Діалог через тисячоліття
У 2022 році виповнюється 180 років від дня виходу у світ повної версії відомої поеми Івана Котляревського «Енеїда».
Це перша друкована книжка, написана живою народною мовою, де відтворені різні сторони національного життя: повір’я, звичаї, народні пісні; описано одяг, страви, побут українського козацтва. Поема одразу стала дуже популярною. У ній мирно співіснують троянський кіш, козацькі звичаї Енеєвих супутників і давньоримські боги та богині у старокозацькому вбранні. Віршова форма «Енеїди» була для українського письменства того часу великою новиною.
До Котляревського переписати «Енеїду» Вергілія на гумористичний манер намагалися француз П. Скаррон та ще кілька письменників. Але лише українська «Енеїда» здобула таку гучну славу. Писав її Іван Котляревський близько 30 років. Перші три частини створив одразу після виходу із семінарії, їх нелегально видали двічі – у 1798 і 1808 роках. Список цих частин поеми І. Котляревського потрапив до рук конотопського поміщика Максима Папуги, який і видав їх власним коштом.
Автор був не задоволений вчинком видавця. Коли він дописав четверту частину, твір видали вже за його згоди у 1809 році. П’ята частина з’явилася у 1822, а шоста – в 1825-1826 рр. Повний твір світ побачив вже після смерті автора у 1842 році під назвою «Вергілієва Енеіда» (ориг. «Виргиліева Энеида».
Поема Івана Котляревського була навіть у бібліотеці Наполеона.
Вшановуючи внесок І. Котляревського в українську культуру, 1898 року широко відзначалося 100-річчя першого видання «Енеїди». Цій даті присвячували свої поезії Леся Українка та Михайло Старицький, у своїх статтях автора і твір відзначили Іван Карпенко-Карий та Іван Франко.
У 2017 Київський метрополітен спільно з Національним художнім музеєм України запустили новий артпоїзд «Енеїда». Потяг курсував упродовж двох місяців на синій гілці київського метро і знайомив пасажирів з візуальною історією легендарної поеми Івана Котляревського.