Людмила Веселова
заступник директора ОБД "Юний читач", м. Запоріжжя

Їх імена увійшли в історію бібліотеки

Важко не погодитися з тим, що споконвічна функція бібліотеки - збереження і передача культурної спадщини від покоління до покоління. Зосередивши у своїх фондах минуле, сучасне і майбутнє, саме ці установи мають можливість залучати дітей до інтелектуальних та культурних багатств. У цьому бачить свою місію і Запорізька обласна бібліотека для дітей "Юний читач".
"Юний читач" сьогодні - це найстарша в місті та області бібліотека для дітей; це найбільше в регіоні зібрання видань для допитливих малюків та юних інтелектуалів; це творчий простір для спілкування, проведення дозвілля і поповнення інформаційного багажу; це атмосфера доброзичливості, комфорту та затишку читальних залів, що іноді перетворюються в театральні підмостки; це місце народження та акумуляції бібліотечних інновацій, авторських програм; це високопрофесійні, не байдужі до книги і дитини фахівці, які завжди чекають нових зустрічей з шанувальниками книги.
Основа бібліотеки - це, звичайно ж, її колектив, це люди, які працюють за велінням серця, адже відчутних благ за свій труд бібліотекарі не мали ніколи, а тим паче не мають їх зараз. Кожен з них робить все для того, щоб читач, з перших кроків опинившись у особливій атмосфері, що панує в бібліотеці, пройнявся любов'ю та повагою до Книги. А очолювали завжди цей Храм книги - нашу бібліотеку неординарні особистості, і мова зараз піде про трьох з них.

Галина Захарівна Лащук - очолила бібліотеку у 1959 році, прийшовши на посаду з обласної наукової бібліотеки ім. М. Горького. До того вона працювала на комсомольській та партійній роботі у м. Пологи, потім у м. Запоріжжі - інспектором у справах бібліотек обласного управління культури. Доля Галини Захарівни склалася так, що вона рано залишилася без батьків (батька було репресовано у 1937 році, і він не повернувся з таборів, мати померла після війни, не переживши втрати чоловіка і сина, що пропав безвісти у роки Другої світової), а будучи у сім'ї найстаршою, замінила своїм чотирьом сестрам і батька, і матір. І навіть вже пізніше, коли кожна з них мала свою сім'ю, вона залишалася для них і захисником, і порадницею. З такою ж любов'ю та материнською опікою ставилася Галина Захарівна і до своїх співробітників, особливо до молоді, що приходила на роботу до бібліотеки. Ті, хто працював з нею, відзначають її наполегливість, енергійність, неймовірну працьовитість. Вона була людина-енергія - сама не знала спокою і того ж вимагала від інших. На роки керівництва Галини Захарівни припала централізація бібліотечної системи області, в якій вона брала найактивнішу участь, звичайно ж вболіваючи в першу чергу за місце в ній саме дитячих бібліотек. Тому не випадково, що саме за її рекомендаціями чимало ЦБС очолили завідуючі дитячими бібліотеками. Життєстверджуючий характер Галини Захарівни виявлявся в усьому: в організації ювілеїв, урочистостей з приводу державних свят, при проведенні суботників, змістовного відпочинку колективу. Хочеться поїхати на вихідні до моря - у розпорядженні профкому бібліобус, треба закупити для колективу продукти на зиму - даються відповідні доручення, проводиться суботник на острові Хортиця - весь колектив після доброї роботи ласує домашні різносоли свого директора. Галина Захарівна очолювала бібліотеку "Юний читач" чверть століття. Впродовж цих років її колектив за відмінну роботу було нагороджено Почесною грамотою Всесоюзної піонерської організації, ювілейною медаллю Урядового ювілейного комітету УРСР на ознаменування 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, дипломом І ступеня обласного організаційного комітету з проведення трирічної естафети культури, присвяченої 50-річчю Радянської влади. І Галина Захарівна за сумлінну працю мала особисті нагороди - орден Трудового Червоного Прапора, значок Міністерства культури СРСР "За отличную работу", численні грамоти та листи-подяки. Були і воєнні нагороди, бо в роки Великої вітчизняної війни вона працювала медсестрою у шпиталі.
Раїса Миколаївна Кірпа - стала директором бібліотеки у 1984 році, після виходу Галини Захарівни Лащук на пенсію. Раїса Миколаївна прийшла працювати сюди зовсім юною дівчиною у 1955 році, закінчила річні бібліотечні курси і п'ять років була бібліотекарем відділу обслуговування молодших школярів. Після закінчення Харківського бібліотечного інституту у 1961 році її перевели на посаду методиста, згодом вона стала завідуючою науково-методичним відділом, потім заступником директора і директором. Раїса Миколаївна має майже 50 років трудового стажу і лише один запис у трудовій книжці - місце роботи - обласна бібліотека для дітей "Юний читач".
Директор дуже добре знала всі бібліотечні установи області, а з всіма працівниками дитячих бібліотек була знайома особисто. Часто буваючи у відрядженнях, своїми ногами сходила півобласті, бо нерідко доводилося діставатися від села до села пішки. Бувала і на току, і на фермі, і в полі, бо на той час всюди організовувалися пересувки. Раїса Миколаївна ініціювала та організовувала багато обласних конкурсів, оглядів, читацьких конференцій, чимало зробила для налагодження чіткої системи підвищення професійного рівня бібліотечних працівників області.
Вийшовши у 1998 році на пенсію, Раїса Миколаївна залишилася працювати в бібліотеці на посаді провідного редактора. Її зацікавленість роботою і велика працездатність дають можливість спрямувати свою діяльність на максимальне задоволення потреб користувачів бібліотеки у книзі та інформації. А притаманні їй ініціативність, наполегливість, дисциплінованість, вимогливість до себе, почуття нового, сучасного, відданість улюбленій справі дозволяють бути досвідченим професіоналом, шанованою серед бібліотечної спільноти області людиною.
За свою трудову діяльність Раїса Миколаївна Кірпа двічі була нагороджена значком Міністерства культури СРСР "За отличную работу", ювілейною Ленінською медаллю "За доблестный труд", неодноразово відзначалася почесними грамотами та листами-подяками, її ім'я занесено до обласної Книги трудової слави працівників культури області.

Коли людина стає бібліотекарем? Мається на увазі не диплом і не трудова книжка. Хіба це не особливість душі? Хіба можна стати бібліотекарем без специфічних рис характеру, багато з яких неможливо визначити і описати. А одна з основних рис, що визначає долю бібліотекаря - це, напевне, любов до самої бібліотеки, до всього, що в ній відбувається, і якщо така любов є, то бібліотека стає рідною домівкою, в якій проходить все життя. Ось саме таким бібліотекарем і є нинішній директор "Юного читача" - Ольга Павлівна Башкатова - народжена під знаком Лева, з долею та призначенням лідера ...
Будучи молодою дівчиною, щойно закінчивши школу, мріяла про роботу вчителя, бачила себе викладачем німецької мови. Однак склалося так, що її альма-матір'ю став Київський державний інститут культури, який вона закінчила у 1972 році, не пожалкувавши і досі про те, що стала бібліотекарем. Працювала Ольга Павлівна у методичному відділі Запорізької обласної універсальної бібліотеки ім. М. Горького, у центральній бібліотеці ім. Н. Крупської Запорізької ЦБС для дорослих, з 1977 р. протягом п'ятнадцяти років була директором бібліотеки Запорізького обкому Компартії України. У 1992 році вона прийшла до "Юного читача" на посаду завідуючої відділом довідково-бібліографічної роботи, а з 1998 року очолила бібліотеку.
Сьогодні кардинально змінилося уявлення про завдання та можливості нашої бібліотеки, про її місце в культурній, освітній та інформаційній інфраструктурі. Зараз бібліотека вирішує багато в чому інші, більш різноманітні та складніші завдання, має інші пріоритети. До традиційних функцій просвітницького характеру додалися функції інформаційного центру. Змінюються форми обслуговування дітей, характер взаємодії з різними соціальними групами, з установами, що формують культурне середовище регіону та опікуються організацією дозвілля дітей. Дуже важливе завдання для директора сьогодні - завоювання громадського визнання, авторитету очолюваної установи. Тому й доводиться підкорювати серця не тільки творчих людей, але й вічно зайнятих чиновників. А тут необхідні і дипломатія, і комунікабельність, і жіноча чарівність, і багато іншого, іноді невловимого, що створює певну привабливу ауру. В умовах нинішніх соціальних перетворень бібліотека потребує суттєвої підтримки спонсорів, меценатів, громадських організацій, засобів масової інформації. Тому пошук позабюджетних джерел фінансування та зв'язки з громадськістю посідають важливе місце в діяльності нинішнього директора. Завдячуючи зусиллям Ольги Павлівни, відчутну підтримку в придбанні нової літератури бібліотека отримує від керівників місцевих підприємств, народних депутатів. Взагалі, покращення матеріальної бази бібліотеки - постійна турбота директора. Відшукуються найменші можливості, щоб придбати нові меблі, технічні засоби, зробити ремонт, створити і читачам, і співробітникам більш комфортні умови.
До бібліотечних справ зусиллями директора долучаються і засоби масової інформації - місцеве радіо, телеканали, міські та обласні газети охоче подають матеріали про найбільш цікаві заходи, інформують про нові надходження до бібліотеки, привертають увагу громадськості та владних структур до бібліотечних проблем. Бібліотека стає все більш знаною та шанованою.
Слід наголосити і на особливостях кадрової політики О. Башкатової - це організація колективу навколо спільної справи та створення умов для ефективної роботи. Підтримуються та заохочуються будь-які нові ідеї, ініціативи, спрямовані на формування нової професійної свідомості, засвоєння і впровадження нових бібліотечних технологій. Тому й працюють успішно в бібліотеці творчі програми, Мала Академія народознавства, клуб цікавих зустрічей "Дозвольте відрекомендувати". Нинішня бібліотека - справжній центр міжособистісного спілкування.
Не менш зацікавлена Ольга Павлівна в успішній роботі всіх дитячих бібліотек області, вболіває за їх становище, по можливості допомагає вирішувати проблеми, буваючи в районах, не оминає владні кабінети, щоб десь попросити про підтримку бібліотеки, а десь похвалити за відмінну роботу. Ще є одна особливість кадрової політики - дуже особиста, але вона теж має відношення до створення та зміцнення колективу. До директора йдуть зі своїми особистими життєвими проблемами, бо всі твердо переконані у тому, що їх тут уважно вислухають, і, що вони тут завжди отримають добру пораду та допомогу. Саме цим і здобула Ольга Павлівна повагу та любов колективу, визнання та авторитет у керівних органів. Минулого року її було нагороджено Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України "За багаторічну плідну працю в галузі культури". Має вона й інші відзнаки - Почесні грамоти Міністерства культури і мистецтв України, облдержадміністрації, обласного управління культури.
Колектив обласної бібліотеки для дітей "Юний читач" має сьогодні цікаві та соціально значущі плани, які буде успішно реалізовувати на чолі зі своїм досвідченим директором Ольгою Павлівною Башкатовою.