У Закарпатській області користувачів–дітей обслуговують 19 спеціалізованих бібліотек — сільські бібліотеки–філії та шкільні. Бібліотеки області, працюючи активно i творчо, докладають чималих зусиль, щоб стати справжніми інформаційно-культурними центрами на місцях та відігравати важливу роль у вихованні підростаючого покоління. Але, на жаль, сьогодні доводиться говорити i про негативні тенденції в діяльності дитячих бібліотек області, зокрема, слід відмітити зменшення мережі, застарілість фондів, відсутність стабільного фінансування для їх поповнення та низький рівень технічного оснащення. Значна частина сільських бібліотек–філій знаходиться у незадовільному стані, як і матеріально-технічна база багатьох бібліотек області для дітей.

Працівники бібліотек розуміють, що треба заявляти про себе як про соціально необхідну установу, і що престиж бібліотеки залежить від зацікавленості в ній користувачів. Саме тому бібліотекарі прагнуть створювати комфортні умови для caмореалізації читачів, їхнього спілкування, поповнення інформаційного багажу, повноцінного проведення дозвілля. Відповідно до зростання та ускладнення запитів читачів, що зумовлені змінами у шкільних програмах та введенням нових предметів, переорієнтовують i діяльність бібліотек. Виникає нагальна потреба оновлення бібліотечних фондів. Наявний книжковий фонд сьогодні складає 2387397 прим. бібліотечних документів. За галузями знань переважає гуманітарна література — 81,4%, з яких українською мовою лише 50%. Негативно впливає брак галузевої літератури на актуальність і оперативність надання інформації та допомогу навчальному процесу. Відсоток суспільної (9,5%), природничої (5,6%), технічної (3,5%) літератури свідчить про неспроможність бібліотеками виконання своєї основної інформаційної функції без використання інших джерел — періодичних видань, Інтернет тощо. При цьому рівень передплати періодики теж не відповідає потребам бібліотек. Кількість періодичних видань, що передплачують більшість бібліотек, від 13 до 20 назв, з яких приблизно 40% йдуть на допомогу освіті. Дещо краще становище з періодикою у ЗОДЮБ — 193 назви, Мукачівській МЦДБ — 116 назв, у Міжгірській — 56.

Стан поповнення фондів бібліотек для дітей та юнацтва не додає оптимізму: на фоні зростання кількості користувачів-дітей в області у 2005 році (+4502) та книговидач (+33299) рівень надходжень для дітей зменшився на 4410 прим. Кошти з державного бюджету на придбання літератури майже не виділялися. Якщо в центральних бібліотеках для дітей протягом звітного року фонд збільшився на 7239 прим., що теж вкрай недостатньо, то в філіях він зменшився на 44179 прим. внаслідок того, що кількість вибуття за зношеністю переважає кількість надходжень: надійшло у 2005 році до філій 12437 видань, вибуло 40340 примірників. Джерела надходжень, на жаль залишаються, в основному, як безкоштовні програми: «За програмою особливо значущих», «За сприяння ОДА», ОРФ, «В дар від читачів та організацій». Але, незважаючи на всі негаразди, бібліотеки потрібні дітям, про це свідчить невпинне зростання показника відвідуваності.

Позитивний імідж, від якого напряму залежить статус бібліотеки, створюється дитячими бібліотекарями, починаючи з зовнішнього вигляду приміщення, яке у більшості бібліотек має привабливий вигляд, і закінчуючи рекламою послуг. У читальному залі Іршавської РДБ оформлено стенд «Ми вам розкажемо про себе», який знайомить користувачів з послугами бібліотеки, графіком роботи гуртків, планом заходів. Мукачівська ЦМДБ, використовуючи вікна–вітрини бібліотеки, надає інформацію про надходження нової літератури, періодичних видань, про плани масових заходів під час шкільних канікул, розміщує фотостенди тощо. Досить розповсюдженими є і такі форми реклами, як звіт бібліотеки перед населенням під час проведення днів відкритих дверей, семінарів, вересневих нарад вчителів. Протягом року в дитячих бібліотеках Іршавського, Мукачівського, Виноградівського, Міжгірського районів проводяться акції на підтримку своїх бібліотек з метою привернення уваги громадськості та органів влади до їх нагальних проблем.

Одна з найголовніших функцій бібліотек — інформаційна — багатоаспектна і тісно пов’язана з освітньою. Для формування інформаційної культури читачів використовуються різноманітні форми роботи: бібліотечні уроки «Твої помічники у виборі книг», «Як користуватися енциклопедичною літературою»; бібліографічний покажчик «Книга про книгу» (Мукачівська ЦМДБ); бібліографічні ігри «Запрошення до країни Читалії», «Від А до Я» (Ужгородська, Мукачівська ЦМДБ). З метою інформування читачів про нові надходження проводяться інформаційні коктейлі, дні ерудита, дні інформації, складаються аналітичні списки літератури. Як показує практика, більшість користувачів віддає перевагу інформації, що вже пройшла первинну обробку та систематизована, а у бібліотеках області це: папки–досьє, накопичувачі та бібліодайджести «Мій край — Закарпаття» (Хустська РДБ), «Наш земляк — Степан Жупанин», «Краса і сила рідної мови», «Великодні традиції українців» (Іршавська РДБ), «Ужгород — місто моє», «Видатні постаті ХХ ст.» (Ужгородська ЦМДБ), «Міжгірщина — моя мала Батьківщина», «Як зачую коломийку» (Міжгірська РДБ); предметні тижні, дні знань, виставки нових надходжень. Усі ці форми активно використовуються як ефективні засоби оперативного інформування на допомогу освіті. А ось використовувати мультимедійні засоби, на жаль, має можливість лише обласна бібліотека, де є комп’ютерна техніка і створюється мультимедійний фонд. Інформаційні списки літератури «Для вас, педагоги!», що складаються для інформаційної підтримки організаторів дитячого читання, є не тільки традицією — це одна з важливих складових діяльності бібліотек.

Важливим джерелом отримання інформації є періодичні видання, які містять найповнішу оперативну інформацію і дозволяють заповнити прогалини у комплектуванні з багатьох тем. З 200 назв, які виходять в Україні, «Шкільний світ» видавництва «Перше вересня» пройшло випробування часом та користується підвищеним попитом. Це видання є цінним джерелом інформації як для педагогів, так і для учнів. Також заслуговують на те, щоб обов’язково бути в бібліотечних фондах, і видання спеціалізованого видавництва «Педагогічна преса», а це близько 20 фахових газет і журналів європейського рівня: «Освіта в Україні», «Сільська школа», «Всесвітня література в середніх навчальних закладах», «Історія в школах України», «Українська мова та література в середніх навчальних закладах» тощо. Високий рейтинг серед вчителів та учнів мають періодичні видання: «Все для вчителя», «Позакласний час». Для учнів передплачуються журнали «Паросток», «У світі математики», «Країна знань», «Ліцей», «Клас», «Репетитор абітурієнта», «Я студент», з екологічної тематики — «Чорнобильські дзвони». Формування ядра фонду періодичних видань цілком залежить від фінансових можливостей бібліотек, і визначає його кожна бібліотека з урахуванням своїх можливостей. Перевага при цьому віддається україномовним виданням і таким, з яких читач отримував би потрібну йому інформацію для навчання, самоосвіти та формування світогляду.

Бібліотеки області, намагаючись максимально виконувати своє призначення бути інформаційними, культурно-освітніми, духовними центрами, проводять велику багатопланову роботу, у якій одне з чільних місць посідає патріотичне виховання, метою якого є формування соціально зрілої особистості, її національної свідомості та громадської позиції. Історична пам’ять, повага до свого минулого — лейтмотив заходів, приурочених до Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій, зокрема: акції «Запали свічку» (Іршавська, Міжгірська, Перечинська РДБ), презентація книги «Голод 33», книжкова виставка «Трагедія людства» (Хустська РДБ). До блоку патріотичного виховання входять такі заходи, що знайомлять дітей з державною символікою, Конституції України, а також, що присвячуються відзначенню Дня незалежності. Серед них урок державності «Моя Україна — соборна і вільна, я з нею пов’язую долю свою» (Великоберезнянська РДБ), конкурс малюнків «Я, моя родина, моя Україна» (ЗОДЮБ), літературна композиція «Я вірю в майбутнє твоє, Україно» (с. Сімер Великоберезнянського р-ну). У палітрі заходів з патріотичного виховання як на районному рівні, так і в сільських бібліотеках–філіях особливе місце відводилося 60-річчю Перемоги. Зокрема проводилися: урочистий вечір «Вклонімося великим тим рокам» (ЗОДЮБ), тиждень пам’яті, урок–реквієм «Вінок безсмертя», літературно-музична композиція «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» (Виноградівська РДБ), літературна година «Маленькі герої великої війни» (Хустська РДБ), літературний ранок «Вічна слава героям» (Іршавська РДБ). В Ужгородській міській бібліотеці для дітей активно працює ветеранський клуб «Світлячок». Директор бібліотеки О.І. Левко свого часу запропонувала безкоштовно використовувати своє приміщення. Сьогодні вона, досвідчений працівник культури, допомагає у роботі клубу — радить, які заходи планувати, кого запрошувати на зустрічі, організовуючи художню частину цих заходів. Тематика засідань клубу різноманітна: лекції на актуальні теми, зустрічі з депутатами, письменниками, літературні та музичні вечори, відзначення днів народження. На рахунку волонтерів клубу багато добрих справ, головною з яких є допомога самотнім немічним людям. Особливо позитивним у роботі клубу, який відвідують близько 60 ветеранів, є те, що він працює не від випадку до випадку, а щомісяця.

Вихованню громадянина-патріота сприяє велика просвітницька робота з екології краю. Протягом 2005 року з ініціативи Всеукраїнської екологічної Ліги проводився Всеукраїнський огляд–конкурс діяльності бібліотек, в якому брали участь і бібліотеки Закарпаття. Метою огляду була активізація роботи бібліотек у розповсюдженні знань з охорони навколишнього середовища, екологічної просвіти та культури молодих громадян. Екологічна ситуація в державі орієнтує нас на поєднання зусиль бібліотек з державними природоохоронними та громадськими організаціями з екологічної просвіти молоді для розв’язання екологічних проблем на місцевому, регіональному та державному рівнях.

Основними напрямами роботи бібліотек області з цього питання є:

- створення екологічного портрету області, міста чи села, де чітко визначені екологічні проблеми та участь бібліотеки у їх вирішенні;

- наявність у бібліотеці системи екологічної просвіти (від цільових комплексних програм до масових заходів);

- виконання бібліотекою функції інформаційного екологічного центру, створення системи довідково-бібліографічного обслуговування з питань охорони навколишнього середовища (від автоматизованих баз даних до банків даних на паперових носіях);

- залучення юнаків та дівчат до участі у рухах і заходах на захист збереження природи.

Формування екологічного світогляду читачів, дбайливого ставлення до навколишнього середовища, рідної природи — невід’ємна частина загального процесу становлення громадянина. Цьому сприяють як традиційні, так і нові форми роботи з екологічного напрямку: екологічна конференція «Доторкнутись до природи серцем», екологічний вечір «Про що розповідають квіти», літературне свято «Збережемо нашу Землю блакитною і зеленою» (Іршавська РДБ), екологічна конференція «Земля — наш спільний дім» (Мукачівська ЦМДБ), екологічний вечір «Щоб мудрість не стала безумством», міні-шоу «Екологічний бумеранг», «Екологічне асорті» (Виноградівська РДБ), акції на захист первоцвітів, акція «Замість ялинки — новорічний букет», «Птахи — наші друзі» (ЗОДЮБ). Активно використовується така форма популяризації екологічних знань, як стендова експозиція, наприклад: «Карта екологічних лих України», плакати «Екологічні проблеми України» (Мукачівська ЦМДБ), постійно діючий стенд «Станьмо на варті власного майбутнього» (ЗОДЮБ). Значна увага приділяється формуванню екологічної культури читачів у Перечинському районі. Цьому сприяють різноманітні за формою, глибокі за змістом заходи: літературно-екологічний круїз «Природа — джерело життя і краси», диспут «Екологія і суспільство», літературний вечір «Барви рідної землі» тощо.

Шанобливе ставлення до своєї малої Батьківщини, народних традицій і звичаїв — невід’ємна складова виховання громадянина–патріота. У діяльності бібліотек Закарпаття краєзнавчий напрям набув особливого значення на початку 90-х років у зв’язку з активізацією процесів національно-культурного відродження української нації. Введення краєзнавчих курсів у шкільні програми стало додатковим фактором, який розкриває нові перспективи і, водночас, ставить нові завдання перед бібліотеками. Виконуючи ці завдання, ми керуємося «Положенням про краєзнавчу діяльність бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України» від 1996 року, Указом Президента України «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні», підписаним на початку 2001 року. В Указі підкреслено «важливу роль краєзнавчого руху у відродженні традицій та історичної пам’яті народу, національно-патріотичному вихованні молоді». У бібліотеках області визначили такі напрями краєзнавчої роботи, які сприяють національно-патріотичному вихованню, а це і формування краєзнавчого фонду документами, присвяченими видатним особам та пов’язаними з краєм своїм походженням, і спогади відомих краян, нариси про історію краю, рукописні краєзнавчі матеріали тощо. Але використовується краєзнавчий фонд інтенсивно лише тоді, коли він адекватно відображений у краєзнавчому довідково-бібліографічному апараті. З урахуванням змін у соціально-політичному житті краю і збільшенням тематичних запитів до краєзнавчої картотеки вводяться нові рубрики та наповнюються три її основні частини: персональна — документи про видатних осіб краю; топографічна — документи про окремі населені пункти, об’єкти, географічні території; систематична — висвітлення тематики краю в цілому, природи і природних ресурсів, екології; історії; етнографії, економічного розвитку, сільського господарства, освіти та науки, фізичної культури і спорту, суспільно-політичного та культурного життя, образотворчого мистецтва, літературного життя краю, творчості місцевих письменників та життя краю у художній літературі.

У розбудові Української незалежної демократичної держави важливу роль відіграє формування особистості громадянина, господаря і патріота своєї землі. Бібліотечне краєзнавство допомагає у досягненні цієї мети. Серед ефективних форм популяризації літератури про край мають місце краєзнавчі дні, зустрічі з відомими людьми краю, вченими, краєзнавцями; тематичні клуби та об’єднання, уроки пам’яті, екскурсії, вечори історичного портрета; аматорські об’єднання читачів-краєзнавців, метою яких є широка пропаганда творчості місцевих письменників, вивчення історії краю. Краєзнавчі музеї у бібліотеках міста Чопа, Рахівській та Перечинській РДБ — атрибутика їх краєзнавчої роботи. Цікаві форми з вивчення свого краю запроваджено у Виноградівській РДБ, серед них: турнір знавців поезії «Грай, трембіто» — до 100-річчя Ю. Боршоша-Кум’ятського, літературна вітальня «Син Карпатських полонин», присвячена творчості Ф. Потушняка. Важливою складовою діяльності всіх бібліотек області для дітей є відзначення знаменних дат видатних людей краю.

Активізації краєзнавчого руху та поширенню науково-дослідницької роботи з вшанування бойових подвигів захисників Батьківщини і трудівників тилу у боротьбі з фашизмом, вихованню молоді на прикладах бойових подвигів старшого покоління в ім’я миру та волі українського народу і незалежності нашої держави сприятиме проведення огляду–конкурсу музеїв, кімнат Бойової Слави на кращу організацію висвітлення подій Великої Вітчизняної війни, бібліотечних книжкових виставок «Над пам’яттю роки не владні», який триватиме з 1 квітня по 26 жовтня 2006 року. Конкурс було оголошено згідно з Постановою колегії управління культури та освіти і науки ОДА та президії обласної ради організацій ветеранів України.

Робота з різними категоріями читачів у кожній бібліотеці області має свої пріоритети. В Іршавській РДБ налагоджено обслуговування дітей з обмеженими можливостями життєдіяльності за місцем їхнього проживання. Для них бібліотека у співпраці з товариством Червоного Хреста влаштовує ранки, виставки творчості, благодійні заходи. У рамках благодійної акції «Не скупіться на добро», проголошеної бібліотекою у 2005 році, в селі Заріччя проводилася виставка творчості дітей–інвалідів. Ужгородська ЦМДБ третій рік поспіль приймає під час весняних канікул дітей–сиріт з Матвіївського дитячого будинку Запорізької області, а цього року діти приїхали в гості зі своєю власною концертно-розважальною програмою, яку читачі бібліотеки дивилися з великим задоволенням. Уже декілька років працівники відділу сімейного читання обласної бібліотеки співпрацюють з медико-реабілітаційним центром «Дорога життя». Міні-театр бібліотеки «Теремок» неодноразово виступав перед дітьми–інвалідами з ляльковими виставами. Благодійні ранки для дітей–сиріт проводилися також Міжгірською та Тячівською РДБ.

Читачі дитячих бібліотек області завжди беруть активну участь у різноманітних всеукраїнських конкурсах, наприклад, «Найкращий читач 2005», «Хочу читати», у Всеукраїнському тижні дитячої та юнацької книги. В рамках виставки–ярмарку «Книжковий Миколай» з ініціативи обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, видавництва «Закарпаття», громадської організації «Нова форма» та редакції журналу «Барвінок» проводилося свято–конкурс «Розкажу Миколаю, про що я читаю». Однією з улюблених форм роботи наших бібліотек з сімейного виховання є родинні свята. До Дня Матері, Дня сім’ї проводяться цікаві заходи: «Батьки і діти — одвічне коло», «Від усієї душі» (Воловецька РДБ), «Тато, мама і я — це читачів сім’я» (ЗОДЮБ), «Свято нашої родини» (Мукачівська ЦМДБ) та ін., в яких активно беруть участь не тільки читачі, а й їхні батьки.

Клуби, гуртки, читацькі об’єднання останнім часом переживають піднесення. В основному, це об’єднання краєзнавчого та народознавчого спрямування: «Юні краєзнавці», «Берегині» (Іршавська РДБ), «Трембіта» (Міжгірська, Рахівська РДБ), «Полонина» (Воловецька РДБ), «Джерельце» (ЗОДЮБ) тощо, метою діяльності яких є ознайомлення дітей і підлітків з історією, народними звичаями та обрядами свого краю. Бібліотеки області беруть участь у різноманітних етнографічних масштабних заходах, зокрема, у фестивалі «Гуцульська бринза». У багатьох бібліотеках облаштовано музеї, кутки, кімнати, інформаційні зони, де проводяться виставки народних умільців, художників. Сприяє популяризації та розвитку дитячої творчості і діяльність гуртків «Веселка» (Виноградівська РДБ), «Журавлик» (Тячівська РДБ), «Чарівна нитка», студії «Еліт» (Іршавська РДБ) та ін.

Районні бібліотеки як методичні центри спрямовують свою діяльність на поширення кращого досвіду бібліотек України у сільські бібліотеки–філії. Систематично проводиться експертно-діагностичний аналіз діяльності бібліотек районів, впроваджуються активні форми підвищення кваліфікації: семінари, тренінги, школи, дні професійного спілкування. Питання, які розглядаються на семінарах, актуальні за змістом, різноманітні за формою, наприклад: «Еколого-просвітницька робота бібліотек» (Великоберезнянська ЦБС), де районна бібліотека для дітей виступала з консультацією «Роль книги у вихованні екологічної культури дітей»; «Краєзнавча робота бібліотек району як один з факторів національного відродження» (Берегівська РДБ); «Формування здорового способу життя, розвиток духовності, зміцнення моралі дітей та юнацтва», «Довідково-бібліографічне обслуговування користувачів, сучасне бачення та можливості бібліотек» (Іршавська РДБ).

В цілому бібліотеки області налаштовані на творчу, плідну роботу у тісній співпраці зі школами, дитячими виховними закладами, громадськими організаціями, що займаються проблемами дітей та підлітків. Тісний взаємозв’язок із засобами масової інформації, характерний майже для всіх районних бібліотек, сприяє популяризації їх діяльності та підвищенню іміджу.