Тетяна Палій директор Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. Н.К. Крупської

75 років — це ціле життя

75 — число солідне. Це ціле життя, низка цікавих подій, визначних дат. Саме стільки років виповнюється обласній бібліотеці для дітей ім. Н.К. Крупської, історія якої тісно пов’язана з життям одеситів і Одещини в цілому.

У 1932 році, після створення Одеської області, в містах і районах було сформовано державну бібліотечну мережу, що об'єднала 900 бібліотек різних типів з книжковим фондом понад 3 мільйони книг. З 390 масових бібліотек 129 мали дитячі фонди, і, крім того, в області діяли ще 334 шкільні бібліотеки. У 1933 році масовими бібліотеками користувалося вже майже 100 тисяч дітей. Постійне зростання книжкових фондів та кількості читачів поставило перед відділом народної освіти питання про організацію обласної дитячої бібліотеки, наділеної функціями методичного керівництва всіма бібліотеками, що обслуговували дітей. І у 1934 році, як повідомляла газета «Моло­да гвардія», по вул. 10-річчя Червоної Армії, буд. 64 (нині Преображенська) було відкрито Центральну дитячу бібліотеку з обласним методичним центром, книжковий фонд якої на той час складав 15 тис. книг. Однак детально прослідкувати історію розвитку бібліотеки в довоєнні часи виявилося неможливим через відсутність документів у Одеському архіві. Вивчення матеріалів, опублікованих на сторінках обласної газети «Чорномор­ська комуна» за 1934–1941 роки, показало, що, отримавши статус обласного методичного цент­ру, бібліотека активно включилася у роботу з надання практичної допомоги всім бібліотекам регіону, які обслуговували дітей. У зв'язку з початком Великої Вітчизняної війни частину її фонду було передано до обласної бібліотеки для дорослих, а частину переховували в себе працівники. Після визволення території області у квітні 1944 року почалося відновлення всього зруйнованого, в тому числі і бібліотечної мережі. На кінець 1944 року в містах і районах області читачів обслуговувало вже 120 масових бібліотек з фондом майже 400 тисяч книг.

28 січня 1946 року, за пропозицією відділу в справах культосвітніх закладів, Одеський облвиконком прийняв рішення за № 103 «Про організацію Одеської державної бібліотеки для дітей та юнацтва імені Н.К. Крупської». У відповідності з цим рішенням обласній бібліотеці для дітей передали частину приміщень та обладнання обласної бібліотеки для дорослих. Приміщення були напівзруйновані, без світла і опалення, та завдяки зусиллям колективу за досить короткий час майже усе відремонтували і на початку лютого бібліотека розпочала обслуговувати дітей і підлітків. Для юних читачів обладнали два читальних зали, відкрили методичний кабінет, створили пересувні бібліотечки.

У ті тяжкі часи директором була Ревекка Абрамівна Ривкіна — великий ентузіаст бібліотечної справи, яка зробила дуже багато для того, щоб підняти рівень методичного забезпечення керівництва дитячим та юнацьким читанням. На кінець 1957 року в бібліотеці було створено три відділи: абонементи для учнів 1–4 класів, 5–10 класів і читальні зали для цих категорій читачів, відділ комплектування та обробки літератури. У штаті працювало 10 чоловік, серед яких було два методисти і бібліограф. Усі фахівці, незалежно від посади, часто виїжджали до бібліотек області з метою надання практичної допомоги в організації бібліотечного обслуговування дітей. Книжковий фонд за цей час збільшився до 100 тис. прим., читачів було багато, часто черга за книгами закінчувалася на сходах. Приміщення стало тісним. Але розширити його вдалося лише у 70-і роки, коли бібліотеку очолила О.Ф. Ботушанська — справжній фахівець своєї справи і чудовий організатор. Нині Ольга Федорівна — директор Одеської наукової бібліотеки ім. М. Горького, плідну працю якої високо відзначено державою: вона є повним кавалером ордена княгині Ольги.

За період свого керівництва О.Ф. Ботушанська зробила значний внесок у розвиток обласної бібліотеки для дітей. Починаючи з 1974 року, у ній вже функціонують сім відділів: відділ обслуговування дошкільників та учнів 1–4 класів, відділ обслуговування учнів 5–9 класів, відділ естетичного виховання, відділ інформаційної та довідково-бібліографічної роботи, науково-методичний відділ, відділ гігієни, реставрації та збереження книжкових фондів, відділ комплектування та обробки літератури, міжбібліотечний абонемент. Широкого розмаху набирає видавнича діяльність, значно розширюється спектр науково-методич­них і бібліографічних видань. Одним з провідних напрямів стає поліпшення індивідуальної та масової роботи з дітьми.

Наприкінці 80-х — початку 90-х років демократичні зміни, що відбулися в нашому суспільстві, зумовили появу нових пріоритетів у діяльності дитячої бібліотеки. Вона стає центром гуманітарно-творчого розвитку особистості юного читача, запити, інтереси і уподобання якого є визначальними в організації системи бібліотечного обслуговування.

Досить складними в історії бібліотеки були 90-і роки: недостатнє фінансування та комплектування (книжковий фонд поповнювався лише завдяки дарункам одеситів), скорочення мережі, переведення працівників на неповний робочий день, загроза втратити частину приміщень. Колектив бібліотеки мужньо витримав всі негаразди і продовжував працювати, впроваджуючи нові форми роботи, розширюючи коло своїх друзів. Активно діяли клуби за інтересами, лекторії. У 1993 році бібліотека спільно з дитячим центром «Вер­сія» створила дитячу редакцію, у якій підготовлено і видано 5 книг юних авторів. І тільки з 2000 року, завдяки обласній адміністрації, яку очолював С.Р. Гриневецький, на комплектування та передплату періодичних видань почали систематично виділяти кошти.

Сьогодні обласна бібліотека для дітей — основна книгозбірня області, яку щороку відвідують майже 11 тис. читачів: дітей, вчителів, вихователів дитячих садків, студентів, батьків, бібліотекарів. До їхніх послуг 190 тис. книг, аудіовізуальні матеріали, понад 600 назв періодичних видань, методико-бібліографічні матеріали, теки-накопи­чувачі краєзнавчого змісту, традиційний довідково-бібліографічний апарат та електронні картотеки. За допомогою електронних баз даних, над створенням яких активно працює завідуюча інформаційно-бібліографічним відділом Людмила Василівна Чернікова, значно розширилися можливості задоволення інформаційних потреб читачів, виконання бібліографічних і картографічних довідок. За останні роки придбано ксерокс, 8 комп'ютерів, сканер, 7 принтерів. З 2008 року бібліотеку підключено до мережі Інтернету, що допомагає швидше та якісніше надавати читачам потрібну інформацію. Зараз працюємо над створенням веб-сайту і сподіваємося втілити цей задум у життя вже до кінця року.

У бібліотеці трудяться віддані своїй справі люди, які йшли до цієї професії різними шляхами, але залишилися лише ті, хто бачив у ній своє призначення. Адже дитячий бібліотекар — професія багатогранна, вона вимагає від людину бути і вихователем, і психологом, і лікарем, і юристом, а, головне, — артистом і режисером. Сьогодні у штаті бібліотеки 32 працівники, 27 з яких мають фахову освіту, 16 — стаж роботи понад 20 років. Колектив працює творчо, проводить багато масових заходів. Бібліотекарі часто самі пишуть сценарії, ще й виступають у ролях літературних героїв. Великою популярністю серед юних читачів користується ляльковий театр відділу обслуговування дошкільників та учнів 1–4 класів, яким завідує Ірина Олександрівна Бабінець. Вистави свого лялькового театру працівники відділу влаштовують не лише в бібліотеці, але й виїжджають з ними до різних дошкільних закладів Одеси.

Діти доволі часто приходять до бібліотеки не тільки взяти книгу чи відвідати читальний зал, а й поспілкуватися з ровесниками, письменниками, іншими цікавими людьми, записатися до клубу за інтересом, де можна розкрити свої творчі можливості. Активно працює у бібліотеці дитяче відділення Аркадійського літературного клубу, яким керує відомий письменник Богдан Іванович Сушинський. На його заняттях систематично проводяться літературні читання, виявляються талановиті діти. Щороку тут проходить конкурс юних поетів «Аркадійська осінь».

Діяльність колективу бібліотеки, перш за все, спрямовано на гармонійний розвиток дітей, формування у них сучасного світогляду, інформаційної та читацької культури, навичок самостійного пізнання світу, самоосвіти і самореалізації. Для цього активно використовуємо різноманітні форми роботи та наявні інформаційні ресурси. Подобаються нашим читачам заходи, що проходять у рамках традиційних всеукраїнських тижнів дитячого читання, Всеукраїнської книжкової виставки «Українська книга на Одещині». Захоплюючим і плідним був конкурс дитячої творчості на кращу книжку–саморобку «Моя мала Батьківщина», який проводили у 2006 році разом з обласним фондом соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів Збройних Сил. Кращі роботи читачів області, які надсилали до Національної бібліотеки для дітей, потім увійшли до складу Всеукраїнської пересувної виставки і подорожували не лише Україною, а й Польщею та Німеччиною. Цього року підведення підсумків обласного туру конкурсу перетворилося на справжнє свято книги, учасниками якого було понад 100 дітей — юних читачів з усієї області. Кожен з них отримав на згадку книгу і мав змогу подивитися виставу Одеського лялькового театру, в приміщенні якого відбувалося свято. Переможців нагородили цінними подарунками і поїздкою до Львова, де традиційним стало проведення конкурсу «Кращий читач», організатором якого є Форум видавців. Цікаво і змістовно у бібліотеці пройшли презентації книг місцевих авторів: В. Рутківського «Сторожова за­става», «Джури козака Швайки», С. Зубка «Яблу­невий сад», «Весь в бабочках мир», «Очень трудные загадки». У рамках виставки «Українсь­ка кни­га на Одещині — 2008» відбулася презентація книг Б.І. Сушинського «Лицарський хрест» та «Козацька енциклопедія».

Ми добре розуміємо, що робота з юними читачами у сучасних умовах — це постійний пошук невикористаних резервів та інноваційних методів. У відділі обслуговування учнів 5–9 класів, який очолює досвідчений фахівець, бібліотекар за покликанням Валентина Євгенівна Церковна, активно працюють над втіленням цільової програми «З криниці пам’яті черпаємо любов до краю», яка включає три основні напрями краєзнавства: історичне, літературне та екологічне. Заходи, що проводяться у рамках цієї програми, мають за мету не лише виховати у читачів бажання краще знати історію рідного краю, але й за допомогою різноманітних форм роботи значно розширити коло читачів та залучати до партнерства різноманітні заклади. Адже бібліотека — це відкрита система. Соціальне партнерство, співробітництво з різними організаціями та окремими особистостями, які часто виступають повноправними співавторами бібліотечних заходів, — одна з важливих складових у виховному процесі. Визнаним лідером у цьому напрямі є відділ естетичного виховання, який очолює Тетяна Миколаївна Баркар. Завдяки плідній роботі працівників цього відділу в останні роки значно розширилися творчі зв'язки бібліотеки з Одеською музичною школою ім. П. Столярського, Одеською музичною академією ім. А.В. Нежданової, центрами дитячої творчості «Дивосвіт» та «Самоцвіт», Одеською театральною школою, літературно-артистичною школою «Літаврія», «Будинком казки», Одеським державним цирком, художньою школою ім. К. Костанді та багатьма іншими організаціями.

Наша бібліотека, маючи статус обласної, не залишає поза увагою бібліотеки області, які обслуговують дітей. Провідні фахівці бібліотеки надають їм суттєву методичну та практичну допомогу, організують заходи з підвищення кваліфікації та різноманітні загальнообласні конкурси.

Підтримка на належному рівні статусу бібліотеки як культурно-дозвіллєвого центру багато в чому залежить від стану матеріально-технічної бази. На сьогоднішній день це питання для нас залишається проблемним, хоча і маємо деякі позитивні зрушення. Вдалося здійснити поточний ремонт у відділах естетичного виховання, обслуговування учнів 5–9 кл., обслуговування дошкільників та учнів 1–4 кл. Однак кардинально покращити умови обслуговування читачів нам, на жаль, не вдалося. Приміщення бібліотеки не дуже відповідало вимогам в минулі часи, а тим більше не задовольняє нас сьогодні, коли майже в 15 разів збільшився фонд, і значно зросла кількість користувачів. Предметом постійного нарікання батьків, які приходять до нас з дітьми, є сходи в темному під’їзді, якими їм доводиться підніматися на третій поверх, і які часто стають притулком для бомжів та наркоманів.

Занадто мале приміщення не дає можливості відкрити нові структурні підрозділи, в яких сьогодні відчувається нагальна потреба. Це відділи періодичних видань, іноземної літератури, Інтернет-клас. Не в змозі бібліотека забезпечити і більш широкий доступ до своїх фондів та активно працювати з такою категорією читачів, як діти з фізичними вадами, а також з майбутніми мамами, обслуговування яких для нас є одним з нових напрямів роботи. На жаль, неодноразові звернення до органів міської та обласної влади з проханням розширити приміщення бібліотеки поки що не дали позитивних результатів. Але ми все–таки сподіваємося, що колись, на радість наших маленьких читачів, їхніх батьків і нас, бібліотекарів, це питання буде вирішене. Адже зараз, як ніколи, ми відчуваємо відповідальність за майбутнє нашого суспільства, в якому людина має бути найвищою соціальною цінністю, найбільшим капіталом держави. І всім потрібно пам'ятати про те, що все починається з дитинства — найважливішого періоду в житті людини. Скільки вкладемо в дитинство, стільки й отримаємо, якими виростуть діти сьогодні, таким і буде наше майбутнє.