V. Казки братів Грімм в Україні
Видання окремих казок Якоба та Вільгельма Гріммів українською мовою почали з’являтися ще у XIX ст. Їх стало ще більше на початку XX ст. з огляду на відносне покращення умов для української видавничої справи. Увагу привертають чотири томи казок, видані товариством «Вернигора» (Київ-Відень) у 1919 р. за ініціативою видатного українського громадського діяча, письменника і педагога Івана Труби. Літератор ретельно відредагував казки братів Грімм, зробивши мову доступною дітям молодшого віку. Педагогічний зміст казок розглядався як невід’ємний від християнських цінностей. І сьогодні переклад казок, виконаний М. Харченком, Ф. Супруном та Д. Корзуном за редакцією І. Труби, залишається видатною пам’яткою української мови початку XX ст.
Кількість перекладів казок братів Грімм збільшується за радянської України. Серед перекладачів відомі О. Макаруша, Є. Попович, С. Сакидон, В. Лазня, Г. Захарчук, Є. Кротевич, С. Головківська, О. Іваненко.
Етапним стало видання казок у перекладах Є. Кротевича та С. Головківської, здійснене видавництвом «Молодь» у 1954 р. (усього 37 казок). Чорно-білі штрихові ілюстрації підготував класик книжкової ілюстрації А. Базилевич. Особливістю цього видання було значне «осучаснення» мови, порівнюючи з виданням «Вернигори».
В 1989 році видавництво «Веселка» випустило нові переклади казок, виконані знавцями німецької романтичної літератури Євгеном Поповичем та Сидором Сакидоном. Справжнім відкриттям стали ілюстрації Івана Мартиновича Бурячка, які за життя художника ніде не друкувалися і лише у 1977 році були знайдені. Ілюстратор прагне відтворити історичний колорит, прописує побутові деталі і навіть передає психологію персонажів.
У 2012–му першому виданню казок братів Грімм виповнилося 200 років. З нагоди цієї річниці Рада німців України спільно з журналом «Кореспондент» за підтримки «Прокредитбанку», посольства ФРН в Україні й посольства України у ФРН підготувала українським дітлахам та їхнім батькам чудовий подарунок — аудіокнигу казок братів Грімм українською мовою. Диск містить записи п’яти казок: «Дружба Кішки з Мишкою», «Тернова квіточка», «Маленькі домовички», «Бабуся Метелиця» та «Бременські музики». Улюблені з дитинства персонажі заговорили голосом відомої телеведучої Ольги Фреймут, бабуся якої є етнічною німкенею, за участі її доньки Злати.
І в наші дні казки братів Грімм посідають гідне місце в колі дитячого читання. Білосніжка і семеро гномів, Хлопчик–мізинчик, Бременські музики — знайомство з цими героями для мільйонів малюків в усьому світі стало першим знайомством із німецькою культурою. Народні казки, які сторіччями передавалися з покоління в покоління в усних переказах, дійшли до нашого часу в письмовому вигляді завдяки братам Якобу та Вільгельму Грімм. Перекладені багатьма мовами, вони стали улюбленими у дітей із найрізноманітніших куточків планети.
У чому ж причина всесвітньої популярності гріммівських казок? Справа у тому, що брати Грімм зібрали, обробили і видали найтиповіші та найпопулярніші сюжети, які склали фундамент культури та літератури Європи. Спираючись на величезний матеріал, вони виявили структуру казки, заклавши основи наукового підходу до дослідження казкових сюжетів. Брати Грімм першими створили літературно достовірний стилістичний взірець книжної народної казки, якій притаманна зрозумілість і простота викладу, доступність сприйняття. Цим здебільшого пояснюється і популярність «Дитячих і родинних казок». Водночас, даючи до видань своїх казок розлогі примітки, в яких були варіанти існуючих сюжетів, Якоб і Вільгельм заклали основи наукового підходу до публікацій пам’яток народної творчості, зробили важливий внесок у фольклористику. Вивчення спадщини самих братів Грімм та їхніх послідовників оформилося в школу гріммознавства, центр якої розташований на кафедрі германістики Вуппертальського університету.
Наукова і художня спадщина братів Грімм велика, значення їхніх праць неможливо переоцінити. Серед центральних залишаються публікації середньовічних німецьких текстів «Про давньонімецький мейстерзанґ» (1811); «Рейнеке Лис» (1834); дослідження «Німецькі героїчні перекази» (1829), праці Я. Грімма «Німецька міфологія» (1835), «Німецька граматика» (1819-1836), також збірки казок «Дитячі і родинні казки» (1812-1815); німецьких легенд «Німецькі легенди» у 2 т. (1816-1818).
Повернутися назад Читати далі