Д и т я ч и й к а л е й д о с к о п
"Юні таланти"
Волинська обласна організація Національної спілки письменників України, Управління в справах сім'ї та молоді облдержадміністрації та Волинська обласна бібліотека для дітей вже протягом 4-х років проводять серед школярів-волинян традиційний обласний літературний конкурс "Думи і мрії". Уміння побачити, як "одягала роси хустинку рясна зелень на полях", відчути і розповісти, які бувають думки (малесенькі, прозорі, наївні, допитливі), змалювати словом кольори неба, в якому ховаються таємниці вічності, - такі здібності й творчі можливості проявили автори-діти, а їхні твори побачили світ.
Видано вже дві невеличкі збірки. Ми пропонуємо вам, шановні друзі, ознайомитися з окремими дитячими творами
Ніч повільно плине попід небесами,
Вітерець співає колискову мами,
Зіроньки на небі - пелюстки опалі,
Тихо сон покличе у безмежні далі.
Полечу над світом мріями-думками,
Радістю й журбою поділюсь з зірками,
Місяць приголубить ніжними руками...
Пропливло дитинство добрими казками.
Марія Антонюк,
учениця 10 класу
Луцької ЗОШ № 25. 1998 р.
|
К о л о д я ж н е
Манить запах вишневого листя,
У вікно заглядають гілки.
Тут світлішають душі і лиця,
Йдуть сюди і старі, й малюки.
У Колодяжнім все розцвітає -
І садок, і квітки запашні.
Ніжна музика в серці лунає,
Наче Лесині дивні пісні.
Марія Кравчук,
учениця 7 класу
Луцької гімназії № 14. 1998 р.
|
|
Р і з д в ' я н а н і ч
Ніч різдв'яна ...
Сяють зорі.
В небі місяць - їх пастух.
У небесному просторі
Скрізь витає Божий дух.
Я дивлюсь на світле небо,
Все шукаю зірку ту,
Що цвіла над Віфлеємом
Як Господнєє знамення,
В ніч провісну і святу.
Іванна Літкович,
учениця 8 класу
Луцької гімназії № 21
|
Щ о п о т р і б н о д л я щ а с т я
Для щастя треба зовсім небагато -
Хоча б краплинку з моря доброти.
І мріяти, і вірити, і знати,
Що в цім житті комусь потрібен ти.
Для щастя треба зовсім небагато -
Чийсь погляд, повен ласки і тепла,
Щоб у душі любов цвіла, як свято,
А на землі поезія цвіла.
Наталя Шульська
учениця 8 класу
Берестянської ЗОШ
Ківерцівського району
|
В і т е р
На білій, як молоко, хмарі-велеті сидів Вітер. Прозорий, сильний і молодий. З тонкої свистілки видував хмаринки, як діти мильні бульбахи. Хмаринки переливались і сяяли на сонці. Але Вітрові набридло і він злетів, щоб прогулятись по землі. Там він зривав листочки з клена, змагався з велетнем-дубом, роздував листя з купки, старанно зметене людиною, куйовдив сіно в стіжку. А надвечір заночував у бабусиній старій куфайці, яка лежала на пеньочку під тином.
Люба Хвас,
учениця 9 класу
Любомльської ЗОШ № 1