Анастасія Кобзаренко,
генеральний директор НБУ для дітей

Дитяча бібліотека - гуманітарні
та технологічні підходи до розвитку

Щорічні наради директорів та заступників директорів дитячих бібліотек, які проводить НБУ для дітей, - це не тільки підбиття підсумків проведеної роботи - це, насамперед, накреслення планів на майбутнє та вироблення концептуальних засад подальшого розвитку дитячих бібліотек України. Бібліотека ніколи не існувала сама по собі, вона була, є і завжди буде частиною суспільства, з властивим їй колом обов'язків, яка завжди оперативно реагує на зміни, що відбуваються у суспільно-політичному житті країни, і відповідно до них змінює акценти у своїй роботі. У 70-80-х роках, коли дитяча бібліотека, по суті, була ідеологічною установою, і, в першу чергу, виконувала виховну функцію, ми з вами, зустрічаючись тоді, постійно наголошували на підвищенні ролі бібліотек у комуністичному вихованні підростаючого покоління. Початок 80-х та 90-ті роки, для яких були характерні радикальні соціально-політичні перетворення, перехід до демократичних форм управління і ринкової економіки, створили підґрунтя для відмови від головної в радянський період - ідеологічної функції дитячих бібліотек. Швидкими темпами почали розвиватися інформаційні технології, відбувалося їх повсюдне впровадження, у тому числі й у бібліотеки, і їхніми основними соціальними функціями стали інформаційна та освітня, а наприкінці 90-х років додалася ще й дозвіллєва. Поряд з цими функціями особливої актуальності набула виховна, що надало сучасній дитячій бібліотеці ще більшої соціальної значущості. Прихід XXi сторіччя поставив нові наголоси в бібліотечній діяльності. І невипадково ми приділяємо багато уваги на наших нарадах висвітленню законотворчого процесу бібліотечної галузі, організації роботи дитячих бібліотек за нових економічних умов, впровадженню бібліотечного менеджменту та маркетингу.
Сьогодні, як ніколи, ми відчуваємо відповідальність за облаштування нашого суспільства, в якому людина має бути найвищою соціальною цінністю, найбільшим капіталом держави. А все починається з дитинства - найважливішого періоду життя людини. Скільки ми вкладемо в дитинство - стільки й отримаємо, якими виростуть сьогоднішні діти - таким і буде наше майбутнє. Ми прагнемо до самодостатнього громадянського суспільства, що, насамперед, передбачає орієнтування особистості на основні життєві цінності - національну ідею, патріотизм, закон, права і обов'язки, толерантність, плюралізм, демократію. Дуже важливо, щоб юне покоління з нашою допомогою осмислило сьогодення у всьому його розмаїтті, а діяльність соціальних інститутів, у тому числі й дитячих бібліотек, сприяла вихованню свідомого громадянина-патріота. З огляду на це, основними напрямами у нашій роботі повинні стати: формування національної свідомості, політичної та правової культури, толерантності до культур інших народів та їхніх традицій, формування та утвердження гуманістичної моралі; виховання почуття патріотизму, негативного ставлення до насильства, розпусти, наркоманії та інших шкідливих звичок.
Світову спільноту нині турбує внутрішній світ та духовність сучасної особистості. Переведення багатьох суто людських функцій на техногенну основу ніби відсторонило людину від створення світу духовних цінностей, життєвих реалій та їх художньо-образних проекцій. Сьогодні за допомогою машин і автоматів вже можна виробляти окремі матеріальні блага, створювати на замовлення художньо-мистецькі та пісенно-музичні твори, писати вірші тощо. Але навіть найдосконаліші механізми не здатні відчувати, дивуватися та захоплюватися - це притаманне тільки людині. І саме дитячі бібліотеки, пропагуючи істину, добро і красу, сіючи зерна духовності, покликані удосконалювати та розвивати внутрішній світ дитини, сприяти всебічному й гармонійному її розвитку та формувати цілісні гуманістичні уявлення про закони природи і суспільства в їх сучасному розумінні. Виконуючи цю важливу місію, дитячі бібліотекарі повинні працювати самовіддано, змістовно, не забуваючи при цьому, що форми та методи такої роботи мають бути різноманітними, цікавими, незаорганізованими і, головне, націленими на майбутнє.
Щоб мати майбутнє, треба пам'ятати та шанувати своє минуле, бо пам'ять єднає покоління. Для того щоб сучасні діти любили та цінували свою Батьківщину і знали її історію, у дитячих бібліотеках України проходить багато різноманітних заходів. Національна бібліотека України для дітей спільно з Державним комітетом України у справах ветеранів у рамках історико-патріотичної акції "Єдність поколінь" ініціювали проведення Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості "Нащадки пам'ять бережуть", підсумки якого будуть підведені 28 жовтня 2004 року. 60-річчю перемоги у Другій світовій війні, цій знаменній історичній даті, присвячено і обласний похід юних краєзнавців "Край нескорених", в організації та проведенні якого бере участь Луганська обласна бібліотека для дітей. Бібліотеки Сумщини активно реалізують обласну програму з відродження українського козацтва. У 2004 році благодійною організацією "Шевченківський фонд - XXi століття" та Всеукраїнським товариством "Просвіта" ім. Т.Г. Шевченка було започатковано Всеукраїнський фестиваль-конкурс дітей та молоді "Шевченко в моєму серці", до проведення якого приєдналися дитячі бібліотеки м. Києва, Черкаської, Київської та інших областей.
Сьогодні бібліотечну громадськість дуже непокоїть проблема читання, яка має тенденцію до зниження, і тому виховання у дітей любові до книги та залучення їх до читання залишається одним з основних завдань дитячих бібліотек. Слід відзначити цікаву роботу в цьому напрямі Львівської ОДБ, яка у рамках рекламно-інформаційного проекту "Книжковий дощ" проводить обласний конкурс на кращого читача "Книжкове літо"; Чернігівської ОДБ ім. М. Островського, яка разом з обласним відділенням Дитячого фонду України та Всеукраїнською газетою "Ліхтарик" проводять конкурс "Суперчитач"; а також Херсонської ОДБ, де вже стали традиційними літні читання, організовані у рамках обласної цільової програми з розвитку читання "Канікули з книгою". Усе це дуже добре, але хочу нагадати вам про таку корисну необхідну форму роботи, як сімейне читання, яка років 10-15 тому була однією з пріоритетних у діяльності дитячих бібліотек, і яку необхідно знову активізувати. Адже формування громадянина розпочинається саме з родини, і основними вихователями для дитини були, є і залишаються її батьки. Відповідно до цього найбільший вплив на дітей має створений та культивований батьками спосіб життя родини і психологічна атмосфера, що панує в сім'ї. Бібліотекарю ж відводиться роль консультанта, досвідченого порадника при вирішенні різних проблемних питань. Така співпраця створює сприятливі умови для поєднання родинних, загальнонаціональних та регіональних традицій, звичаїв і обрядів та виховання поглибленого відчуття свого роду. Більшість дитячих бібліотек залучає батьків своїх читачів до бібліотечних рад, проведення традиційних сімейних читань, різних свят, урочистостей, відзначення пам'ятних дат тощо. Яскравим прикладом такої спільної діяльності є робота Центру інформаційної підтримки сім'ї при Миколаївській міській бібліотеці, клубу сімейного читання "Світличка" (Луганська ОДБ) та "Родинна світлиця" (Кіровоградська ОДБ). Слід зазначити, що цією бібліотекою також було ініційовано і проведено обласну акцію "Бібліотека для дітей як центр родинного дозвілля", в рамках якої проходили родинні свята, презентації виставок, огляди книг, мультисеанси, концерти-зустрічі, які широко висвітлювалися у засобах масової інформації.
Цілком зрозуміло, що робота бібліотек не буде мати бажаного результату та відповідного ефекту, а лише транслюватиме застарілі соціальні стереотипи без повноцінної інформаційної підтримки, оновлення фонду та поповнення його новою літературою. На жаль, нині ми опинилися в ситуації, коли наявні документні ресурси більшості дитячих бібліотек не відповідають сучасним вимогам, і вони не в змозі реалізувати свою місію, мету та основні завдання. За статистикою, у 2003 році було видано 13,8 тис. назв книг та брошур загальним тиражем 39,4 млн. примірників. Більша частина тиражу - 23 млн. прим. - навчальні та методичні видання, а науково-популярної та художньої літератури було видано з розрахунку - 36 книг на кожні 100 жителів України. Дитяча література при цьому становила лише шість відсотків загального тиражу (для порівняння: у 80-ті роки минулого століття вона складала третину). Але навіть цю літературу далеко не кожна бібліотека змогла придбати через нестачу коштів. Нестабільне та нерівномірне фінансування суттєво вплинуло на стан комплектування бібліотечних фондів.
Хочу підкреслити, що на першому плані сьогодні мають бути не кількісні, а якісні показники фонду бібліотеки, в якому не повинно бути книг, шкідливих для духовного та душевного здоров'я дітей, книг, які пропагують насильство, ненависть, аморальність. Сучасні бібліотекарі працюють з інформаційними ресурсами, цінують культурні та загальнолюдські цінності, до них ідуть діти не лише за кращою книгою, а й за порадою і щирою розмовою. Бібліотекарі мають бути висококваліфікованими, освіченими аналітиками, найбільше це стосується комплектаторів, адже значною мірою саме від них залежить, що будуть читати наші діти. Завдання дитячої бібліотеки - дати краще і захистити дитину від негативного впливу засобів масової інформації. І якщо бібліотекарі можуть поставити перепону негативізму, надаючи дитині перевірену та надійну інформацію, кращу книгу, то автори теле- та відеофільмів, телепередач, переслідуючи мету - отримати максимальні доходи - намагаються залучити якомога більше глядачів, і їх не хвилюють проблеми агресії чи насильства на екрані. Хоча на державному рівні вживаються деякі заходи протидії, та хіба щось змінилося від того, що замість реклами алкогольних та тютюнових виробів йде реклама їхніх торгових марок? Прикладом вирішення даної проблеми може стати досвід Франції та Німеччини, де питання інформаційної безпеки неповнолітніх входить до спеціальних Державних програм.
За сучасних умов жодна бібліотека, навіть маючи достатньо коштів на комплектування, не в змозі тільки власними документними ресурсами задовольнити всезростаючі запити користувачів. Це можливо лише при вмілому використанні інтегрованих інформаційних джерел. У нашому світі, який швидко і постійно змінюється, бібліотека також не може стояти на місці. Сучасні дитячі бібліотеки - це вже не просто книгозбірні, це відкриті культурно-просвітницькі центри регіонів, основною метою яких є створення нового бібліотечного мультисервісу для забезпечення доступу до інформації та знань. Тут необхідно об'єднати дітей і дорослих для освоєння електронного середовища, створення і використання інформації та умов для нових форм читацького розвитку, художньої освіти і становлення особистості.
Третина обласних дитячих і центральних міських бібліотек вже використовує у своїй роботі можливості Інтернет. Впровадження новітніх технологій відбувається як за бюджетні кошти, так і за сприяння різноманітних організацій та фондів. Наприклад, завдяки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні в рамках проекту "Інтернет для читачів публічних бібліотек" (LEAp) з 2001 року 76 публічних бібліотек України отримали кошти на створення Інтернет-центрів. Приємно, що серед цих бібліотек є й дитячі: Житомирська, Львівська, Тернопільська, Херсонська обласні та Севастопольська міська бібліотеки. Швидкими темпами зростає кількість українських користувачів мережі Інтернет, значну частку яких складають діти і підлітки. Перед бібліотеками постало нове завдання - спрямувати дітей до безпечних і корисних Інтернет-ресурсів. Слід зазначити, що дитячі бібліотеки вчасно відреагували на потребу часу, розпочавши створення рекомендаційних списків-посилань на кращі Інтернет-сторінки - так звану "вебліографію". Базуючись на досвіді провідних бібліотек і бібліотечних асоціацій світу, Національна бібліотека України для дітей вважає, що настав час скооперувати зусилля провідних дитячих бібліографів країни для створення єдиного корпоративного ресурсу.
Відкриття Інтернет-центрів у регіонах не тільки призвело до збільшення кількості користувачів, а й дало можливість дітям оперативно отримувати потрібну інформацію, незалежно від її місцезнаходження. Одним з шляхів надання швидкої бібліографічної допомоги стала служба "Віртуальна довідка", яка діє в НБУ для дітей (http://www.chl. kiev.ua/UKR/virtu.php). Її мета - підбір літератури за темою, уточнення бібліографічних даних та місцезнаходження книги, надання консультативної допомоги у відборі Інтернет-ресурсів. Виконання запитів базується на книжкових фондах бібліотек України та ресурсах Інтернет. Кількість звернень до "Віртуальної довідки" перевищила всі наші сподівання. За 6 місяців 2004 року було виконано понад 600 запитів користувачів України та світу, мотивація яких, в основному, стосувалася шкільної програми.
Завданням бібліотеки є не тільки використання існуючих ресурсів, а й створення власних інформаційних продуктів, серед яких чільне місце зайняли сайти. Від насиченості, оперативності та змістовності представленої на сайті інформації залежить їх відвідуваність та рейтинг. Аналіз відвідувань сайту НБУ для дітей свідчить, що протягом доби до нього в середньому звертаються 450 користувачів, а в навчальний період його відвідування різко зростає і становить майже півтори тисячі. Наприклад, лише в травні 2004 року 13292 користувачі з 81 країни відвідали найпопулярніші сторінки нашого сайту: "Діти України", зали віртуальної картинної галереї, електронний покажчик "Людина і природа", службу "Віртуальна довідка".
Розглядаючи питання політехнізації бібліотек для дітей, необхідно мати на увазі, що вони повинні не протиставляти себе і свої традиції новій епосі, а поєднувати власні досягнення з сучасними інформаційними технологіями для успішного виконання своїх суто бібліотечних функцій. Але існує ще багато, на перший погляд, не бібліотечних проблем, які мають враховувати та вирішувати дитячі бібліотеки саме тому, що вони існують не відокремлено, вони - складова системи соціальних інститутів держави
Сьогодні наше суспільство опинилося перед незаперечним фактом - злочинність серед неповнолітніх катастрофічно зростає, змінюючи свій характер, і, на жаль, відбувається її омолодження. На обліку служб у справах неповнолітніх перебуває 129 тис. чоловік, 5,6 тис. з яких - неповнолітні споживачі наркотиків, а 28,6 % засуджених - неповнолітні. Підлітки все частіше скоюють злочини, які раніше були притаманні лише дорослим (шахрайство, торгівля наркотиками , сутенерство). Ганебними у нашому суспільстві є і такі явища, як бездоглядність дітей та соціальне сирітство. Нині армія дітей-сиріт перевищує 100 тис., хоча майже половина з них має батьків. І прикрим є те, що у 2003 р. близько 8 тисяч дітей шкільного віку зовсім не відвідували школу. Це дані соціологічного дослідження "Соціальний портрет дітей, які перебувають у стані бродяжництва", проведеного Державним інститутом сім'ї та молоді.
Соціально-психологічна реабілітація - одна з ланок системи впливу на підлітків з девіантною поведінкою, і дитячі бібліотеки разом з іншими соціальними інститутами повинні брати найактивнішу участь у розробці та реалізації акцій, комплексних планів, програм щодо запобігання девіантній поведінці дітей, антисоціальним проявам, профілактиці правопорушень, зокрема, національних державних та міжгалузевих програм, започаткованих Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді: Національна програма "Діти України" затверджена Указом Президента України від 24.01.2001 № 42/2001; Державна програма запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки затверджена Указом Президента України від 21.02.2003 № 154/2003, метою якої є удосконалення державної системи профілактики бездоглядності, зменшення кількості бездоглядних, безпритульних дітей, створення умов для забезпечення захисту прав дітей, їх соціально-психологічної реабілітації та оптимізації мережі закладів соціального захисту дітей; Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 роки затверджена Указом Президента України від 25.12.2000 року № 1376/2000, її виконання спрямоване на зниження рівня злочинності, недопущення втягнення до злочинної діяльності неповнолітніх, на усунення причин та умов, що сприяють цьому; Національна програма "Репродуктивне здоров'я 2001-2005", метою якої є поліпшення умов життя, підвищення рівня державної підтримки багатодітних і неповних сімей, створення більш сприятливих умов для народження та виховання дітей. Зрозуміло, що поодинці, без партнерів реалізація згаданих проектів і програм була б неможливою. Бібліотекам для дітей необхідно активніше співпрацювати з Представництвом дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Національним фондом соціального захисту матерів і дітей "Україна - дітям", Всеукраїнським благодійним фондом Надії і Добра, Всеукраїнським комітетом захисту дітей, Міжнародною благодійною організацією "Надія і житло для дітей", Міжнародною Школою Рівних Можливостей та іншими недержавними організаціями.
Бібліотеки часто самі ініціюють організацію та проведення заходів спільно з соціальними центрами, органами юстиції та правопорядку, відділами у справах неповнолітніх, охорони здоров'я, застосовуючи різноманітні форми і методи (тренінги, рольові ігри, диспути, конкурси, правові всеобучі, брейн-ринги, лекторії тощо), основний акцент таких заходів спрямовано на культурно-просвітницьку, профілактично-корекційну, соціально-реабілітаційну роботу. Зокрема, працівники Миколаївської обласної бібліотеки для дітей за підтримки організації Червоного Хреста та міського центру здоров'я втілюють цільову комплексну програму "За здоров'ям - до бібліотеки", метою якої є санітарне просвітництво, профілактика захворювань та виховання потреби юних читачів у здоровому способі життя. Національна бібліотека України для дітей бере участь у реалізації "Державної програми запобігання дитячій бездоглядності на 2002-2005 роки", створюючи бібліотечки в мережі спеціальних закладів соціального захисту дітей.
Початок третього тисячоліття приніс чотири глобальні проблеми, від розв'язання яких залежить виживання людства: війну, екологію, хвороби та егоїзацію особистості. Тому зовсім не випадково, що освіті в галузі довкілля, формуванню екологічної культури особистості як формі регуляції взаємодії людини з природою приділяється велика увага. Екологічне виховання - це організований і цілеспрямований процес формування системи наукових знань про природу і суспільство, поглядів і переконань, що забезпечують становлення відповідального ставлення дітей до природи, реальним показником якого є їхні практичні дії щодо природного середовища. Діяльність дитячих бібліотек спрямована, насамперед, на прищеплення дітям бережливого ставлення до природи та її ресурсів, поєднання раціонального й емоційного у взаємовідносинах дитини з природою, а саме добра і краси, розуму, свідомості та патріотизму. Ефективність роботи екологічного змісту підвищується завдяки участі у традиційних та нових природоохоронних акціях, співпраці з такими громадськими екологічними організаціями, як Всеукраїнська екологічна Ліга, Всеукраїнська дитяча спілка "Екологічна варта", "Мама-86" тощо. Прикладом такої результативної співпраці є створений Севастопольською міською дитячою бібліотекою корпоративний екологічний портал "Екологія. ЕкоТаврика. ЕкоЛогіка". (www.ekotavrika.iatp.org.ua). Заслуговує на увагу і "Екологічна сторінка для сімейного читання", на сайті Чернігівської обласної бібліотеки для дітей (www.ok.net.ua/ostrovskogo/ Ecologiya.htm). Бібліотекарі Херсонщини теж проводять значну роботу з підвищення екологічної культури, беруть активну участь у виконанні обласної цільової довгострокової програми збереження навколишнього середовища регіону "Екологія - 2005".
І, насамкінець, хочу підкреслити, що єдино можливий шлях для сталого економічного та соціального зростання нашої держави - інноваційний, і тому велика увага має приділятися примноженню гуманітарного капіталу і розвитку пов'язаних з ним галузей, у тому числі і бібліотечної. Адже на засадах гуманізму формується Людина. Людина високої культури, глибокої духовності, з багатим національно-культурним потенціалом. Цей основний модуль економічного, політичного, соціального життя країни і є запорукою її виробничих успіхів, наукових здобутків і світового визнання.

1. Державна доповідь про становище дітей в Україні: За підсумками 2002 року / Державний комітет Украї-ни у справах сім'ї та молоді; Державний інститут проблем сім'ї та молоді. - К., 2003. - 231 с.
2. Іова В.Ю. Формування громадської культури особистості / В.Ю. Іова, Т.І. Люріна. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2003. - 171 с.
3. Про проблему бездомних громадян та безпритульних дітей і шляхи її подолання: Парламентські слухання, 22 груд. 2003 р. / Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці; Міністерство праці та соціальної політики України; Міністерство внутрішніх справ України; Державний комітет Украї-ни у справах сім'ї та молоді. - К., 2004. - 375 с.
4. Сенченко М. Випуск друкованої продукції в Україні // Вісн. Кн.. палати. - 2004. - № 4. - С. 3-10.
5. Сіркізюк В.В. Основи національного виховання: На-вч.-метод. посіб. / В.В. Сіркізюк. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2004. - 303 с.
6. Танчик В.И. Эколого-просветительская деятельность Херсонской ЦБС // НТБ. - 2004. - № 6. - С. 83-87.