У цьому році відкриття Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги в Рівненській обласній бібліотеці для дітей стало незвичайним. На сцені обласного театру ляльок перед гостями та учасниками свята виступали з привітаннями і концертними номерами не тільки місцеві письменники, друзі бібліотеки, артисти, а й вперше на суд глядацького залу була представлена казка–оперета Василя Безкоровайного «Червона шапочка» на слова Леоніда Полтави. Виставу було приурочено до 125-річчя від дня народження українського композитора В. Безкоровайного, і відбувалося це у рамках Національної програми «Закордонне українство» та програми «Повернуті імена» за сприяння доньки композитора Неоніли та її чоловіка Євгена Стецьківа. Протягом року в бібліотеках проводилися музичні вечори, книжкові виставки, на яких читачів знайомили з життям і творчістю композитора.
На жаль, творчість Василя Безкоровайного маловідома в Україні, бо життя склалося так, що він тривалий час мешкав у США. Музика композитора національна і своєрідна. Його творчість тісно переплетена з рідною землею, взаємопов'язана з народними пісенними мелодіями, хвилююча, задушевна та лірична. Вона йде від найпростіших обробок народних пісень до складних п'єс для скрипки, фортепіано, хорів, є і дитячі пісні.
Щоб повернути нащадкам музичну спадщину композитора, було видано книжку казку–оперету «Червона Шапочка» і безкоштовно передано бібліотекам для дітей, а бажаючим поставити оперету надавалося часткове фінансування. Ідея поставити на сцені дійство з багатьма персонажами, співом, танцями, в костюмах з українським колоритом припала до душі директору Рівненської обласної бібліотеки для дітей Ларисі Лісовій, і бібліотека першою в Україні відгукнулася на пропозицію пана Євгена Стецьківа. Відділ естетичного виховання читачів взяв на себе обов'язки посередника між адміністрацією бібліотеки та учнями місцевих шкіл. Бажаючих взятися за цю справу шукали недовго. Учні 3-А кл. ЗОШ № 1 м. Рівне і вчителі — Світлана Гемберг (викладач музики) та Катерина Зінчук (класний керівник) з радістю погодились поставити казку–оперету на сцені театру ляльок. Постановку танцювальних номерів взяла на себе керівник дитячого театру танцю «Арабеск» — Галина Золіна. Учасники її колективу підготували музичну композицію «Сонечко», «Вальс квітів», а у фінальному танці «Коломийка» танцювали разом з акторами.
Костюми та реквізит до вистави збирали діти, бібліотекарі, вчителі; дещо купували, шили, позичали в театрі. Справжнім скарбом став сценічний одяг колективу Галини Золіної – костюми Песика Бровка, Вовка, квітів та дерев. Готового костюму Білочки не було, тому за кошти спонсора був придбаний матеріал і пошито чудове вбрання для героїні. Нарешті ролі розподілено, тексти маленьким акторам роздано, залишилось тільки вивчити слова та запам'ятати танцювальні па ... Та ніколи не буває так, як хочеться. На заваді став карантин. Вже й до призначеної дати прем'єри залишилось не так багато часу, а дітвора все хворіє і хворіє. А коли в шкільних класах загомоніли дитячі голоси — почалися репетиції ...
Хочеться висловити подяку вчителю музики Світлані Гемберг, яка, не шкодуючи сил і свого вільного часу, займалася з юними акторами, вчила їх співати, декламувати вірші, шліфувала їхню акторську майстерність. Цікава історія сталася з виконавцем ролі гуцула–мисливця. Незадовго до прем'єри маленький актор захворів, і на його роль вибрали іншу дитину, яка разом з класним керівником Катериною Зінчук за один день вивчила всі слова, але теж захворіла. В цей час повернувся перший учень, а за два дні до прем'єри і другий. Хлопчики дуже хотіли виступати і щоб не образити дітей, не позбавити їх мрії зіграти на сцені, було вирішено ввести до акторської трупи обох. Так у спектаклі з'явився новий герой — брат мисливця. Можна було б розповісти ще багато цікавих історій і про виконавицю ролі Білочки, яка виступала з хворим горлом, і про те, як мама хлопчика, що грав Вовка, телефонувала і просила, щоб не шукали заміну, бо її дитина всіма силами намагається одужати і потрапити на сцену ...
І ось настав довгоочікуваний день прем'єри. У вестибулі театру ляльок бібліотекарі розгорнули книжково-ілюстративну виставку «Зачаровані казкою», на якій представили цікаві матеріали про життєвий і творчий шлях Василя Безкоровайного та Леоніда Полтави, різні видання «Червоної шапочки» з фонду бібліотеки і малюнки читачів до цієї казки. А у залі театру яблуку не було де впасти — глядачі приносили стільці лави або просто сиділи на східцях. Юні актори дуже хвилювалися, адже це був перший у їхньому житті виступ, та й де — на сцені театру ляльок, перед сотнями глядачів! На них прийшли подивитися друзі, однокласники, батьки, родичі і, навіть, сусіди. А ще ж преса і телебачення.
Коли прозвучали останні акорди фінального танцю, зал зааплодував. Деякі батьки і вчителі були приємно вражені прихованими талантами дітей. Школярі розкрили свої можливості, відпочили та розважились. Радісно-збуджені, горді і стомлені актори: Мозгова Катя, Виспінська Олена, Бондарчук Андрій, Романчик Дмитро, Муленко Олександр, Бойчук Аня, Боровський Євген, Левчук Катя, Богонюк Іра, Чирук Вікторія та Хабенко Аліна отримали подарунки, придбані за кошти пана Стецьківа — книги та футболки з логотипом бібліотеки.
Будемо сподіватися, що література, танець, музика і театр цікавитиме дітвору не менше, ніж комп'ютерні ігри і віртуальні герої.