Дванадцять місяців в одній книжці
Правила гри: Читачів ділять на дві команди, кожна з них отримує ігрове поле, розділене на 12 квадратиків. Бібліотекар по черзі задає командам запитання. Гравці мають правильно відповісти на них і швидше затулити квадрати ігрового поля.
Обладнання: Книжкова виставка, 2 карти ігрового поля (квадратики можна пофарбувати в білі (зима), зелені (весна), червоні (літо) та жовті (осінь) кольори), 24 картки із запитаннями.
Ведуча: Дорогі друзі! Певно, вам усім відома казка про дванадцять місяців, які у новорічну ніч збираються у лісі біля вогнища. Сьогодні ми також зустрінемося з ними, але не в лісі, а в книжці віршів Анатолія Костецького.
Читець:
Ці рядочки — голубі, в них літають голуби, достигають синьо сливи і дзвенить весела злива.
А оці рядки — зелені, тут і липи, тут і клени, тут травичка, і лужок, і пахучий огірок.
Ну, а ці рядочки — жовті, в них і сонечко, і жовтень, все навколо в позолоті — це, звичайно, їх робота!
А оці рядки від снігу ще вночі сіяли сріблом, але вранці сонце встало — і сніжок на них розтанув. |
Ведуча представляє команди, пояснює правила гри і проводить жеребкування, щоб визначити, яка команда розпочне гру.
Запитання до гри:
Про які місяці йде мова у віршах?
Такий мороз на річку сів,
що та аж заіскрилась,
і вже на видно окунів
крізь паморозь на кризі. (Січень).
Гуде над лісом вітровій,
стежки притрушує звірині,
гойдає люто горобину,
та брості обрива на ній. (Лютий).
Все прокидається поволі,
зі сну зимового встає.
Радіє гай, радіє поле,
земля поталу воду п’є. (Березень).
Вже небо пахне голубим,
міняють кору сині сосни,
куйовдять пір’я, щоб обсохло
на підвіконнях голуби. (Квітень).
Лише за ніч розквітнув сад,
казковий, тихий, чистий,
і на гілках дерев роса
веселкою повисла. (Травень).
Знов — літо, знову птах вітає
в піснях щоранку сонця схід.
Кульбаби очі золотаві
наївно дивляться у світ. (Червень).
І стільки ніжного тепла
на землю щедро лине,
що в ньому навіть зацвіла
стара столітня липа! (Липень).
Попід ліщиновим кущем,
що й не примітити одразу,
грибочки молоді вилазять,
умиті лагідним дощем. (Серпень).
Все засинає — бо осінньо
у всьому світі навкруги.
Заснуло в сонясі насіння,
заснула річка й береги. (Вересень).
А в лісі під густе сопіння
та цокіт білочок рудих
бокасті запашні гриби
пливуть у їжаків на спинах.(Жовтень).
Із дня у день ідуть дощі,
похмурі та колючі.
Холодний вітер уночі
вкрива льодком калюжі.(Листопад).
Найперший сніг упав на землю,
завис нечутно на гілках,
і забіліла сосон зелень
у наполоханих гайках. (Грудень).
Які друзі допомагають взимку не хворіти? (Санки, лижи й ковзани. Вірш «Зимові друзі»).
Навіщо сніговику мітла, відро і морква замість носа? (Мітлою він підмітає з дороги сніг, відром заливає ковзанку або ховає від хуртовини синиць, а моркву береже зайцям на сніданок Вірш «Добрий сніговик»).
Чому взимку дітей гріють рукавички? (Тому що бабусі і мами вплітають у них тепло своїх рук. Вірш «Рукавички»).
Як починається весна в однойменному вірші А. Костецького? («Славко — дражнила й забіяка — Наталці проліски приніс»).
Хто розбудив бруньки на гілках, коли забарилась весна? (Дощик. Вірш «Усміхнений дощик»).
Чому навесні квітнуть квіти? (З них випурхують кольорові сни. Вірш «Кольорові сни»).
Про що гуде джміль хлопчикові на підвіконні? (Про сонечко. Вірш «Джміль про сонечко гуде»).
Що побачив рибалка-дивак на рибалці? (Літній світанок. Вірш «Рибалка-дивак»).
Яка найбільша турбота є у літа? (Зробити так, щоб діти змогли підрости. Вірш «Літні турботи»).
Чому у вересневий теплий день весело метеликам? («Бо маленьким не віриться, що кінчається літо». Вірш «А метеликам — весело»).
Якого листа отримав хлопчик восени? (Листочок від клен. Вірш «Лист від зими»).
Як хоче хлопчик зупинити осінній дощ? (Знайти від нього ключик. Вірш «Осінній дощ»).
До змісту Наступна