Шевченкового краю, колишніх "пегасиків": Лялі Рубан, Василя Пахаренка, Віктора Скорини, Людмили Джулай та інших.
       Своїми успіхами може похвалитися й нинішній склад "Пегасика". Гуртківці неодноразово ставали дипломантами обласного літературного конкурсу "Свою Україну любіть". "Пегасики" традиційно беруть участь у міжнародному фестивалі дитячої творчості "Чарівна книжка", а 2003 році вони вибороли на ньому призові місця. І нам приємно назвати переможців. Це - Ільясова Ю. (І місце), Бердес Н. (ІІ місце), Ковтуненко І. (ІІІ місце). Дипломантами стали Неленько І. та Кодола В. Ми щиро радіємо здобуткам гуртківців, та все ж хочеться наголосити, що більшість з них - це звичайні діти, які тягнуться до прекрасного, до справжньої літератури і поезії, гостро відчувають красу природи. І дуже важливо розвинути і зберегти в них ці риси на все життя. Тож, недаремно гасло гуртка - відома фраза Гете: "Якщо світ розколото, тріщина проходить через серце поета".
       Твори "пегасиків" неодноразово друкувались на сторінках місцевих газет "Місто", "Новачок", "Азот" та лунали в радіопередачах. І ми пропонуємо невеличку добірочку віршів юних творців. І нехай їхнє поетичне слово подарує радість, знайде відгук у небайдужих серцях.