Національна бібліотека України для дітей
     
Віртуальна довідка1
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
 
Написать письмо
 
 
   
Пошук по сайту  
 
Skip Navigation Links.
Про бібліотеку
Загальна інформація
Режим роботи
Контакти
Структура
"Вікно в Америку"
ЗМІ про бібліотеку
Спонсори
Благодійний фонд розвитку
Державні закупівлі
Вакансії
Послуги та сервіси
Новини
Замовлення екскурсій
Онлайн-події
Онлайн-проєкти
Читацькі об'єднання
Психологічна служба
Віртуальна довідка
Версія для слабозорих
Електронні ресурси
Електронний каталог
Електронна бібліотека
Видання бібліотек для дітей
Інтерактивні ресурси
Ключ
Почитайко
Т.Г. Шевченко для дітей
Книжковий експрес
«Україно, ми твої діти» (серія)
Бібліотека у форматі Д°
Природа і людина (рек. покажчик)
Музей книги
Творчість дітей
Пам'ятні літературні дати
Вибрані Інтернет-ресурси
Для дітей
Для дорослих
Дитячі бібліотеки в Інтернет
Це важливо знати
Читання - справа сімейна
ІнфоТека для дітей
ІнфоТека для дорослих
Інтернет-безпека для дітей
Інтернет-безпека для батьків
На допомогу бібліотекареві
Професійні новини
Бібліотеки України для дітей
Мережа бібліотек України для дітей
Національна секція IBBY
Асоціація дитячих бібліотекарів
Сторінка методиста
Проєкт "КОРДБА"
Інформаційна культура користувачів
Бібліотека + IT
Нові книги України
Книги обмінного фонду
Бібліотека: вчора, сьогодні, завтра

Прохіра Рудая,
заст. директора з наукової роботи Чернівецької обласної бібліотеки для дітей

Краєзнавство як сходинка до виховання духовності читачів–дітей

На перехресті історичних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи розташувався край з чарівною назвою Буковина, який ще називають зеленою гілкою України. Цей невеличкий край дійсно схожий на неповторний витвір природи, щедро вмитий водограями, швидкоплинними Черемошем та Прутом, глибокими водами Дністра, багатий на краєвиди незрівнянної краси, цілющі джерела та гірські і лісові пейзажі. А ще Буковина вражає етнографічною різнобарвністю. На невеликій за площею території завжди мирно уживалися українці, румуни, молдовани, росіяни, німці, євреї, поляки а також представники інших національностей, яких і сьогодні налічується понад 120. В області активно діють культурологічні товариства: румунської культури ім. Міхая Емінеску, єврейської ім. Е. Штейнбарга, польської ім. Адама Міцкевича, російської ім. Андрія Сахарова, австрійської та німецької культур.
На довгому історичному шляху пережито багато подій, і свій слід тут залишило немало яскравих постатей культури та громадського життя. Про багатьох із них — Ю. Федьковича, О. Кобилянську, І. Франка, Л. Українку — ми знаємо ще зі школи. Але ціла плеяда імен, які колись складали Європейську славу Чернівців, донедавна була вкрита порохом забуття. І тільки зараз вони повертаються до нас у назвах вулиць, на меморіальних дошках, пам’ятниках: перший буковинський православний митрополит Євген Гакман, найвизначніший греко-католицький митрополит Андрей Шептицький, найзаслуженіший бургомістр австрійської доби Антон Кохановський, літописець Чернівців професор Раймунд Фрідріх Кайндль, український інтелектуал європейського рівня, професор, Степан Смаль-Стоцький, німецький поет світової слави Пауль Целан, творець естрадної української пісні Володимир Івасюк, актор та кінорежисер Іван Миколайчук, співак Назарій Яремчук … Перелік цей можна продовжити і тому, що цю землю називають чи ненайпліднішою талановитими і творчими людьми.
А зберегти і примножити традиції нашого краю, народу і родоводу, відродити найдорожче — забуте слово, прислів’я чи приказку, мелодію материнської пісні, бабусину коляду чи щедрівку, вишивки, мережки свого краю, його історію, звичаї, традиції, обряди є пріоритетним у роботі Чернівецької обласної бібліотеки для дітей. Адже це дає кожній дитині змогу пізнати себе, народ, свою землю, допомагає правильно зрозуміти сторінки історії свого краю, формує вміння свято берегти і передавати із покоління в покоління все те, що створили наші предки. Не даремно мовиться, що, хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.
У бібліотеці оформлено краєзнавчий куточок «Буковина — зелена гілка України», де на чільному місці прапор міста Чернівці, портрет буковинського солов’я Юрія Федьковича, карта Буковини «По неповторних місцях». Тут зібрано літературу про наш край: історія, географія, економіка, культура, мистецтво, література, персоналії. В середині краєзнавчого куточку розгорнуто тематичну полицю «Місто моєї любові».
Для ефективного та швидкого обслуговування читачів з питань краєзнавства в бібліотеці створено банк даних «Буковиніана», що містить: краєзнавчу картотеку статей, методично-бібліографічні матеріали, альбоми та тематичні теки. Щорічно методичним відділом видається краєзнавчий календар, методично-бібліографічні матеріали та інформаційні листи. У 2005 році підготовлено і видано: «Стежинами творчості Володимира Вознюка» — літературна візитка до 55-річчя від дня його народження, «Чарівною мовою фарб» — мистецький вернісаж до 140-річчя від дня народження Миколи Івасюка, «В його піснях — душа народу» — Дмитрові Гнатюку — 80, «Калинова сопілка Буковини» — пам‘ятка читачам до 95-річчя від дня народження Параски Амбросій, «Чарівний світ казки Василя Кукульняка» — сценарій презентації книги «Жовтоносик», «З любов‘ю до рідного краю» — заочні мандрівки Буковини. Альбоми і теки: «Історія Буковини. Геральдика»; «Пам’ятники архітектури державного значення м. Чернівці»; «Надзвичайні ситуації в чернівецькій області»; «Буковина і буковинці у другій світовій війні»; «Буковинська Шевченкіана»; «Письменники України і Буковини»; «Літературна Буковина»; «Байки буковинських письменників». Серії матеріалів: «Вони прославили наш край» — Леонід Каденюк; Іван Миколайчук; Володимир Івасюк; Назарій Яремчук; Софія Ротару; «Письменники ювіляри року» — Михайло Івасюк; Володимир Вознюк; Василь Мельник; Михайло Ткач; Тамара Севернюк; Галина Тарасюк; Марія Матіос.
Для читачів у бібліотеці діють клуби та програми. На заняттях клубу «Буковинчики» читачі Чернівецької обласної бібліотеки для дітей вивчають історію рідного краю. Тематика занять різноманітна і складається з декількох блоків. i блок «Брама відчинена для гостей» — опис герба міста, опис прапора міста; «Черн-град на Пруті». ii блок «Таємниці старого міста» — ювілей древнього Цецина, «Коли в Садгорі з гармат гроші карбували», «І Рошош, де колись шумів густий ліс», «Маленький Відень» на півдорозі між Парижем і Стамбулом. iii блок «Ім‘я в історії міста» — «Буковинський соловій» (Юрій Федькович), «Ці стіни чули музику Лисенка», «Мелодії Ліста над Прутом», «Перший буковинський митрополит» (Євген Гакман), «Його називали батьком міста» (Антон Кохановський), «Літописець Чернівців» (Раймунд Фрідріх Кайндль), «Німецький Карузо з Буковини» (Йозеф Шмідт), «Чернівецькі адреси Пауля Целана», «Гірська Орлиця» (Ольга Кобилянська), «А пісня залишається …» (Володимир Івасюк, Назарій Яремчук). iV блок «Вулицями древнього Черна» — «Сім див Центральної площі», «Сім готелів та гість із Пергама», «Семибанний храм на Горечі», «Шіфа — це будинок», «Некрополі Чернівців», «Тринадцять площ старого міста», «Тут молилась Ольга Кобилянська», «Клекотала річка Клокічка».
Зустрітись з видатними та знаними людьми краю читачі можуть на заняттях клубу «Цікаві зустрічі»: «Буковина — край космічний» — зустріч з автором книги В. Пелехом, «Омріяний любов‘ю самоти» — з поетом О. Довбушем. «Казкар і чарівник» — з письменником Василем Мельником, «Мандри в дитинство» — з письменницею О. Савченко-Гнатюк, «Допоки музика звучить» — з народним артистом України Павлом Дворським, «Митці буковинського краю» — з автором книги «Зірки не гаснуть» Ю. Гусаром, «Стежками творчості Володимира Вознюка» — зустріч з поетом.
Із звичаями, традиціями та обрядами рідного краю читачі знайомляться на заняттях за культурологічною програмою «Джерела»: «У звичаях, традиціях народу ти душу Буковини пізнавай», «Дзвенить колядою буковинська хата»; «День Великий, день весняний, День святковий, день Пасхальний», «Писанка, Великодня моя», «Вічне джерело духовності — ікони», «Чарівне зілля Зелених свят», «Покровонько, Покровонько, покрий мою головоньку», «А хто, хто Миколая любить» та ін. Форми роботи різноманітні — зустрічі, участь у народних святах та обрядах, еколого-літературні експедиції, фестивалі, конкурси, виставки робіт, а також суто бібліотечні — огляди, бесіди, інформації, методичні поради та ін.
В краї діє обласна програма розвитку краєзнавства на 2002–2010 роки. Для забезпечення виконання цієї програми тісно співпрацюють бібліотеки, навчальні заклади, музеї: краєзнавчий, архітектури та побуту Буковини, літературно-меморіальні — О. Кобилянської, Ю. Федьковича, В. Івасюка, української діаспори, також обласний навчально-методичний центр культури Буковини, обласний інститут післядипломної педагогічної освіти та позашкільні установи. Основним завданням такої плідної співпраці є сприяння всебічному вільному розвитку особистості, вихованню поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей українського народу та інших націй і народностей, формуванню у молоді усвідомлення своєї відповідальності за збереження і примноження духовних скарбів українського народу.
Свою роботу Чернівецька обласна бібліотека для дітей висвітлює на сторінках газет «Молодий буковинець», «Буковинське віче», «Крайова освіта», на екрані державної телерадіокомпанії «Буковина», в ефірі Чернівецьких телерадіокомпаній «Місто» і «ТВА».
Кредом для працівників Чернівецької обласної бібліотеки для дітей у роботі з краєзнавства є слова із заповіту старого батька — героя новели «Думи старика» Ольги Кобилянської, де він на порозі відходу з життя, прощаючись з дітьми, наказував їм: «Пасма золотого не губіть за собою ..., щоб не згубили сліду матері вашої і батька, і діда, і прадіда … Згадуйте предків своїх, щоб історія перед вами не згасла …»

 

Для редагування, видалення інформаціі про дитину з сайту або повідомлення про нелегальний контент Ви можете звернутися за адресою: library@chl.kiev.ua

 
 
Останнє оновлення: 4/15/2021
© 1999-2010р. Національна бібліотека України для дітей