"Скільки себе пам'ятаю, завжди згадую Херсонську обласну бібліотеку для дітей - мою юну, завжди любиму Академію книжкових наук." Так розпочинався один з листів колишнього читача обласної бібліотеки для дітей, льотчика-винищувача, капітана І рангу, Героя Радянського Союзу Петра Якубовського, написаного ним у 1974 році з нагоди 50-літнього ювілею бібліотеки. Петро Якубовський згадував, що бібліотека у 30-ті роки стала "альма-матір'ю" для цілого покоління юних херсонців, до якого належали й відомі сьогодні в нашій країні та за її межами поети-фронтовики Євген Фомін та Арон Копштейн. І кожне наступне читацьке покоління мало своє яскраве обличчя, свої зоряні імена - трударів і поетів, олімпійських чемпіонів і державних діячів.
Відлік років біографії Херсонської обласної бібліотеки для дітей розпочався задовго до її офіційного дня народження. У ХІХ столітті учні гімназій, шкіл, училищ міста активно відвідували першу громадську бібліотеку, засновану в 1872 р., (нині це бібліотека ім. Олеся Гончара). І в історії бібліотечного обслуговування читачів-дітей навіть був такий факт, коли за розпорядженням начальства херсонських училищ у 1876 році школярам на деякий час було заборонено користуватися бібліотекою, і кількість відвідувань зменшилася на 90 відсотків! На той час діти складали понад 60 відсотків загальної кількості користувачів, і дирекція бібліотеки приділяла юним читачам значну увагу, як свідчать звіти, "виявляла турботу щодо створення більш гігієнічних умов для читачів-дітей." Результати аналізів читання, які регулярно проводились на той час, показали, що найпопулярнішими серед школярів були твори Ж. Верна, М. Ріда, Т. Гофмана, В. Скотта, видача яких складала 150-200 разів на рік.
Після встановлення в Херсоні Радянської влади у січні 1918 року фонди бібліотеки були націоналізовані, і основною формою бібліотечного обслуговування стали колективні абонементи, пересувні бібліотечки, показові "розказування" для керівників дитбудинків і трудових шкіл. 1 лютого 1924 року за рішенням міської виконавчої влади 3-тє відділення Центральної міської бібліотеки було реорганізовано у спеціалізовану міську дитячу Центрочитальню на основі фонду бібліотеки колективного Товариства прикажчиків "Помощь". Саме цей день вважається днем народження майбутньої обласної бібліотеки для дітей, яка з дня заснування стала, за свідченнями сучасників, "вражаюче востребуваною". Під керівництвом першої завідуючої Сухотіної Ревекки Володимирівни, яка очолювала бібліотеку до 1950 року, в дитячих закладах проводилися читки, бесіди, художні розказування. Діти в бібліотеці не тільки читали, а й займалися літературною творчістю, випускали стіннівки, проводили вечори художньої самодіяльності. Завдяки добре організованій індивідуальній роботі з читачами з 1926 року бібліотека стала дослідною базою Московського інституту дитячого читання. У 1935 році бібліотека почала отримувати обов'язковий безплатний примірник дитячої та юнацької книги, що дало новий поштовх її розвитку. Вже напередодні Великої Вітчизняної війни бібліотека обслуговувала більше ніж 5 тис. читачів тільки на абонементі, а бібліотечний фонд налічував тоді понад 60 тис. примірників. На жаль, за роки фашистської окупації міста весь книжковий фонд бібліотеки було знищено. Але вже з перших днів визволення розпочалася копітка робота по збору книг, до якої залучалися актив бібліотеки та населення міста, і поступово діяльність бібліотеки стала відновлюватися.
1 квітня 1946 року за рішенням облвиконкому міська дитяча бібліотека була реорганізована в обласну бібліотеку для дітей та юнацтва, а з 1963 року книгозбірня отримала статус обласного методичного та бібліографічного центру для бібліотек всіх систем і відомств, що обслуговують дітей. З цього часу вона виконує функції регіонального центру рекомендаційної бібліографії для дітей та організаторів дитячого читання. Саме в цей період започатковується серія посібників "Херсонські письменники - дітям", які на той час виходили за формою бібліографічних пам'яток, закладок, рекомендаційних бесід та оглядів. На 70-ті роки припадає день народження щоквартального інформаційного бюлетеня "Література на допомогу вивченню шкільної програми і для позакласного читання", який сьогодні трансформувався у поточний список літератури "Позакласна та виховна робота в школі". Становленню обласного методичного та бібліографічного центру сприяла самовіддана праця досвідчених фахівців бібліотечної справи: О.М. Абрамової, П.С. Бородавки, П.Є. Сандрацької та інших.
Нові можливості структурної розбудови закладу з'явилися після переїзду бібліотеки у просторе приміщення по вул. Червоностудентській, 21, отримане завдяки старанням директора Валентини Трохимівни Гур'янової. Тоді відкрився новий відділ естетичного виховання із залом для прослуховування грамплатівок, перегляду діафільмів та кінофільмів. У масовій роботі почали застосовуватись нові активні форми: літературні подорожі, ігри, вікторини, конкурси. Виникають і поширюють свій вплив групи та клуби за інтересами. Досвід спільної роботи зі школами з пропаганди бібліотечно-бібліографічних знань серед учнів 1-8 класів було узагальнено державними методичними центрами та рекомендовано до впровадження в усі дитячі книгозбірні.
Державотворчі процеси кінця 80-х - початку 90-х років викликали сплеск інтересу до власної історії, краєзнавства та обумовили перебудову системи методико-бібліографічних видань бібліотеки. На зміну "малим формам" бібліографії прийшли серії покажчиків "З минулого нашого краю" на допомогу вивченню в школі курсу "Історія України", в якій було опубліковано покажчики "По сторінках давньої історії Херсонщини" (1992), "Літописи свідчать: Херсонщина у часи середньовіччя" (1994), "Козацька слава наших предків: українське козацтво на Херсонщині" (1994). У масовій роботі перевага стала надаватися діалоговим, дискусійним та ігровим формам популяризації книги, а саме: бенефісам читачів, захисту читацьких формулярів, літературним мандрівкам, іграм-вікторинам, конкурсам тощо. У результаті кількість читачів за 1990-1992 рр. збільшилася майже вдвічі - з 6,5 до 10,5 тис. чоловік.
З 1993 року, завдяки старанням заступника директора з наукової роботи Н.Г. Груздової, починається ера комп'ютеризації бібліотечно-бібліографічних процесів. Створюється локальна мережа ЕОМ з 8 машин, формуються бази даних нових надходжень, публікацій у періодиці, краєзнавчих документів. За допомогою оригінальної програми "Statist" запроваджується комп'ютерний облік обслуговування читачів. Різноаспектні аналітичні дані дозволяють оперативно коригувати інтенсивність та екстенсивність процесу залучення дітей до читання, користування бібліотекою.
Останні роки минулого століття знаменні для історії бібліотеки успішною реалізацією нового завдання - сприяння розвитку здібностей дітей. Нового звучання набула робота з юними талантами з появою в бібліотеці Обласного об'єднання дитячих письменників краю, добре відомого в Україні як літературно-мистецький гурт "Малючок-степовичок". Читання та обговорення нових творів, презентації останніх публікацій, масові заходи за участю майстрів слова привернули увагу творчо обдарованих дітей, які знайшли в бібліотеці підтримку і пораду. А Валентина Михайлівна Нижеголенко, на той час бібліотекар відділу обслуговування дошкільників та молодших школярів, нині член Національної спілки письменників України, згуртувала юні таланти в об'єднання з символічною назвою "Паросток". Спочатку почали з'являтися публікації окремих творів, потім колективних збірників під загальною назвою "Таврійський колосок" (у друкованому вигляді та у формі електронної публікації на сайті бібліотеки), а згодом і персональні збірочки творів окремих членів гурту ("Стає журавка на крило" О. Іванець, "У думках за обрій відлітаю ..." Д. Зарівної).
Суттєвих змін зазнали біобібліографічні видавничі проекти. Персональні покажчики, що виходять у серії "Херсонські письменники - дітям!", відтепер готуються за участю авторів. Літературно-критичні матеріали, огляди творчості опрацьовуються провідними вченими-філологами. Кожен випуск містить матеріали на допомогу вчителю та бібліотекарю: сценарії масових заходів за творами автора. Глибокий інтерес до літератури рідного краю, вивчення якої включено до шкільних програм, обумовив появу нового видавничого проекту - серії бібліографічних нарисів та літературних розвідок під загальною назвою "Літературно-краєзнавчі студії". Кожен персональний випуск готується спільно з працівниками літературного відділу краєзнавчого музею, науковцями Херсонського університету, членами обласного відділення Національної спілки письменників України. Серія адресується членам шкільних наукових товариств, літературних гуртків, вчителям-філологам і містить розробки уроків до шкільного курсу "Література рідного краю" та поради вчителю щодо проведення інноваційних за формою уроків.
Характерним для методичної діяльності цього періоду стала переорієнтація на надання практичної допомоги фахівцям шляхом забезпечення їх сценаріями інноваційних заходів, які вийшли в серіях "Бібліотечний місяцелік". Було видано чотири випуски розробок проведення народознавчих свят з дітьми різних вікових категорій. А от випуск "Шкільний місяцелік" структуровано за календарем шкільних свят. Високо поціновані бібліотекарями-практиками добірки сценаріїв інноваційних бібліотечних уроків, які узагальнюють практику обласної дитячої книгозбірні щодо проведення заходів з бібліотечного орієнтування і вийшли друком під назвою "Бібліотечні уроки. Альтернативні теми, інноваційні форми".
Перемога у конкурсі "Інтернет для читачів публічних бібліотек" визначила якісно новий рівень розвитку книгозбірні. 4 грудня 2001 року одним з перших в Україні відчинив свої двері Інтернет-центр Херсонської ОБД, облаштований вісьмома місцями доступу до Інтернету. Цю дату можна вважати днем народженням бібліотеки в новій якості - як бібліотеки "гібридної". Розпочалося інтенсивне напрацювання власних інформаційних ресурсів, представлених у червні 2002 року на web-сайті.
Одним з головних завдань дитячої бібліотеки при організації вільного доступу до Інтернету, безперечно, є навігація в ресурсах Мережі. Саме з цією метою на сайті, в числі перших публікацій, було представлено серію путівників, "шпаргалки" для Інтернет-мандрівників: "Гід в країні Павутинича" - для малюків, "Інтернет: що? де? як?" - для підлітків, сторінки для вчителів, батьків, бібліотекарів. Анкетування користувачів бібліотеки в травні минулого року продемонструвало високу востребуваність навігаційних ресурсів сайту: 58.8 % тих, хто звертався до ІЦ з метою пошуку інформації, знайшли її за допомогою вебліографічних ресурсів, напрацьованих персоналом книгозбірні. Бібліотекар при цьому виступає як лоцман у морі Інтернет-ресурсів: допомагає юним користувачам ефективно шукати інформацію, критично її оцінювати і творчо використовувати.
Паралельно велась розробка повнотекстових ресурсів: електронна бібліотечка творів херсонських письменників для дітей "Малючок-Степовичок", краєзнавчий проект "Літопис Херсона", рубрика "Інтелектуальна еліта Херсонщини" (нариси та есе, присвячені видатним херсонцям), біобібліографічні матеріали з краєзнавчих видавничих серій бібліотеки, сценарії кращих заходів - читацьких конкурсів, бібліошоу. З'явилися на сайті і тематичні бібліографічні списки, наприклад, "Херсонщина козацька", "Херсонщина в роки голодомору", доповнені повними текстами публікацій тощо.
На підтримку дитячої творчості спрямовані п'ять інтерактивних творчих проектів бібліотеки: