Інформаційна культура: динаміка розвитку у пошуках вірної стратегії
Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій нагально потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного користування ними. Прагнення до знань, пізнання світу — одна з важливих потреб людини. Щоб досягти високої духовної культури, розвитку творчих здібностей, потрібно не лише знати, а й уміти самостійно знаходити інформацію, виробляти навички самоосвіти. Це і стане основою для подальшого розвитку, сформує вміння працювати з різними видами інформації, виховає культурну, духовно багату особистість.
Одним із головних завдань інформаційного суспільства є розвиток інформаційної культури, тобто створення такого середовища навчання, яке стимулювало б процес пізнання. Наші діти живуть у світі, де електронні комунікації стали реальністю, а комп’ютер — частиною їхнього природного оточення. Тому змалку ми маємо виховувати початки культури мислення, культури діалогу, культури аргументації, культури користування технікою і засобами зв’язку, пошуку та опрацювання необхідної інформації тощо.
З’явившись у сфері бібліотечної справи, концепція інформаційної культури в процесі свого розвитку акумулювала знання ще цілого ряду наук: педагогіки, документалістики, теорії інформації, кібернетики, інформатики, семіотики, філософії, логіки, культурології, лінгвістики та ін. З цим пов’язана і багатозначність самого поняття «інформаційна культура». Існує безліч близьких, але не тотожних за змістом понять: «бібліотечно-бібліографічна культура», «культура читання», «інформаційна грамотність», «комп’ютерна грамотність», «медіаграмотність», «інформаційна компетентність» тощо. Однак незалежно від того, що кожна з наук розглядає різні аспекти інформаційної культури, усі вони об’єднані спільними інтересами, характеризують складний, багаторівневий і багатоаспектний феномен взаємодії людини та інформації. Лише спільні зусилля бібліотекарів, науковців, педагогів і співробітників ЗМІ можуть привести до бажаного результату.
В Україні навчання навичкам роботи з інформацією має велику історію та багаті традиції щодо підготовки дітей та підлітків до життя в інформаційному суспільстві, та на сьогодні основним орієнтиром у роботі повинен стати міжнародний досвід, запровадження досягнень бібліотек та асоціацій світу.
У 2000 р. започатковано Програму ЮНЕСКО «Інформація для всіх» — єдину міжурядову програму, повністю спрямовану на досягнення загального доступу до інформації і знань в інтересах розвитку. Концепція Програми — уявлення про світ, де кожна людина має доступ до інформації, важливої саме для неї, де кожен має можливість і необхідні навички використання отриманої інформації для побудови більш досконалого суспільства. Згідно зі Стратегічним планом дій Програми на 2008—2013роки, основна увага приділяється п’яти головним пріоритетам: інформація з метою розвитку, інформаційна грамотність, збереження інформації, інформаційна етика, доступність інформації.
У розвиток концепції інформаційної грамотності, під якою розуміється здатність людини формувати інформаційні потреби, вміти ефективно шукати, оцінювати та використовувати інформацію, внесли великий вклад Американська бібліотечна асоціація (ALA) і Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій і організацій (IFLA). У 2002 році в ході 68-ї сесії Генеральної конференції та Ради ІФЛА було оголошено про створення Секції з інформаційної грамотності, завданням якої стало вивчення стану даного питання в бібліотеках різних країн, і створення міжнародного стандарту з інформаційної грамотності.
У 2006 р. в рамках Всесвітнього бібліотечного та інформаційного конгресу — 72-ї сесії Генеральної конференції та Ради ІФЛА, пройшов Відкритий форум ЮНЕСКО, на якому було оголошено про створення стратегічного альянсу між ІФЛА та ЮНЕСКО для реалізації рішень Всесвітнього саміту з інформаційного суспільства (WSIS), у тому числі і вирішення проблем інформаційної грамотності. У тому ж році вийшов у світ «Посібник з інформаційної грамотності для освіти протягом усього життя», підготовлений головою секції з інформаційної грамотності ІФЛА Хесусом Лау, в якому узагальнено та проаналізовано матеріали з даної проблематики, накопичені Секцією за час її діяльності.
У 2008 році було прийнято «Резолюцію Європарламенту від 16 грудня 2008 року з медіаграмотності у світі цифрових технологій», в якій було чітко окреслено шлях до обов’язкового статусу медіаосвіти в усіх країнах Європейського Союзу: медіаосвіта повинна охопити всі верстви населення, включаючи дітей та молодь, ставши невід’ємною частиною навчальних програм на кожному рівні шкільного життя. Медіакомпетентність/медіа-грамотність, отримана в результаті навчання, допомагає людині активно використовувати можливості інформаційної сфери телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси, Інтернету. До реалізації цього напрямку діяльності долучилась і Україна, прийнявши 20 травня 2010 р. схвалену постановою президії Національної академії педагогічних наук України «Концепцію впровадження медіа-освіти в Україні». Головними завданнями концепції визначено сприяння формуванню медіа-імунітету особистості, який робить її здатною протистояти агресивному медіа-середовищу, критичного мислення як механізму медіа-грамотності, здатності до медіа-творчості для самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, різних аспектів медіа-культури (візуальної, музичної, опосередкованих мас-медіа, сучасних напрямів медіа-арту тощо). Крім того, Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі на державному рівні розпочато роботу з підготовки каталогу «білих сайтів», що включатиме перелік безпечних Інтернет-ресурсів, рекомендованих для перегляду дітьми. Комісією вже переглянуто, проаналізовано та відібрано близько 200 сайтів (спеціалізовані портали дитячої літератури, електронні бібліотеки, освітньо-інформаційні ресурси, сайти музеїв та картинних галерей тощо), попередній перелік яких опубліковано для обговорення та надання пропозицій за адресою: http://www.moral.gov.ua/pages/2/. Також Національна комісія спільно з Всеукраїнською асоціацією батьківської громадськості піднімає питання щодо внесення теми безпеки в Інтернеті у шкільну програму для дітей віком від 7 до 14 років та курси навчання й підвищення кваліфікації вчителів.
Програми формування інформаційної культури в бібліотеках для дітей реалізується протягом десятиріч. Завдяки ним діти вчаться шукати й знаходити інформацію в документних масивах, бібліотечних каталогах та Інтернет, оволодівають основними методами роботи з текстом, вчаться грамотно складати анотації, рецензії та реферати. Та у сучасному інформаційному суспільстві мати тільки ці навички вже недостатньо. Молоде покоління активно опановує веб-простір: бере участь в освітніх Інтернет-проектах, спілкується з однолітками, об’єднується в мережеві співтовариства за інтересами, веде свої сайти та блоги, користується пошуковими системами, електронними бібліотеками, повнотекстовими базами даних та веб-каталогами, електронними енциклопедичними виданнями тощо. Це вимагає від кожного вміння не лише шукати, але й розміщувати потрібну інформацію, володіти сучасними веб-сервісами, знати основи безпечної роботи в Інтернет.
Практичним посібником, що визначав тематику занять з інформаційної грамотності, було видання 1986 р. «Учбово-тематичний план занять з основ бібліотечно-бібліографічних знань», підготовлене Національною бібліотекою України для дітей та Державною бібліотекою для юнацтва. У зв’язку з інформатизацією суспільства виникла необхідність змінити зміст програми, доповнивши її новими розділами та включити до неї комп’ютерний компонент. Свої напрацювання щодо реалізації питання інформаційної грамотності в сучасних умовах мають НБУ для дітей (цільова комплексна програма «У світ книги — через комп’ютер»), Центральна міська бібліотека для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменка м. Миколаєва (комплексна цільова програма «Охота за информацией»), Чернігівська ОДБ («Школа лідерів читання і грамотності»), Херсонська ОДБ (поради «Світ Інтернету: алгоритми пошуку»), Черкаська ОДБ (програма занять з формування інформаційної культури школярів), Кримська республіканська дитяча бібліотека ім. В.Н.Орлова («Нескучные Уроки БиблиоЗнайки»), Краматорська центральна бібліотека для дітей ім. О.С.Пушкіна Краматорської МЦБС Донецької області (методичні рекомендації для працівників дитячих та шкільних бібліотек «Орієнтовна програма занять по формуванню інформаційної культури школярів»), Центральна міська бібліотека для дітей м. Дніпропетровська (школа інтенсивного комп’ютерного навчання), Березнівська центральна районна бібліотека для дітей Рівненської області (поради «Як шукати інформацію в Інтернет»).
Зміцненню статусу бібліотеки як надійного творчо активного партнера сприяє кооперація з іншими державними та громадськими організаціями та установами. Зокрема, запорукою подальшого ефективного розвитку інформаційної культури може стати залучення фахівців з інформаційних технологій до проведення спільних заходів, ознайомлення з програмами і проектами некомерційних громадських організацій, операторів мобільного зв’язку, об’єднань батьків та вчителів. Визначити пріоритети в тематиці занять можуть допомогти ресурси, присвячені розвитку дитини-комп’ютерного користувача, дитини, що мандрує шляхами Internet:
http://www.onlandia.org.ua/ukr/ — «Онляндія», спільна ініціатива програми Microsoft «Партнерство в навчанні», соціально відповідальних комерційних структур, неурядових організацій, за підтримки громадсько-соціальних діячів. Сайт містить матеріали для дітей, батьків і вчителів (інтерактивні сценарії, короткі тести, готові плани уроків), завдяки яким діти зможуть засвоїти основи безпечної роботи в Інтернеті. На сайті подано доступну, практичну інформацію з Інтернет-безпеки, що дозволить навіть початківцям ефективно використовувати ресурси мережі й захистити себе від небажаного контенту; діти мають можливість прийняти активну участь у постійних конкурсах.
http://abetka.ukrlife.org/moral2.html — відкрите звернення Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі до громадськості про шкоду мобільного контенту, пам’ятка для батьків: «Діти, Інтернет, Мобільний зв’язок».
http://www.microsoft.com/Ukraine/AtHome/Security/Children/default.mspx — розділ сайту всесвітньовідомої компанії Microsoft «Безпека дітей в Інтернеті», нотатки та поради, що допоможуть забезпечити захист дітей незалежно від мети використання Інтернет: для пошуку інформації, розробки шкільних проектів, ігор чи бесід з друзями.
http://www.mediaosvita.com.ua/material/pro-nas — інформаційний портал «Медіа-грамотність» реалізується громадською організацією «Телекритика» спільно з Інститутом масової інформації за підтримки Internews Network у рамках проекту «У-Медіа». Дописувачами є як журналісти, так і фахівці з різних галузей, що вивчають вплив медіа на суспільство та вплив громадян на дотримання свободи слова.
http://online-bezpeka.kyivstar.ua/projects/kidsininet/ — соціальна програма «Київстар» «Безпека дітей у мобільному Інтернеті», метою якої є стимулювання до навчання дітей правильному й безпечному використанню Інтернету, привернення уваги громадськості до шляхів вирішення цієї проблеми; посібник для батьків «Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі»; «білий список» Інтернет-сайтів, що є безпечними та корисними для дітей, дозволить окреслити для них територію розвиваючого Інтернету.
http://www.saferunet.ru/ — сайт Центру Безпечного Інтернета в Росіі, присвячений проблемі безпечної, коректної та комфортної роботи в Мережі. Подано інформацію про Інтернет-погрози та практичні поради щодо боротьби з ними.
http://teacher.at.ua/publ/25 — сайт «Вчитель вчителю, учням та батькам» створено для співпраці вчителів, батьків та дітей. Розділ «Дитина та комп’ютер» містить матеріали, що висвітлюють різні аспекти цього питання.
http://www.nachalka.com/ — сайт для дітей від 6 років та всіх причетних до початкової школи. Обговорюються питання безпечного пошуку для дітей та подано поради для батьків, вчителів та дітей щодо корисних можливостей використання Мережі.
http://www.fid.ru/projects/journal/ — повнотекстова версія журналу «Дети в информационном обществе» — новий видавничий проект, що з 2009 року здійснює Фонд Розвитку Інтернет за науковою підтримкою факультету психології МДУ ім. М.В. Ломоносова та Федерального інституту розвитку освіти Міністерства освіти та науки РФ.
Навчаючи основам інформаційної грамотності, слід враховувати, що інформаційні технології надають величезні можливості в розширенні ерудиції дитини, заохочуючи їх до подорожей країнами, музеями світу, бібліотеками. Також вони сприяють не тільки розширенню знань дитини, а й підтримують її різноманітні здібності, результати яких можна представити в Інтернет-середовищі (віртуальні виставки дитячих малюнків, творчі конкурси та акції).
В умовах постійного оновлення технологій неможливо навчитися всьому один раз на все життя, навчання має бути безперервним і до цього потрібно готувати дітей. Саме тому на перший план виходять вміння працювати з ресурсами, як традиційними документними, так і електронними, отримувати знання, формувати ефективні стратегії мислення. Розвиваючи даний напрямок бібліографічної діяльності слід враховувати, що інформаційна культура — це не просто предмет вивчення, а багатогранний творчий процес роботи з інформацією.
Попередня Наступна 