Відповідаючи на запитання, які книги користуються найбільшим попитом у дітей, бібліотекарі назвали 1414 книг, з них українських авторів — 493 (34,9%), авторів світової літератури — 800 (56,6%) та 121 (8,5%) — енциклопедичне і довідкове видання. За автором, назвою, тематикою бібліотекарі назвали 487 книг, з них українських авторів — 194 (39,8%), зарубіжних — 236 (48,5%), тематичних, енциклопедичних, довідкових видань — 57 (11,7%).
За відповідями бібліотекарів було визначено десятку творів, які діти запитували найчастіше. Це знову ж таки «Гаррі Поттер» Дж. К. Ролінг (названо 125 разів), «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка (74); твори В. Не-стайка (48); «Таня Гроттер» Д. Ємця (26); «Ніна…» М. Вітчер (24); «Мефодій Буслаєв» Д. Ємця (22); твори М. та С. Дяченків; «Країна Мумі Тролів» Т. Янссон (20 разів кожен); твори К. Вільмонт, «Хроніки Нарнії» К.С. Льюїса (18 разів кожен).
Виходячи з власного досвіду, бібліотекарі-експерти, перш за все, відзначили, що юних читачів цікавить як фантастична, так і пригодницька книга. «Фантастика — це єдиний жанр літератури, що досліджує майбутнє», — так про фантастику відгукується Сергій Дяченко — представник зоряного подружжя письменників-фантастів Дяченків, які були визнані найкращими фантастами Європи в 2005 р9. Звичайно, часто діти цікавляться книгами науково-пізнавального, природничого, історичного характеру, оскільки вони допомагають виконанню домашніх завдань за шкільними програмами. Але яку б пригодницьку чи пізнавальну книгу не читали діти, сам процес читання сприяє їхньому духовному, моральному та культурному збагаченню. Разом з тим, поважати книгу, вчити дитину думати, відчувати, переживати, міркувати, співчувати героям книг — справа бібліотеки.
Дитяча бібліотека як центр виховання культури була і залишається надійним інструментом підготовки юного покоління до життя в інформаційному суспільстві. Нинішнє століття з усією впевненістю можна назвати століттям інформації, потік якої нестримно зростає кожен день. Тому уже зараз зрозуміло, що успіх кожної маленької людини в майбутньому буде залежати від її здатності та уміння знаходити, аналізувати та користуватися інформацію уже зараз, у підлітковому віці. Час формує нове покоління користувачів, які добре орієнтуються в безмежному «книжковому світі».
Проведене соціологічне дослідження засвідчило активну читацьку позицію підлітків. За рейтингом популярності книга «Гаррі Поттер» Дж. К. Ролінг названа школярами кращою книгою 2009 року. Такої ж думки дотримуються і бібліотекарі-експерти. На сьогодні Дж. К. Ролінг — найпопулярніша письменниця початку третього тисячоліття. Дітям подобаються також українські класики Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко, І. Котляревський, І. Нечуй-Левицький, представники сучасної української літературної генерації М. та С. Дяченки, І. Роздобудько, Н. Хаткіна, Л. Воронина, С. Оксеник, В. Терен, О. Дерманський, В. Карпенко, В. Рутківський. Однак варто зазначити, що в читанні дітей все-таки переважають твори представників зарубіжної літератури, серед яких: Д. Дефо, Ж. Верн, Р. Стівенсон, В. Скотт, А. К. Дойль, М. Вітчер, Е. Портер, Т. Янссон, Дж. Толкієн, К.С. Льюїс та ін.
Прослідковується також значний вплив на читацькі уподобання вимог шкільної програми, можливо тому у відповідях дітей називалися енциклопедичні та довідкові видання, з яких можна черпати інформацію для написання рефератів, виконання складних домашніх завдань. Найбільш популярні енциклопедичні серії «Я пізнаю світ», «100 серій…», «Сто великих…».
Серед значної кількості згаданих дітьми книг є так звані «страшилки» та детективи. Це саме та література, яка, на наш погляд, впливає на психіку читача дещо негативно, оскільки іноді висвітлювана у ній тема жорстокості і насильства нічого доброго дітям не дає, а тільки викликає почуття страху і стрес. Звичайно, заборонити дітям читати таку літературу складно, єдиний шлях — рекомендувати гуманну книгу, яка зможе розкрити дитині світ з позитивної сторони. Саме за такою гуманістичною місією — майбутнє бібліотек.
На жаль, значна кількість цікавих, корисних творів української та світової літератури залишаються поза увагою школярів. Свідченням цього є той факт, що 9,6% школярів не змогли взагалі назвати українську книгу, 4,7% — зарубіжну та 3,5% — кращу книгу року. Прикрим є й те, що 5,6% бібліотекарів не назвали українську книгу, 8,5% — зарубіжну, 3,6% — кращу дитячу книгу. А кому, як не їм, слід краще за всіх знати дитячу книгу і проблеми читання? Адже саме від компетентності бібліотекаря-практика значною мірою залежить ставлення дитини до книги, читання. І щоб досягти успіху у цій роботі, потрібно постійно і цілеспрямовано популяризувати вітчизняну і зарубіжну літературу різних жанрів, застосовуючи для цього змістовні та цікаві для школярів форми наочної, масової та інформаційної роботи, індивідуальний підхід до кожного читача.
9Книжковий клуб плюс. — 2005. — № 9. — С. 4.
Попередня До змісту 