Конкурс на краще виконання віршів М.Г. Івасюка як форма роботи
бібліотеки з формування духовності читачів-дітей
Той, хто хоч раз у житті співав «Червону руту», назавжди запам’ятав відчуття радості, яке охоплює душу від правдивих і щирих слів. Вона з’явилася у 1970–1971 рр. Завдяки їй світ дізнався, яка чудова країна є в Європі, якою прекрасною мовою там співають про кохання. Для українців, розкиданих по всьому світу, «Рута» стала джерелом наснаги і віри в світле майбутнє рідної землі. Автор, буковинець Володимир Івасюк, написав цю диво-пісню, коли йому було всього 21 рік. Він плідно працював, створював нові шедеври, які виводили нашу пісенну творчість на нові простори світу. Та тільки-но йому виповнилося 30 років — вбили, і довгі роки замовчували правду про його життя і творчість. Навіть більше. Було накладено табу на виконання його пісень. Проте вони жили і житимуть в народі і сьогодні. А від цих трагічних днів, місяців, років залишилися нам на спомин вірші Михайла Григоровича Івасюка — батька Володимира. Вічний біль і безмежне горе вилилися в строфи про Сина і про Час. І народилася збірка «Елегії для сина». На схилі віку письменник М. Івасюк опублікував в журналі «Жовтень» (1988 р., № 9–10) повість-зойк, повість-реквієм, повість-біографію «Монолог перед обличчям сина», пронизану щемливою батьківською любов’ю.
У 2002 році Чернівецька обласна бібліотека для дітей і Чернівецький меморіальний музей Володимира Івасюка, очолюваний на той час Парасковією Нечаєвою, на честь 85-річчя від дня народження М.Г. Івасюка вперше провели конкурс на краще читання його віршів зі збірки «Елегії для сина». Як відомо, проводяться конкурси молодих виконавців «Червона рута», молодих композиторів-аматорів «Мандрівний музика». І ось тепер — конкурс бібліотечний. У журі запрошено письменників, журналістів, акторів театрів, бібліотекарів, музейних працівників, музикантів. Мета конкурсу — ознайомлення з творчістю В. Івасюка, формування у читачів літературних смаків та творчих здібностей. Усі учасники конкурсу одержують книги місцевих авторів, переможці — нагороджуються грамотами та книгами класиків української літератури. Як показує досвід, наші читачі радо беруть участь у конкурсі (у першому — 16, у четвертому вже 42 конкурсанти). Якщо спочатку діти читали тільки твори М. Івасюка зі збірки «Елегії для сина», то на третьому і четвертому конкурсах уже з’явилися і авторські роботи про свої враження від читання цих творів, інсценування творів, музичний супровід читання, адже відомо, що улюбленим інструментом Володі була скрипка. У бібліотеці діє постійна фотовиставка «Із сімейного альбому: батько і син Івасюки». У краєзнавчому куточку читачі знайомляться з творами М.Г. Івасюка, газетно-журнальними матеріалами про життя і творчість батька і сина Івасюків. У клубі «Буковинчики» проходять зустрічі з людьми, які добре знали сім’ю, з сестрою Оксаною, яка, як і батько, викладає українську філологію в ЧДУ, з журналістами.
Іван Миколайчук, Володимир Івасюк, Назарій Яремчик … Три співаки — Іван, Володя і Назар у буковинській, українській та й світовій культурі навічно благословенні.
Бібліотечні працівники всіма доступними формами і методами пропаганди намагаються пробудити і підтримати інтерес до культурного надбання в палких дитячих серцях. Адже з конкурсантами приходять їх уболівальники, учителі, батьки, бібліотекарі, а хід конкурсу висвітлюється в місцевій пресі і по телебаченню. Книжка М. Івасюка «Елегії для сина» витримала вже два видання, на неї — постійний попит у бібліотеках і книгарнях. Сподіваємось, що діти від спілкування з творами Івасюків стануть добрішими, милосерднішими, будуть любити свою родину і Батьківщину.
Конкурс став уже обласним, сподіваємось, стане і всеукраїнським, і ми впевнені, що робимо потрібну справу.