Ярошинська, Євгенія Іванівна
Євгенія Іванівна Ярошинська
(1868-1904)
Відома українська письменниця, фольклорист, педагог, громадська діячка Євгенія Ярошинська народилася 18 жовтня 1868 року в с. Чуньків Кіцманського повіту (тепер Чернівецький район Чернівецької області) в сім'ї народного вчителя. Початкову грамоту отримала вдома. Потім закінчила з відзнакою шість класів Чернівецької гім¬назії, де викладання велося німецькою мовою. Самотужки склала кваліфікаційний іспит на право бути педагогом. Учителювала у селах Буковини. Активно займалась фольклористикою: з чотирнадцяти років почала записувала народні пісні, а в шістнадцять років в одному з німецьких часописів було надруковано твір Є. Ярошинської «Жіноче серце». Водночас була активною учасницею товариства «Жіноча громада».
Євгенія Ярошинська – авторка оповідань, новел, повістей, казок. Дітям присвятила збірки творів «Перша китичка для малих дітей» (1901), «Друга китичка для малих дітей» (1901), «Повістки для молодіжі» (1902), «Повістки» (1907). Повне зібрання творів письменниці досі не видано. ЇЇ вибрані твори вийшли друком лише в 1958 році, а потім у 1968 і 1972 роках у Києві. У 2007 році вийшла збірка творів для дітей під назвою «Найдорожчий скарб».
Померла письменниця 21 жовтня 1904 року в Чернівцях.
| Публікації |
|---|
| Шануйте старших! |
| Хліб насущний |
| Сонце |
| Нагороджена вірність |
| Дощ |
| Добре ім’я |
| Два джерела |