Національна бібліотека України для дітей
     
Віртуальна довідка1
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
 
Написать письмо
 
 
   
Пошук по сайту  
 
Skip Navigation Links.
Про бібліотеку
Загальна інформація
Режим роботи
Контакти
Структура
"Вікно в Америку"
ЗМІ про бібліотеку
Спонсори
Благодійний фонд розвитку
Державні закупівлі
Вакансії
Послуги та сервіси
Новини
Замовлення екскурсій
Онлайн-події
Онлайн-проєкти
Читацькі об'єднання
Психологічна служба
Віртуальна довідка
Версія для слабозорих
Електронні ресурси
Електронний каталог
Електронна бібліотека
Видання бібліотек для дітей
Інтерактивні ресурси
Ключ
Почитайко
Т.Г. Шевченко для дітей
Книжковий експрес
«Україно, ми твої діти» (серія)
Бібліотека у форматі Д°
Природа і людина (рек. покажчик)
Музей книги
Творчість дітей
Пам'ятні літературні дати
Вибрані Інтернет-ресурси
Для дітей
Для дорослих
Дитячі бібліотеки в Інтернет
Це важливо знати
Читання - справа сімейна
ІнфоТека для дітей
ІнфоТека для дорослих
Інтернет-безпека для дітей
Інтернет-безпека для батьків
На допомогу бібліотекареві
Професійні новини
Бібліотеки України для дітей
Мережа бібліотек України для дітей
Національна секція IBBY
Асоціація дитячих бібліотекарів
Сторінка методиста
Проєкт "КОРДБА"
Інформаційна культура користувачів
Бібліотека + IT
Нові книги України
Книги обмінного фонду

Проблема та методика соціологічного дослідження

І. Проблемна ситуація

   Серед вироблених наукою стандартів для учнів ХХІ ст. є читання, інформаційна грамотність і вагома просвітницька роль бібліотек. Читання визначається як основа для навчання, особистісного розвитку, задоволення і розуміння тексту в будь-якому форматі, контексті як ключовий показник успішності в школі і житті. Тому і завдання бібліотек для дітей – навчити вчитися, відповідно до парадигми освіти, що змінюється, визначається, як «від освіти на все життя – до освіти через все життя», причому, поняття освіченості і тут з кожним роком розширюється. Зокрема, протягом останніх 20-ти років світ особливо хвилюють проблеми грамотності – функціональної (вторинної), технологічної, візуальної, комп’ютерної, інформаційної тощо. Отже, радикальні зміни інформаційно-бібліотечного обслуговування здійснюватимуться під впливом двох факторів: з одного боку – формування запитів нового покоління, а з іншого – майже повне оновлення технологічних засобів.

    Ставлення бібліотекарів до нових інформаційних пропозицій, зокрема до широких можливостей Інтернету, що є найбільш асимільованою у бібліотечну справу електронною мережею, ґрунтується на головній меті: оволодіти універсальними засобами для забезпечення читачів доступом до якісної інформації та її джерел. Але на відміну від інших фахівців інформаційної сфери, бібліотекарі не обмежуються пошуком інформації лише в електронних мережах. Ми вважаємо їх частиною загальнодіючої системи, яка буде вдосконалюватися, включаючи як традиційні можливості документно-комунікативної сфери, так і мультимедіатехнології. Тим самим кваліфіковане використання Інтернету сприяє піднесенню ролі бібліотеки як фундаменту освіти і просвіти, зростає значення педагогічної і просвітницької місії бібліотеки, якісно збільшується її інформаційний потенціал. Таке завдання стоїть в руслі вимог ЮНЕСКО, адже програма ЮНЕСКО «Інформація для всіх», якої дотримуються країни світу, являє собою нову концепцію інформаційної політики, коли доступ до знань, що є суспільним досягненням, має відрізнятись якістю, різноманітністю і достовірністю, на основі збереження традицій і створення цифрового культурного надбання, справедливості доступу, досягнення міжнародного консенсусу щодо нових форм і принципів. Важливим для нас є те, що ЮНЕСКО вважає «фундаментом знань нового суспільства повинні стати бібліотеки (публічні, шкільні), оскільки вони є творцями інноваційного освітнього середовища, необхідного для творчого розвитку учня, вчителя».

    Останнім часом в Україні були прийняті широкомасштабні програми підключення до Інтернету шкіл. Інтернет поступово стає звичним, опанованим видом отримання інформації. Бібліотечна Україна робить також певні кроки у використанні мережі. Українською бібліотечною асоціацією за сприяння Міністерства культури і туризму України, підтримки обласних державних адміністрацій, спеціалістів IREX, програми «Глобальні бібліотеки» в Україні (охоплено 17763 бібліотеки системи Міністерства культури і туризму України) було проведено дослідження національного рівня «Публічні бібліотеки як місце доступу громадян до інформаційних технологій та Інтернету» (2008 р.). Дослідження свідчить, що середня кількість комп’ютерів на одну бібліотеку становить 0,3%, кількість бібліотек, підключених до Інтернету, близько 3% загальної кількості книгозбірень. Отже, ми – на периферії електронної культури, і це в той час, коли факти підтверджують, що модератором і адвокатом електронної культури виступають, переважно, підлітки, молодь. При цьому слід зазначити, що розвиток інформаційних технологій входить у перелік стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності України, визначених законами на період 2003-2013 рр. Зокрема Закон України «Про національну програму інформатизації» (зі змінами від 01.06.2011р.) визначає загальні засади формування, виконання та корегування Національної програми інформатизації та передбачає розробку регіональних програм, проектів інформатизації, а також регіональних аспектів галузевих програм інформатизації. Концепцією Державної цільової національної культурної програми передбачено створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека ХХІ» протягом 5-ти років, починаючи з 2011 р. (Розпорядження Кабінету Міністрів №1579-р від 23.12.2009 р.).

    Нині формується особлива інформаційна культура суспільства, яка спирається на масове залучення до найсучасніших засобів інформації, розпочинаючи з дитинства, шляхом залучення до використання персональних комп’ютерів для інтенсивної шкільної освіти, різноманітних комп’ютерних ігор. Але для вихователів, бібліотекарів, що працюють з підлітками та юнацтвом, інтерес становить, перш за все, інший аспект – можливості Інтернету для розвитку особистості за допомогою вільного читання, що особливо важливо у контексті погіршення стану читання зростаючого покоління в країні. Зокрема, затребуваними ресурсами для читання є і повинні поширюватися електронні бібліотеки, освітні портали, довідкові матеріали, сайти письменників, видавництв, журналів, газет, шкіл, бібліотек, громадських організацій, ресурси для занять за інтересами і спілкування: форуми, чати, соціальні мережі і блоги, клуби, ігри і конкурси, електронна пошта.

    Бібліотекарі, навчаючи молоде покоління основам інформаційної культури, умінню ефективного безпечного пошуку і створенню нової інформації, формують розуміння його ролі в житті суспільства, а також якісні знання інформаційних ресурсів.

    У світі широко досліджуються різні групи користувачів Інтернету як дорослих, так і дітей. Ці дослідження ведуть маркетологи, соціологи, психологи, педагоги. Зокрема, відомий французький дослідник Р. Шарт’є задається питанням: що відбувається з читачем сьогодні, коли кількість текстів, дякуючи комп’ютерним технологіям, зростає швидше, ніж після винайдення друкарського верстату? Автор розглядає також роль бібліотеки в нових умовах: «...читачеві загрожує велика небезпека загубитись серед архіпелагів текстів, блукаючи цифровою сферою без керма і вітрил... Бібліотеки повинні стати інструментом, який допоможе новим читачам знайти свій шлях у цифровому світі, що стирає різницю між жанрами і способами використання текстів та порівнянню їх за авторитетністю... бібліотека повинна грати вирішальну роль в їхньому оволодінні знаряддям і техніками, що притаманні новим формам писемності»[1].

    В Україні системно не вивчалися наслідки впливу стрімкої інформатизації суспільства у ставленні дітей до традиційних джерел інформації, змін у структурі читацьких смаків, у психології читання, його інтенсивності і динаміці, в той час, як використовувані традиційні форми і методи залучення дитини до роботи з книгою сьогодні далеко не завжди ефективні. Дослідження тематики та інтенсивності використання ресурсів Інтернету користувачами бібліотеки, наявність технічно-ресурсної бази були здійснені Житомирською ОДБ, ЦБС м. Миколаєва, НБУ для дітей та ін. В той же час актуально і переконливо сьогодні в своїх висновках та узагальненнях, прогнозуванні діяльності бібліотек України для дітей спиратися на оприлюднені результати різномасштабних системних соціологічних досліджень, які дозволять створити розгорнуту й обґрунтовану платформу для організації і здійснення інноваційної діяльності, використовуватимуться для прогнозування, корегування планів і поточної діяльності бібліотек. Важливо розгортати регіональні дослідження бібліотек з цього напряму, які поки що є новою функцією для відповідних органів самоуправління. І в зв’язку з переносом центру тяжіння управління на місця, це дасть можливість отримати додатковий імпульс підвищенню темпів і змінам бібліотечних процесів і явищ, а також системі державної статистики.

    Завершилося перше десятиліття ХХІ інформаційного суспільства. На нас чекають великі зміни в усіх сферах буття. Усі держави активно опановують нові інформаційні технології, у тому числі й у бібліотечній сфері (у США 99,8% бібліотек підключені до Інтернету). Щоб не залишатися на узбіччі цивілізації, ми повинні перебудовуватися в ритмі часу. Конкуренція книги і комп’ютерної техніки – не міф, а реальність. Але ми маємо це протистояння перетворити в уміле співробітництво, нова ситуація може стати дуже корисною для бібліотекарів і дітей. Тільки потрібно пам’ятати, що наша мета — не просто широко інформувати, а й виховувати юного читача, готувати творчу особистість.

    Для відстеження тенденцій впливу і взаємозв’язку традиційних і електронних носіїв на формування особистості підлітка ми і започатковуємо це дослідження, яке буде проводитись щорічно і поступово охопить усі регіони України.

ІІ. Мета і завдання соціологічного дослідження

    Мета. Дослідити проблему трансформації читання в сучасних умовах під впливом нових інформаційних технологій, творення нової «моделі дитячого читання» учнів 5-9 кл., зокрема там, де діє Інтернет-ресурсна база, задовільна забезпеченість традиційними інформаційними ресурсами, професійний кадровий потенціал і отримати відомості прогностичного характеру про можливі зміни в роботі бібліотек для дітей.

    Завдання дослідження. Вивчити реальний стан асоціації підлітками своїх проблем з отримання знань, інформації, з бібліотекою, їхні читацькі переваги щодо традиційних джерел і електронних носіїв. У ході дослідження передба-чається визначити практичне завдання моніторингу: як давно і з якою метою під-літки звертаються до бібліотеки, виявити фактори, що викликають загрозу для розвитку бібліотек сьогодні і в перспективі, а також обов’язкове забезпечення доступності накопиченої і проаналізованої інформації для органів управління бібліотек, місцевих громад для створення надійної і об’єктивної основи з вироблення регіональної політики розвитку бібліотек, визначення її пріоритетів та прийняття заходів вибіркової державної підтримки бібліотечних систем.

ІІІ. Робоча гіпотеза

   В останні роки у засобах масової інформації часто повідомляється, а також багато педагогів і бібліотекарів говорять, що комп’ютер та Інтернет є засобами, які «пригнічують», стримують читання. Однак це – поверхова точка зору – реальність набагато складніша. Від того, як підліток читає і наскільки він критично сприймає інформацію на різних носіях, залежить ефективність і якість використання медіасередовища, Інтернету. Дані проведених раніше досліджень дитячого читання за кордоном показують, що ті, хто любить читати, краще орієнтуються в інформаційному просторі і медіасередовищі. Їх вибір більше усвідомлений і диференційований, вища якість медіаспоживання: вони більш грамотні і як читачі, і як глядачі, і як слухачі. Підтвердити це, або заперечити ми хочемо даним дослідженням.

IV. Об’єкти та суб’єкти дослідження

   Об’єкти: читачі-учні 5-9 класів обласних, районних, міських бібліотек для дітей, шкільних, сільських.

    Суб’єкти: ресурсна база традиційних та електронних носіїв інформації у бібліотеках для дітей, шкільних, сільських та їх використання.

V. Учасники дослідження

    1. Організатор дослідження: Національна бібліотека України для дітей (розробка програми, методики, організація моніторингу, узагальнення отриманих даних).

    2. Бази дослідження: обласна, міська, районна бібліотеки для дітей, сільська.[2]
   Для репрезентативності вибірки в кожній базовій області потрібно провести анкетування: по 20 учнів з 5, 6, 7, 8, 9-го класів у вказаних базах.

    Базові обласні бібліотеки для дітей забезпечують обов’язкове розповсюдження анкет, збір і надіслання матеріалів дослідження в передбачених методикою обсягах до Національної бібліотеки України для дітей.

VІ. Методи дослідження

   Анкетування: анкетне опитування учнів 5-9 кл. («Анкета читача»).

VІІ. Етапи проведення дослідження

   І етап. Розробка програми та методики соціологічного дослідження – лютий - березень 2011 р. (НБУ для дітей).

    ІІ етап. Здійснення емпіричної апробації релевантності складених документів. Доопрацювання методичного інструментарію. Видання остаточного варіанту програми. Забезпечення баз проведення дослідження методичним інструментарієм – березень 2011р. (НБУ для дітей), складання робочого плану проведення дослідження, узгодженого з виконавцями, збір первинної інформації та її надіслання до НБУ для дітей – до 20 травня 2011 р. (базові обласні бібліотеки).

    ІІІ етап. Розробка робочих таблиць збору первинних вихідних даних. Заповнення робочих таблиць. Здійснення підрахунків. Підготовка зведених таблиць, списків. Узагальнення зібраних даних – червень-липень 2011 р. (НБУ для дітей).

    ІV етап. Аналіз опрацьованої інформації, висновки. Написання звіту – жовтень-листопад 2011 р. (НБУ для дітей).


____________
    1. Чтение с листа, с экрана и «на слух»: опыт России и других стран : сб. материалов для руководителей прогр. по продвижению чтения / [сост. Е. Ю. Гениева, Ю. П. Мелентьева]. – М. : Рус. шк. библ. ассоц., 2009. — С. 7.
    2. Конкретні бази даних будуть визначатися щорічно планом роботи.

   

До змісту Наступна

 

Для редагування, видалення інформаціі про дитину з сайту або повідомлення про нелегальний контент Ви можете звернутися за адресою: library@chl.kiev.ua

 
 
Останнє оновлення: 5/5/2021
© 1999-2010р. Національна бібліотека України для дітей